Прийом дослідження сприяє активізації сприйняття змісту екскурсії її учасниками, частіше він використовується в екскурсіях з дітьми і підлітками.

Прийом демонстрації наочної допомоги. У екскурсії використовується прийом демонстрації наочної допомоги, включеної в "портфель екскурсовода". Найбільш широкого поширення набув ілюстраційний прийом.

Наприклад, розповідь екскурсовода про флору і фауну даного краю супроводжується показом фотографій рослин і тварин.

Ефективний і що коментує прийом. В цьому випадку показ експоната передує розповіді. Розповідь є лише поясненням до експоната з "портфеля". Наприклад: показ зображення корабля в розрізі супроводжує розповідь про його пристрій; при показі будівлі демонструється фотографія його внутрішнього убрання з подальшими коментарями екскурсовода та ін.

Застосовується прийом контрасту, коли фотографія (або малюнок) показується для того, щоб переконати екскурсантів в тому, як змінилося історичне місце (площа, вулиця, будівля), яке вони в даний момент оглядають.

Фотографія і малюнок контрастують із спостережуваним об'єктом. Прийом побудований на порівнянні зорово сприйманої інформації.

Важливим резервом підвищення дієвості екскурсії є використання технічних засобів пропаганди: епідіаскопа, фільмоскопу, магнітофона, кіноапаратури та ін. З їх допомогою глибше розкривається тема, посилюється зоровий ряд екскурсій. Для показу будівель, що не збереглися, споруд, пам'ятників використовуються діапозитиви і діафільми. Епідіаскоп також дозволяє проектувати на невеликий екран, встановлений в передній частині салону автобуса (на кабіні водія), карти-схеми, копії документів, рукописів, фотографій, художні листівки. У екскурсійних установах розроблена певна методика технічних помічників.

Можуть прослуховувати виступи учасників подій в магнітофонному записі. При проходженні групи по місцях, де жили і творили видатні письменники, поети, композитори, в екскурсію включають виконання їх творів в звукозаписі. Такі музичні і літературні записи не повинні бути тривалими. Вони є частиною екскурсії, підпорядковані її темі і не є самостійним заходом.

2.5. Засвоєння екскурсоводом методичних прийомів

У практичній діяльності екскурсійних установ немало прикладів, коли екскурсоводи знають про існування методичних прийомів, але при проведенні конкретних екскурсій їх не використовують. Пояснюється це просто – вони не знають, як їх використовувати. От чому важливим завданням вдосконалення майстерності екскурсоводів в даний час є практичне засвоєння ними методичних прийомів.

Навчання екскурсовода умінню використовувати конкретний методичний прийом носить ступінчастий характер, тобто відбувається в певній послідовності – спочатку ставиться завдання, яке виконує прийом, потім висловлюється його зміст, розглядається механізм дії цього прийому, потім на двох-трьох заняттях, у тому числі і на місці безпосереднього розташування об'єктів, проводяться вправи по застосуванню прийому на практиці. Вдосконалення навичок екскурсоводів є завданням методичних секцій і курсів по підвищенню кваліфікації [9].

Перш ніж приступити до засвоєння методичного прийому, екскурсовод розчленовує цей прийом на декілька частин. Перша частина – в ході вправ екскурсовод спочатку вчиться використовувати кожну з цих частин окремо. Наприклад, відпрацьовується прийом – завдання екскурсантам представити історичну подію (Полтавська битва, розгром шведської армії військами Петра I). Потім – демонстрація основ для зорової реконструкції: самого поля, де відбувалася битва, карти-схеми, репродукції картини А. Соколова, А. Семенова "Російська артилерія в Полтавській битві" і старовинних гравюр. Друга частина – словесний опис битви з метою відновлення зовнішньої картини історичної події, читання уривків з літературних творів. Третя частина – завершальна картина битви – уривки з поеми А.С. Пушкіна "Полтава". Потім екскурсовод об'єднує всі частини прийому так, щоб екскурсанти одержали цілісне уявлення про картину битви [9].

Засвоєння кожного прийому – складний процес, який заснований на конкретному матеріалі і завжди пов'язаний з певною екскурсією. Потрібно чітко представити взаємодію методичних прийомів і навичок. Якщо прийом – особливий спосіб подачі екскурсійного матеріалу, то навичку-уміння досконало застосувати методичний прийом.

Методика виходить з того, що зміст і форма – це нерозривно пов'язані один з одним поняття. Зміст розкриває те, що повинне бути показане і сказане в екскурсії, форма – як це повинно бути сказано. Методичний прийом – спосіб викладу змісту. Практично в кожній екскурсії певний зміст виражається в конкретній формі і за допомогою методичних прийомів доноситься до екскурсантів.

Засвоєння методичних прийомів є засвоєнням суми навичок, тобто відпрацьованих практикою дій екскурсовода, що через звичку здійснюються їм автоматично. Спочатку вироблення навичок не більш як повторення певної дії по одній і тій же схемі (спрямованість, послідовність, витрата часу). Засвоєння практичних навичок дозволяє екскурсоводу використовувати не тільки все різноманіття прийомів показу і розповіді, але і різні варіанти майже кожного методичного прийому. На основі взаємодії навичок екскурсовод проводить комплексне використання методичних прийомів: у показі – прийомів реконструкції і локалізації, в розповіді – прийомів новизни матеріалу і порівняння і т.п.

Процес вдосконалення навичок екскурсовода не припиняється після засвоєння їм методичних прийомів, а продовжується безперервно. Поступово усувається зайве в показі і розповіді. Точнішими і осмисленими роблячи жести екскурсовода, заглиблюється методика показу об'єкту, більш образною стає розповідь. Кожна конкретна екскурсія тільки тоді удосконалюватиметься, коли ведеться робота по "доведенню" методики її проведення. Використовуючи методичний прийом, екскурсовод поволі спостерігає, як він сприймається екскурсантами, наскільки ефективно даний прийом допомагає йому донести матеріал до аудиторії. Якщо ж прийом "не спрацьовує", в екскурсію вводиться інший методичний прийом, здатний успішніше виконати відведену йому роль. Рівень ефективності екскурсії залежить від наступних умов: