Велика увага звертається на охорону природних ландшафтів, особливо в місцях, які переобтяжені відпочиваючими і туристами. З цією метою в Криму розширюється площа заповідних територій. Так, в 1973 р. був створений Ялтинський гірничо-лісовий заповідник.

Стійка популярність Криму зумовлена і його близькістю до ряду найбільших районів туристського попиту країни і досконалістю транспортних зв'язків з цими районами. Велике значення Крим має і як один з найважливіших районів іноземного туризму.

У Криму функціонує 56 туристських і 370 екскурсійних маршрутів. Велику роль в пізнавальному відпочинку як приїжджих, так і місцевих жителів займають екскурсії. Нині тут діють 8 бюро подорожей і екскурсій і одне екскурсійне бюро, які обслуговують за рік близько 10 млн. чол. [6, 85]

Одеський туристичний район. Цей район охоплює обширну територію, включаючи все північне побережжя Чорного моря – від гирла Дунаю до Перекопського перешийка. На території Одеського району розташовані численні санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, туристські бази і піонерські табори.

Основними рекреаційними ресурсами Одеського району є теплий клімат, море, мінеральні води і грязі. Характерною для району є наявність теплого періоду з середньою добовою температурою повітря вище за 15°С (майже 6 місяців). Хоча літо тут досить печеня, воно не спекотне. Сонячних днів, наприклад, в Одесі більше, ніж навіть в Сочі. Зима коротка і порівняно м'яка, з частою відлигою.

Впродовж чотирьох місяців середня добова температура води прибережної частини моря перевищує 18 °С. Влітку в цій частині Чорного моря, особливо в лиманах, температура води часто буває більше 25 °С.

Протяжність берегової лінії району 900 км. На цій ділянці прибережна частина Чорного моря сама мілковода з могутніми піщаними відкладеннями. Відокремлені від моря лимани певною мірою засолені. За післявоєнні роки на берегах лиманів виникло багато відомих курортів.

Поєднання морського і степового клімату, теплі води моря, прекрасні пляжі, велика кількість сонячних днів, унікальні солоні водоймища – лимани, багаті цілющими грязями і ропою (Куяльницький, Хаджибейський, Будакський та ін.), велика кількість фруктів, овочів і винограду – все це створює надзвичайно сприятливі умови для лікування і оздоровлення людей, привертає в Одеський район численних відпочиваючих і туристів.

До Одеського району окрім численних одеських санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, готелів, турбаз, кемпінгів відносяться також і здравниці, розташовані в Миколаївській і Херсонській областях. Населення Одеси, Миколаєва і Херсона, окрім морського побережжя, відпочиває також на берегах Будакського, Дністровського та інших лиманів. Відвідини обласних центрів району, ряду інших приморських міст і знайомство з їх визначними пам'ятками включене в 9 загальнодержавних і 12 місцевих туристських маршрутів. Велика частина туристських маршрутів функціонує з травня по вересень. З кожним роком зростає і потік іноземних туристів (максимальна кількість їх прибуває в II і III кварталах). Серед іноземних туристів переважають ті, які здійснюють морські подорожі. Провідна роль в прийомі і обслуговуванні іноземних гостей належить Одесі.

Одеса є основним екскурсійним об'єктом і головним екскурсійним центром туристичного району. Одеса знаходиться в одному ряду з містами, яким при радянській владі було привласнене найвище звання – міста-героя. Одеса увійшла до історії як один з провідних історичних і культурних центрів.

Одеса – найбільший транспортний вузол району. Найбільшими морськими портами є Миколаїв і Херсон. До того ж вони і річкові порти міжнародного і загальнодержавного значення. Це накладає відбиток на туристську специфіку району. Одеса є початковим пунктом морських рейсів: Одеса – Севастополь, Одеса – Ялта, Одеса – Сочі, Одеса – Батумі та ін. Туристи здійснюють також подорожі по маршрутах: Київ – Одеса, Київ – Херсон, Запоріжжя – Одеса, Запоріжжя – Миколаїв та ін. Значення обласних центрів Одеського туристичного району як крупних транспортних вузлів надалі зростатиме, оскільки намічається зв'язати єдиною автомагістраллю всі курорти і туристичні центри північного побережжя Чорного моря [6, 87].

Азовський туристичний район. Цей туристичний район, що формується, охоплює північно-західне і східне побережжя Азовського моря. Близькість його до крупних промислових районів України (Донбас, Придніпров'я) викликала підвищений попит населення на лікувально-оздоровчий відпочинок, у тому числі і туризм. Тут щорічно відпочиває більше 1 млн. чол., причому 3/4 з них – на північно-західному побережжі Азовського моря.

Азовський район – молодий туристичний район і в цілому серед приморських районів півдня України найменше освоєний. У перспективі цей район повинен одержати порівняно прискорений розвиток, тут буде забезпечений відпочинок населення не тільки тяжіючих до нього промислових районів, але і ряду інших районів країни. Проте подальше освоєння Азовського району пов'язане з певними труднощами, пов'язаними з істотними витратами на обводнення і залісення для рекреаційних потреб.

Для відпочинку населення інтенсивніше використовується північно-західне побережжя, хоча природні рекреаційні ресурси східного побережжя не поступаються ресурсам північно-західного. Північно-західне побережжя є і основним місцем короткочасного відпочинку, а також туризму міського населення. В окремі дні кількість тих, що прибувають для короткочасного відпочинку на побережжі Азовського моря перевищує 2 млн. чол. Географія місць цього виду туризму швидко розширюється. Відпочиваючих приваблюють сюди не тільки прекрасні пляжі і тепле море, але також велика кількість ранніх фруктів і овочів. Максимальна кількість відпочиваючих припадає на липень і серпень.

В межах Азовського туристичного району проходять 8 загальнодержавних і 6 основних місцевих маршрутів із загальною пропускною спроможністю 30 тис. чол. у рік. Більше 2 млн. чол. у рік обслуговується екскурсіями [6, 88].

Природні рекреаційні ресурси цього району схожі з ресурсами