Основні райони проведення самодіяльних туристських походів в Україні

курсова робота з туризму

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми дослідження. Слово "туризм" походить від французького слова "tour" (тур) прогулянка, поїздка, подорож. Воно означає кругову подорож і повернення в вихідний пункт. Запозичене з французької мови, це слово увійшло у другій половині XIX ст. в мови багатьох народів. Якщо спочатку слово "туризм" визначалося як пішохідний рух з метою прогулянки, то зараз це поняття набуло універсального значення і включає всі види прогулянкового пересування людини.

До туристів потрібно відносити осіб, які добровільно і тимчасово знаходяться поза постійним місцем проживання з метою розумного використання вільного часу для відпочинку, оздоровлення, ознайомлення з природними, культурними, історичними, архітектурними, господарськими і іншими визначними місцями. Осіб, які відвідують який-небудь населений пункт (або місцевість), але не залишаються на нічліг, потрібно вважати екскурсантами.

До туристів можна відносити також тих людей, які тимчасово пересуваються з місця мешкання до місць відпочинку, оздоровлення, екскурсій, розваг, олімпіад, конференцій, конгресів, симпозіумів, різноманітних спортивних змагань і т.д.

Сфера діяльності туриста обмежується певним проміжком часу і пов'язана з тимчасовою і добровільною зміною місця проживання з некомерційними або непрофесійними намірами.

При плановому (екскурсійному) туризмі учасники подорожують на автобусах, літаках, теплоходах, в потягах по наперед намічених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де їм надається нічліг, харчування, екскурсійне обслуговування.

У самодіяльному туризмі подорож будується цілком або частково на самообслуговуванні. Тут туристи самі намічають маршрут і спосіб пересування, забезпечують собі харчування, нічліг і місця відпочинку, намічають об'єкти для огляду. Їм самим доводиться розбивати табірні стоянки, заготовлювати паливо для вогнищ, готувати їжу, в дорозі долати різні перешкоди, влаштовувати переправи, розчищати завали та ін.

Самодіяльний, в тому числі і спортивний, туризм в нашій країні набув великої популярності, став одним з самих масових видів фізкультурно-оздоровчої діяльності, спорту і активного відпочинку.

Тому актуальним є дослідження районів самодіяльного туризму в Україні.

Об’єктом дослідження курсової роботи є туризм як сфера діяльності людини.

Предмет дослідження – основні райони проведення самодіяльних туристських походів в Україні.

Метою курсової роботи є дослідження основних районів проведення самодіяльних туристських походів в Україні.

Мета роботи реалізується шляхом виконання таких завдань:

Розділ 1. Класифікація туристських походів

1.1. Поняття і значення самодіяльного туризму

Науковий і технічний прогрес, якого досягло сучасне суспільство, в значній мірі відобразився на культурному, господарському, соціальному і політичному житті всіх країн. Ростуть міста, росте населення міст. Підвищується культура людей, а разом з нею потреба в активному відпочинку, в заняттях спортом. І це стає чинником, сприяючим розвитку туризму.

Слово туризм походить від латинського tornus (рух по колу; вертіти, обертати). У широкому сенсі воно означає пересування з одночасною зміною побуту людей.

У другій половині XIX ст. це слово увійшло до мов багатьох народів світу. Найвиразніше воно у французькій мові: tour означає подорож з поверненням назад до місця виїзду. Цікавий той факт, що термін "турист" увів у французьку мову Стендаль, опублікувавши в 1838 р. книгу "Memoires d'un touriste" ("Спогад одного туриста"); у словники інших мов терміни "туризм", "турист", "екскурсант", "екскурсія" і т.п. увійшли разом з позначеннями заходів, що проводяться у формі походів і подорожей з пізнавальною, гігієнічною і спортивною метою, а також поїздок, прогулянок з відвідинами різних установ з пізнавальною, науковою і розважальною метою. Перше визначення ближче терміну "туризм", друге – терміну "екскурсія" [6, 8].

У сучасному значенні під терміном "туризм" розуміють діяльність, пов'язану з масовим туристським рухом, його матеріальною базою, рівнем обслуговування, досягненнями туристів-спортсменів.

Туризм – це екскурсії, походи і подорожі, в яких активний відпочинок поєднується з пізнавальною і освітньою метою. За призначенням і формами про-ведення туризм підрозділяють на плановий (екскурсійний) і самодіяльний [8].

Перші туристські організації самодіяльного туризму-туризму "відпочинку, знання і спорту" – з'явилися в різних країнах приблизно в один і той же час, в другій половині XIX ст. у вигляді Альпійських клубів і товариств.

Перший такий клуб виник в Англії в 1857 р. У 1862 р. створюється Альпійське товариство в Австрії, за ним в 1863 р. відкриваються Альпійські клуби в Італії і Швейцарії, в 1869 р. виникає Німецьке альпійське товариство, а в 1873 р. – Галицьке татранське товариство. До кінця 70-х років XIX ст. гірські клуби вже існують у Франції, Угорщині, Росії та інших країнах. Польське краєзнавче товариство виникло в 1906 р.

У 1895 р. за ініціативою віденської газети "Arbeiter-zeitung" було засноване туристське товариство "Die Naturfreunde" ("Друзі природи"). Заходи, що проводяться цим товариством, незабаром сприяли організації перших гуртків товариства за межами Австро-Угорщини.

Розповсюдження робочих туристських організацій "Друзів природи" в різних країнах викликало необхідність створення у Відні в 1908 р. міжнародного центру туризму.

Перший російський Альпійський клуб був заснований в 1877 р. в Тифлісі при Кавказькому товаристві природознавства. Його активними членами були військові топографи Пастухов, Кавторадзе, Ходзько. В той же час в Ялті сподвижник і друг А.П. Чехова лікар В.І. Дмитрієв організовує " Гурток любителів природи, гірського спорту і кримських гір", який є базою для Кримського гірського клубу з правлінням в Одесі.

У 1900 р. в Петербурзі створюється Російське гірське товариство. Засновниками його були всесвітньо відомі учені Д. І. Анучин, В.І. Вернадський, І.В. Мушкетов, П.П. Семенов-Тянь-Шанський, Б.А. Федченко. П'ятьма роками пізніше Кримський гірський клуб, розширивши