написала свого першого вірша "Надія" геніальна дочка українського народу поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач).
Найцікавішим туристичним об'єктом міста Луцька є архітектурно-історичний заповідник "Старе місто". На його території знаходяться найцікавіші архітектурні пам'ятки. Перш за все, це Луцький замок (Любарта), якій складається з 3 веж, фортечних стін, княжого палацу, решток церкви Іоанна Богослова. В'їздна вежа має чотирикутну в плані форму, всередині – дві спіральні сходові клітки, що виводять на оглядовий майданчик. Стирова вежа – п'ятиярусна, увінчана аттиком, прямокутна у плані цегляна споруда. Владича вежа – єдина в замку, якої не торкнулись перебудови. В ній відкрито першу в Україні концертну дзвіницю. Між В'їздною і Стировою вежами знаходиться Княжий палац. Після реставрації 1960-1963 років цей будинок пристосовано під художній відділ обласного краєзнавчого музею. В центрі замку розкопані рештки церкви Іоанна Богослова. На залишках стін споруди виявлено багато графіті давньоруського часу. Верхній замок відігравав значну роль в адміністративному і суспільному житті міста, особливо в часи, коли Луцьк був столицею окремого князівства, а пізніше адміністративним центром всієї Західної Волині.
За 15 кілометрів від Луцька над тихим плесом ставка, у дендропарку, знайшла своє пристановище часточка скарбниці історичних пам'яток – Народний музей історії сільського господарства Волині, який налічує понад 2000 експонатів.
Колодяжне. Цей чарівний куточок Волині, заквітчаний красою довколишньої природи, освітлений чистотою джерел, був справжньою криницею і творчих, і життєвих сил славетної Лесі Українки.
Серед Скулинського лісництва розкинулося мальовниче урочище Нечимне – цікава і своєрідна пам'ятка природи, з якою пов'язана одна з найславетніших сторінок культури українського народу. Понад сто років тому сюди неодноразово приїжджала Леся Українка.
Ковель. Географічний центр Волині, місто, що за легендою бере початок від часів Данила Галицького. Тут жили і працювали відомі діячі вітчизняної культури: М.П.Левицький – український письменник і публіцист, К.Х.Грант – літератор, автор книг про Лесю Українку, А.Г.Лазарчук – художник-педагог. Чільне місце серед історичних постатей Ковеля займають Петро Косач, Олена Пчілка і їх дочка – славетна Леся Українка.
Олика. Селище належить до старовинних поселень Волині і вперше згадується в літописі близько 1149 року. Облямоване, як вінком, горбами, вільно розкинулося воно на берегах річки Путилівки.
Затурці. Щаслива доля поєднала це волинське село з іменем найоригінальнішого українського теоретика, провідного історика та соціолога, визначного ідеолога та політичного діяча XX століття В'ячеслава Липинського.
Устилуг. Прикордонне містечко Волині розкинулось у мальовничій місцевості на кордоні з Польською Республікою, там, де річка Луга впадає у Західний Буг.
На правому березі Луги, притоки Західного Бугу, привільно розкинулося одне із найстаріших міст України – Володимир-Волинський. Засноване великим київським князем Володимиром Святославовичем у 988 році, місто декілька століть було економічним і політичним центром південно-західної частини Київської Русі, столицею Волинсько-Галицького князівства.
На південних околицях Володимира-Волинського знаходиться одне з унікальних й глибоко досліджених науковцями городище села Зимне. Саме тут знаходиться і древня православна обитель, заснована Володимиром Великим за часів Київської Русі – Зимненський Святогорський Святоуспенський монастир, який 2001 року відзначив своє 1000-річчя.
Берестечко. Найменше містечко на Волині зажило світової слави у зв'язку з битвою, яка відбулася поблизу нього в червні 1651 року між козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та воїнами польського короля Яна Казиміра. На місці битви, на острові Журавлиха, було побудовано величний храм-пам'ятник – Георгіївську церкву 1910-1914 рр. Сюди ж у 1912 році з сусіднього села Острів перевезено Михайлівську церкву – один з найкращих зразків української дерев'яної архітектури середини XVII століття.
Література
httр://travel.kyiv.org/maр/r_vin.htm
httр://www.linkexchange.ru/
httр://www.webcomfort.com.ua/рhotograрhers.htm.
Волинь: Путівник. – Луцьк, 2001.
Геренчук К.1. Природа Волинської області. – Львів: Каменяр, 1975. – С. 26-124.
Денисюк В.Т. Волинь. Події, факти, цифри. – Луцьк: Надстир'я, 1997. –142 с.
Денисюк В.Т. Луцьку – 910 років: історико-краєзнавчий нарис. – Луцьк: Надстир'я, 1995. – 64 с.
Ділова Волинь. Каталог-довідник. – Львів: Редакція газети "Галицькі контракти", 1994. – 167 с.
Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Клімчука Б.П., Луцишина П.В., Лажніка В.Й. – Луцьк: Ред.-вид. відд. ВДУ, 1997, – 448 с.
Єврорегіон Буг: Економічна і соціальна географія Волині / За ред. Луцишина П.В. – Вип. 2. – Луцьк: МІСГІМ, 1995. – 214 с.
Игнатенко A.M. Рекреационно-териториальные системы: научные основы развития и функционирования. – К.: УМК, 1989. – с.51-54.
Игнатенко A.M., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории. Географический анализ и синтез. – Львов: Вища школа, 1986. – 157 с.
Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории. – Львов: изд. ЛГУ "Вища школа", 1986. – 161 с.
Квартальков В. Іноземний туризм. – М., 2002.
Колосок Б.В., Метельницький Р.Г. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. – К.: Будівельник, 1990. – 191с.
Колосок Б.В., Якубюк A.M. Луцький історико-культурний заповідник. – К.: Будівельник, 1987. – 65 с.
Котляров Е.А. Географія відпочинку і туризму. Формування і розвиток територіальних туристичних комплексів. – М., 1978. – 239 с.
Крачило Н.П. Географія туризму. – К., 1987. – 208 с.
Крачило Н.П. Основи туризмоведення. – К., 1980. – 177 с.
Лазарук В.А. Сині очі Волині. Краєзнавчий нарис. – Львів: Каменяр, 1979. – 94 с.
Луцишин Н.П., Луцишин П.В. Економіка й організація міжнародного туризму. – Луцьк, 2003.
Луцишин П.В. Природно-ресурсный потенциал Волынской области // Природопользование в Волынской области. – Луцк: ГО УССР, 1990. – с. _.
Луцький державний історико-культурний заповідник Старий Луцьк. Науково-інформаційний збірник. 1998 р.
Минуле і сучасне Волині: Освіта. Наука. Культура (у 2-х част.). – Луцьк: Ред.-вид. відділ Волинського облполіграфвидаву, 1990. – Ч. 1. – 240 с., Ч. 2. – 143 с.
Павлов B.I., Черчик Л.М. Рекреаційний комплекс Волині: теорія, практика, перспективи: