Таким чином, широке коло об'єктів показу, багатопланова тематика, розробленість методики ведення екскурсій, професійна майстерність екскурсоводів дозволяють екскурсії виконувати певні функції, кожна з яких грає велику роль у вихованні і освіті людини.

Будь-яка форма культурно-освітньої роботи має свої відмітні ознаки. Основна ознака екскурсії – висока ступінь наочності. Важливі і інші ознаки. Вони неоднакові для різних екскурсій (автобусних і пішохідних, виробничих і музейних). Слід, проте, мати на увазі, що перераховані вище ознаки обов'язкові для будь-якої екскурсії.

2.3. Екскурсійний метод пізнання

У практиці використовується немало різних методів пізнання: індуктивний, дедуктивний, аналітичний, синтетичний, методи абстрагування, аналогії, моделювання, узагальнення, експерименту та ін. Всі ці методи в тій чи іншій мірі використовуються при проведенні екскурсій.

Термін "метод" має декілька значень: 1) підхід до дійсності, явищ природи і суспільства; 2) система прийомів теоретичного дослідження, практичного досягнення поставленої мети, цілеспрямованого проведення певної роботи; 3) засіб пізнання, спосіб відтворення в мисленні предмету, що вивчається, побудови і обґрунтування системи знань; 4) спосіб або образ практичних дій.

Метод в логіці визначається як сукупність зовнішніх, по відношенню до матеріалу, суб'єктивних правил і способів дослідження, вивчення конкретних об'єктів і впорядкування одержаного ряду думок.

Поняття "метод" ширше, ніж поняття "спосіб" і "прийом". У простому вигляді кожен прийом є як би частинкою методу.

В процесі педагогічної і культурно-виховної діяльності метод є основою отримання нових знань і формування етичних якостей людини. Метод для діяльності не може бути вибраний довільно. Головна вимога до методу – він повинен забезпечити досягнення мети з найбільшою ефективністю і найменшими витратами ресурсів.

У екскурсіях до числа таких ресурсів входить словесний матеріал (розповідь), демонстровані об'єкти (показ), транспортні засоби, робочий час екскурсовода.

За своїм значенням і сферам застосування всі методи, використовувані в діяльності людини, можуть бути розділені на чотири категорії:

А. Діалектико-матеріалістичний метод, який є основою будь-якого пізнавального процесу, незалежно від сфери, де відбувається дослідження. Діалектика є методом пояснення процесів розвитку, загальних зв'язків природи, переходів, що відбуваються в природі, від однієї області дослідження до іншої.

Б. Загальні, формально-логічні методи, які служать основою для багатьох наук, – аналіз і синтез, індукція і дедукція, узагальнення і абстрагування, аналогії та ін. [7]

Загальним методом є формальна логіка – метод, використовуваний для відшукання нових результатів, переходу від відомого до невідомого. Загальні методи, їх елементи використовуються при проведенні екскурсій.

На дії методів аналізу і синтезу побудований екскурсійний аналіз. Не менш активно в екскурсійній методиці використовується метод аналогії. Застосовуючи аналогію в показі і розповіді, екскурсовод звертає увагу групи на схожість і відмінність пам'ятників, на єдність часу різних дій і місця, де розташовані об'єкти.

Аналогія в екскурсіях не зводиться до демонстрацій зовні схожих об'єктів. Це можуть бути різні формою і будові об'єкти, але аналогічні по виконуваних функціях.

В. Конкретно-історичний метод – сходження від абстрактного до конкретного. Даний метод припускає рух думки до повнішого, всебічного і цілісного відтворення предмету в свідомості людини. Даний метод дозволяє утворити поняття, що відображають окремі сторони і властивості об'єкту.

Г. Часткові методи, які знаходять застосування в одній з наук або галузі знань, а також при використанні різних форм повідомлення знань. Саме до цієї категорії методів повинен бути віднесений екскурсійний метод. У вузькому сенсі екскурсійний метод є сукупністю методичних прийомів, які застосовують на екскурсіях. У широкому сенсі – це комплексний метод, він має ряд особливостей: вибір в спостережуваних об'єктах найважливішого і суттєвішого; пов'язання матеріалу, що знов вивчається, з раніше одержаним екскурсантами досвідом і знаннями та ін.

Для екскурсійного методу характерний облік таких ознак екскурсії, як наочність, речовинна довідність (наочність). Екскурсійний метод побудований на приматі (переважанні, головному значенні) показу.

У більшості екскурсій (окрім літературних) висунуті в розповіді екскурсовода положення аргументуються за допомогою зорових доказів. Нерідко розповідь є лише коментарем до зорової характеристики екскурсійних об'єктів.

Екскурсійний метод направлений на вивчення головного в темі. Він допускає, щоб окремі сторони виділялися і вивчалися більш поглиблено, ціле розчленовувалося на окремі частини, але за умови збереження тісного зв'язку між ними. Підставою для того, щоб назвати екскурсійний метод комплексним, є те, що в ньому органічно поєднуються методи навчання і методи виховання.

Слід зазначити, що вчені-екскурсіоністи бачили новизну і оригінальність цього методу не в сукупності методів, що становлять єдиний комплексний метод, а зі всім другом. Одні основною особливістю екскурсійного методу вважали моторність (тобто рух екскурсантів). Професор І.М. Греве бачив суть цього методу у формулі: "подорожність – душа екскурсійності". На початку 20-х років крупний фахівець екскурсійної справи Н.А. Гейніке відзначав, що серед методистів немає повної єдності у визначенні: що таке екскурсійний метод (Гейнике Н.А. Культурно-исторические экскурсии. – М., 1923).

Професор Б.Е. Райков в книзі "Методика і техніка екскурсій" писав: "Під екскурсією ми маємо на увазі вивчення об'єктів по місцю їх природного знаходження (локальний принцип) і у зв'язку з пересуванням свого місця в просторі (моторний принцип). Ось ці два принципи, тісно між собою зв'язані, і складають суть екскурсійного методу". Він називав екскурсійний метод одним з видів активно-рухового засвоєння знань. Значення екскурсійного методу підкреслювалося у ряді його праць [19]. Логічніше прийняти інше визначення: екскурсія – форма розповсюдження знань і виховання, побудована на екскурсійному методі. Багаторічна екскурсійна практика дозволяє зробити висновок, що екскурсійний метод є наочним на відміну від методів словесних і практичних. Характеризуючи цей метод, як комплексний спосіб пізнання оточуючої людину дійсності, необхідно бачити зв'язок поняття "конкретнісність" з принципом