великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка [23, 32].
Адреса театру: Луцьк, Театральний майдан, 2, телефон 2-54-60.
Волинський обласний театр ляльок
Приміщення дитячого лялькового театру побудовано у 1890 році, як кінотеатр німих фільмів. У березні 1976 року відбулася перша лялькова вистава для дітей.
8 січня 1993 року став днем відкриття першого у світі фестивалю лялькових театрів на різдвяну тематику, і Луцьк отримує статус столиці міжнародних фестивалів "Різдвяна містерія".
Адреса театру: Луцьк, вул. Кривий Вал, 18, телефон 2-32-60.
2.3.2. Фестивалі
"Поліське літо з фольклором"
Мистецькою візитною карткою міста можна вважати Міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором". Ця масштабна імпреза щороку проводиться в Луцьку і включає участь фольклорних колективів-представників не менше 5-ти країн 3-х континентів світу.
Завдяки "Поліському літу" лучани та гості міста мають змогу ознайомитись з фольклором Аргентини, Заїру, Ізраїлю, Філіппін, Чехії, Польщі, Росії, Білорусі, Кіпру, Китаю, Нової Зеландії, Південної Кореї, України, Парагваю, Румунії, Тайваню, Чилі, Німеччини, Перу, США [24, 14].
"На хвилях Світязя"
Ось уже 8 років, на свято Івана Купала, одне з мальовничих озер Світязь збирає увесь пісенний цвіт України на фестиваль української естрадної пісні "На хвилях Світязя", започаткований творчою фірмою "Ідея". Організаторів фестивалю надихнула ідея поєднання сучасної української пісні з традиційними обрядами.
Фестиваль проводиться просто неба. Сцена розташовується на понтонах за 100 метрів від берега озера. Саме озеро і острів на ньому, природний ландшафт, екологічно чиста місцевість, цілюща озерна вода, а ще – зоряне небо, вогнище, свічки в човнах, пісні, що лунають над водою, сприяють особливій, неповторній атмосфері справжнього українського свята.
2.4. Рекреаційні туристичні об’єкти
Парк імені Лесі Українки, що розташувався у центрі міста – одне з улюблених місць відпочинку лучан. У 1980 році парк було відбудовано. У 1985 році для дітей споруджено дитячий майданчик з казковими героями, що органічно доповнюють оточуючий пейзаж. На території парку в 100 га ростуть понад 80 видів рослин. Ближче до берега річки Стир розташовується зоокуточок.
На честь 900-річчя міста Луцька у 1985 році було збудовано однойменний парк в одному з нових мікрорайонів міста. Ландшафт парку, водойма, атракціони для дітей, місточки, молоді зелені насадження – усе це серед житлового масиву - чудовий куточок природи і відпочинку.
Останніх три роки великою популярністю лучан користується молодіжний проект "Проспект Розваг", заснований Луцьким міськвиконкомом, відділом у справах сім'ї та молоді, комітетом з питань фізичної культури і спорту та рекламно-інформаційним агентством "Наш час". "Проспект розваг" – це ціла низка цікавих спортивних та шоу-програм, що проходять на майданчиках у центрі міста. Тут знаходиться місце для караоке і рок-гуртів, брейкерів і КВНщиків, бардів і художників, показів моди молодих модельєрів та польотів парапланеристів.
На мальовничому березі річки Сапалаївки розташувалась дитяча залізниця. Два пасажирських вагони і локомотив здійснюють 8-хвилинні подорожі від станції "Росинка" до станції "Водограй". Місцеві школярі тут не тільки відпочивають. Близько 500 учнів проходять виробничо-навчальну практику, освоюють професії: провідника, ревізора, стрілочника. Це місце, де діти виконують дорослу роботу.
Розділ 3. "Старе місто" і замок Любарта – зосередження основних історико-краєзнавчих пам’яток м. Луцька
Найцікавішим туристичним об'єктом міста Луцька є архітектурно-історичний заповідник "Старе місто". На його території знаходяться найцікавіші архітектурні пам'ятки. Перш за все, це Луцький замок (Любарта), якій складається з 3 веж, фортечних стін, княжого палацу, решток церкви Іоанна Богослова. В'їздна вежа має чотирикутну в плані форму, всередині – дві спіральні сходові клітки, що виводять на оглядовий майданчик. Стирова вежа – п'ятиярусна, увінчена аттиком, прямокутна у плані цегляна споруда. Владича вежа – єдина в замку, якої не торкнулись перебудови. В ній відкрито першу в Україні концертну дзвіницю. Між В'їздною і Стировою вежами знаходиться Княжий палац. Після реставрації 1960-1963 років цей будинок пристосовано під художній відділ обласного краєзнавчого музею. В центрі замку розкопані рештки церкви Іоанна Богослова. На залишках стін споруди виявлено багато графіті давньоруського часу. Верхній замок відігравав значну роль в адміністративному і суспільному житті міста, особливо в часи, коли Луцьк був столицею окремого князівства, а пізніше адміністративним центром всієї Західної Волині.
3.1. Державний історико-культурний заповідник "Старий Луцьк" (перспективи розвитку)
Державний історико-культурний заповідник в М.Луцьку було проголошено постановою Ради Міністрів УРСР від 26 березня 1985 p. Згідно з цією постановою, було прийнято "Положення" про заповідник, яке окреслювало його юридичний статус, та створено дирекцію заповідника. Основою прийняття названої постанови Ради Міністрів став розроблений і поданий ще у 1970 році Волинським філіалом Діпроміста проект Луцького історико-архітектурного заповідника (автори Б.В. Колосок, Р.Г.Метельницький, Л.П.Санжаров) [23, 5].
В зв'язку з цим перед колективом заповідника було поставлено завдання підготовки концепції регенерації старої частини м. Луцька площею 43 га. Робота по підготовці концепції велась у трьох основних напрямках:
аналіз літератури та джерел з історії м. Луцька, результатів реставрацій-них робіт, археологічних та архітектурних досліджень;
пошук нових джерел, проведення цільових археологічних та науково-дослідних робіт;
ознайомлення з досвідом археологічної роботи у нас і за кордоном.
У результаті проведеної роботи було отримано необхідний мінімум даних для вироблення концепції. В основу концепції створення заповідника покладено завдання відновити історичне середовище. Це досягається за рахунок відновлення функціональної і планувальної структури та архітектурного образу. Згідно з концепцією, визначено три основні історично складені, умовно поділені частини території Старого міста з певними особливостями. Причому ці особливості диктують свій напрямок у виділенні кожної з цих частин при створені заповідника.
1. Верхній замок – місце зосередження органів світської і духовної влади, крім оборонної, виконував функції адміністративно-судового, а деякий