широкі арочні отвори, згодом закладені. Відреставрована в 1981 р. (вул. Данила Галицького, 33)
Келії монастиря тринітаріїв, 1729 р. Комплекс монастиря складався з костьолу, келій, дзвіниці й огорожі з воротами. Будівля з каменя і цегли, П_подібна, двоповерхова. Розписи інтер'єру були виконані художником І.Прагтлем. [1]
Монастир шариток, 18-19 ст. Комплекс включає дві розташованих поруч будівлі в Старому місті, недалеко від замка Любарта. Можна вважати, що будівлі були побудовані в 18 ст., добудовані і реконструйовані в 19 ст. Вони включили фундаменти, а частково й первинне ядро будівель комплексу Троїцького кафедрального костьолу, побудованих одночасно з ним в 16 ст. В 1781 р. в будівлях влаштували школу, богадільню і притулок для сиріт, шефство над якими узяли сестри-шаритки. В 1864 р. монастир був закритий. В одній із будівель знаходилося Дворянське училище. В середині – кінці 19 ст. цей комплекс відомий як "Академія Наук". Під будівлями збереглися підвали.
Підземелля Старого міста, 16-18 ст. Дослідження з 1970 р. Знайдені побутові приміщення і в'язниця.
Ще одне славетне ім'я України вкарбоване в історію нашого міста. У Луцьку написала свого першого вірша "Надія" геніальна дочка українського народу поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач) [7, 11].
Її батько П.А. Косач приїхав до Луцька ще в 1878 році, і після того як його перевели із. Звягеля, нині Новоград-Волинський, на посаду голови Луцько-Дубенського з'їзду мирових посередників. Навесні 1879 року до Луцька переїхала вся його сім'я. Дружиною П.А.Косача була відома українська письменниця Олена Пчілка (Ольга Петрівна), яка багато зробила для збирання і систематизації волинського фольклору, писала чудові книжечки для навчання дітей українською мовою, допомагала поповненню книгозбірень міста новими виданнями. Нині ім'я Олени Пчілки носить обласна державна наукова бібліотека.
Зростаючи в сім'ї, де батьки були високоосвічені люди з прогресивними поглядами, любили українську мову, культуру народу, Леся, її сестри, брат, отримували в першу чергу різнобічну домашню освіту і виховання. Місто Луцьк справило на майбутню поетесу величезне враження. В свій перший приїзд сім'я оселилася в мурованому домі недалеко від замку, згодом перебралася до оселі над самою річкою. Тож постійно Леся бігала біля руїн старого замку, розпитувала батьків про давню його історію. Згодом вона про це згадує у вірші "Віче", запитуючи своїх товаришів:
Чи ви коли ще згадуєте замок і всі ті речі, співи, таємниці?
У 1880 році Леся написала свій перший вірш "Надія". Так емоційно відізвалась її вразлива душа на арешт тітки О.А. Косач за участь в політичній діяльності проти самодержавства. В Луцьку Леся відвідує зібрання міської молоді, слухає народні пісні, легенди. Вона бігає по кризі замерзлої річки Стир, спостерігаючи, як проходить таїнство Водохрещя на свято Йордані [7, 12].
У зимові місяці 1890-1891 років Леся знову мешкає з батьками на другому поверсі будинку на розі вулиць М.Драгоманова та Кафедральної, де нині знаходиться дирекція державного історико-культурного заповідника. Саме тут, вважають дослідники, в одній із невеликих кімнат жила Леся, у вітальні знаходилось фортепіано. Про цей музичний інструмент вона згадує у вірші "До мого фортепіано". У Луцьку також створені поезії "Сонет", "Скрізь плач і стогін, і ридання..." та інші, написані оповідання.
Навічно залишилось ім'я Лесі Українки в місті. На центральній площі міста – Театральній споруджено в 1977 році пам'ятник поетесі. Автори – скульптори А.В.Німенко, М.І.Обезюк, архітектори – В.К.Жигулін, С.К.Кілессо. Величава, вилита в бронзі на постаменті з полірованого лабрадориту скульптура зображає Лесю Українку з книгою в лівій руці, символізуючи слово – єдину її зброю, – яке разило ворогів, закликало до волі, відстоювало духовність українського народу, його буття.
Ще одна композиція, присвячена Лесі Українці, автором якої є скульптор Л.Муравін, споруджена в центральному парку культури і відпочинку імені Лесі Українки.
Ім'я Лесі Українки носить найбільший навчальний заклад Волині – Державний університет. Біля входу в один із навчальних корпусів встановлений бюст геніальної землячки. В музеї зібрано унікальні експонати. В експозиції розповідається про творчість й життєвий шлях Лесі Українки. У 1988 році на базі Інституту історії літератури Академії наук України і тодішнього Луцького педінституту створено науковий центр по вивченню життя і творчості Лесі Українки [7, 12].
2.2. "Старе місто" і замок Любарта – зосередження основних історико-краєзнавчих пам'яток м. Луцька
Найцікавішим туристичним об'єктом міста Луцька є архітектурно-історичний заповідник "Старе місто". На його території знаходяться найцікавіші архітектурні пам'ятки. Перш за все, це Луцький замок (Любарта), якій складається з 3 веж, фортечних стін, княжого палацу, решток церкви Іоанна Богослова. В'їздна вежа має чотирикутну в плані форму, всередині – дві спіральні сходові клітки, що виводять на оглядовий майданчик. Стирова вежа – п'ятиярусна, увінчена аттиком, прямокутна у плані цегляна споруда. Владича вежа – єдина в замку, якої не торкнулись перебудови. В ній відкрито першу в Україні концертну дзвіницю. Між В'їздною і Стировою вежами знаходиться Княжий палац. Після реставрації 1960-1963 років цей будинок пристосовано під художній відділ обласного краєзнавчого музею. В центрі замку розкопані рештки церкви Іоанна Богослова. На залишках стін споруди виявлено багато графіті давньоруського часу. Верхній замок відігравав значну роль в адміністративному і суспільному житті міста, особливо в часи, коли Луцьк був столицею окремого князівства, а пізніше адміністративним центром всієї Західної Волині.
2.2.1. Державний історико-культурний заповідник "Старий Луцьк" (перспективи розвитку)
Державний історико-культурний заповідник в М.Луцьку було проголошено постановою Ради Міністрів УРСР від 26 березня 1985 р. Згідно з цією постановою, було прийнято "Положення" про заповідник, яке