стін пнулися дерев'яні настили в декілька ярусів, з яких під час облог воїни стріляли по ворогу [1].
Житловий будинок шляхетський, 1789 р. Розташований біля південної стіни замка між В'їзною і Стирової вежами на місці стародавнього княжого "готичного" палацу, що існував на початку 15 ст. Він мав 50 м в довжину, 13 – завширшки і 18 м у висоту до верху даху, критою глазурованою черепицею. В 1781 р. він остаточно зруйнований під час великої міської пожежі, а в 1789 р. його зовсім розібрали, а на фундаменті і залишках стін звели кам'яний, одноповерховий, так званий шляхетський будинок. В ньому розмістилися міський архів і суд. При цьому розібрана частина замкової стіни перед вікнами, яка затуляла світло. Після відновлення в 1960-1963 рр. в будівлі розміщується експозиція Луцького краєзнавчого музею [1].
Єпископський житловий будинок, початок 19 ст. Побудований на місці єпископського палацу недалеко від Владичої вежі. Належав казенному відомству.
Нижній замок менш відомий і погано зберігся. Тепер можна побачити тільки залишки кладки стін, ознаки рову і одну з восьми башт – Чарторийських.
Висновки
Отже, Луцьк має значні ресурси розвитку туризму.
Територія Луцька – 42 км2, населення – 206 тисяч чоловік. Клімат – помірно-континентальний, відносно м'яка зима, помірно тепле літо. Середня температура: січень – -23 -28°С липень – + 29°С. Відстань залізничним транспортом: до Києва – 476 км, до Рівного – 78 км, до Львова - 176 км
Слід відмітити історико-культурні пам’ятки, наприклад, Покровська церква, Святотроїцький кафедральний собор, Монастир домініканців (келії), замок Любарта тощо.
Ще одне славетне ім'я України вкарбоване в історію нашого міста. У Луцьку написала свого першого вірша "Надія" геніальна дочка українського народу поетеса Леся Українка (Лариса Петрівна Косач).
Глибоке враження залишається в гостей міста після відвідувань музеїв. Найголовніший з них створений у 1929, а в 1940 році відкритий як державний краєзнавчий музей. Знаходиться він по вул. Шопена, 20 і пропонує відвідувачам експозиції, які розміщені в 30 залах. Основний фонд музею нараховує понад 100 тисяч одиниць зберігання, з них лише десята частина розміщена в експозиції, а з останніми експонатами, які відображають різні періоди історії міста, Волині, працюють науковці, щоб відібрати головне, систематизувати, опублікувати. Широко представлена в музеї природа. В залах відділу природи 9 діорам, експонати розказують про кліматичні умови, геологічну будову, ґрунти, води, рослинний і тваринний світ. В музеї можна побачити 15 видів рідкісних і зникаючих тварин Волині, які занесені до "Червоної книги". Озвучена діорама "Зубри в Цуманській пущі" переносить в густий таємничий ліс, з якого виходять наймогутніші звірі зубри-тури, що колись були на землі, де нині стоять міські квартали.
Ще один музей – Волинської ікони – відкритий у серпні 1993 року по проспекту Перемоги, 4. В його фондах понад 400 експонатів. У семи залах загальною площею 200 квадратних метрів представлені 57 ікон волинської школи малярства. Багато ікон, виставлених тут, були в діючих, а також знятих з реєстрації церквах. Від часу, поганих умов зберігання ікони вимагали реставрації, відновлення. Була проведена велика робота по виявленню цих унікальних пам'яток і їх збереженню для нащадків.
В історичній частині міста на території замку (Кафедральна, 1а) відвідувачів запрошує художній музей, відкритий в 1973 році. Його експозиція постійно поповнюється, в основі ж огляду – картини, що відносяться до світових шедеврів. Серед них картина іспанського художника кінця XYI початку XYII століття Хосе Рібери "Святий Ієронім", полотна французького живописця, представника класицизму XYII століття Ніколи Пуссена "Елеазар і Ревекка", Франца Бургіньйона (Жака Куртуа) "Баталія", пейзажі генуезького майстра Александре Маньяско та інші.
29 лютого 1940 року вперше відкрилася завіса Волинського обласного українського драматичного театру. У 1950 році йому було присвоєно ім'я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
Мистецькою візитною карткою міста можна вважати Міжнародний фестиваль "Поліське літо з фольклором". Ця масштабна імпреза щороку проводиться в Луцьку і включає участь фольклорних колективів-представників не менше 5-ти країн 3-х континентів світу.
Література
http://travel.kyiv.org/map/r_vin.htm
http://www.linkexchange.ru/
http://www.stars.ru/
http://www.webcomfort.com.ua/photographers.htm.
Геренчук К.1. Природа Волинської області. – Львів: Каменяр, 1975. – С. 26-124.
Денисюк В.Т. Волинь. Події, факти, цифри. – Луцьк: Надстир'я, 1997. –142 с.
Денисюк В.Т. Луцьку – 910 років: історико-краєзнавчий нарис. – Луцьк: Надстир'я, 1995. – 64 с.
Ділова Волинь. Каталог-довідник. – Львів: Редакція газети «Галицькі контракти», 1994. – 167 с.
Єврорегіон Буг: Волинська область / За ред. Клімчука Б.П., Луцишина П.В., Лажніка В.Й. – Луцьк: Ред.-вид. відд. ВДУ, 1997, – 448 с.
Єврорегіон Буг: Економічна і соціальна географія Волині / За ред. Луцишина П.В. – Вип. 2. – Луцьк: МІСГІМ, 1995. – 214 с.
Игнатенко A.M. Рекреационно-териториальные системы: научные основы развития и функционирования. – К.: УМК, 1989. – с.51-54.
Игнатенко A.M., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории. Географический анализ и синтез. – Львов: Вища школа, 1986. - 157 с.
Игнатенко Н.Г., Руденко В.П. Природно-ресурсный потенциал территории. – Львов: изд. ЛГУ «Вища школа», 1986. – 161с.
Квартальков В. Іноземний туризм. – М., 2002.
Колосок Б.В., Метельницький Р.Г. Луцьк. Архітектурно-історичний нарис. – К.: Будівельник, 1990. – 191с.
Колосок Б.В., Якубюк A.M. Луцький історико-культурний заповідник. -К.: Будівельник, 1987. – 65 с.
Котляров Е.А. Географія відпочинку і туризму. Формування і розвиток територіальних туристичних комплексів. – М., 1978. – 239 с.
Крачило Н.П. Географія туризму. – К., 1987. – 208 с.
Крачило Н.П. Основи туризмоведення. – К., 1980. – 177с.
Лазарук В.А. Сині очі Волині. Краєзнавчий нарис. – Львів: Каменяр, 1979. - 94 с.
Луцишин Н.П., Луцишин П.В.