Місцеві збори і податки доцільно використовувати як засіб нагромадження коштів для утримання об'єктів благоустрою та інфраструктури загального користування в рекреаційних центрах. Серед місцевих зборів і податків, які передбачається використати, розглядається рекреаційна рента, плата за автостоянки, природоохоронні платежі. Така фінансова політика сприятиме розвитку рекреаційної сфери окремих районів, визначатиме їх спеціалізацію, що дасть змогу раціонально використовувати рекреаційні ресурси [36; 141].

Одним з найважливіших напрямів освоєння рекреаційних територій є розвиток рекреаційного підприємництва та залучення в цей процес іноземних інвесторів. Спільна підприємницька діяльність у рекреаційній сфері може здійснюватись у формі отримання валютного кредиту для спорудження й експлуатації об'єктів, створення спільних міжнародних підприємств, а також створення вільних економічних зон. Важливим тут є співробітництво в рамках єврорегіону "Буг". Уже є попередні домовленості про створення спільно з польськими колегами заповідних формувань у долині р. Західний Буг і подальшому співробітництві між Шацьким національним природним парком і Поліським парком народовим Республіки Польща [36; 141].

Підсумовуючи сказане, необхідно зазначити, що в сучасній територіальній рекреаційній системі Волинської області існує ряд важливих проблем: населення регіону недостатньо підготовлене до рекреаційного підприємництва, відсутні стабільні механізми регулювання господарських відносин, економічні важелі та стимули розвитку рекреаційної сфери лише формуються, інженерна і соціальна інфраструктура загального призначення (дороги, транспортне сполучення, зв'язок, водозабезпечення, каналізація, громадське харчування) мають низький рівень розвитку, не сформована сучасна система інформаційного забезпечення рекреаційного бізнесу, спостерігається дефіцит висококваліфікованих менеджерів у сфері туристського бізнесу тощо.

Для подолання цих проблем необхідно вирішити такі першочергові завдання у розвитку туризму: проведення наукових досліджень щодо виявлення й оцінки рекреаційних ресурсів і перспективного рекреаційного фонду, реконструкція та модернізація існуючої інфраструктури туризму, залучення як внутрішніх, так і іноземних інвесторів до розбудови туристично-рекреаційного комплексу Волині, утворення інфраструктури туризму в зонах міжнародних і внутрішніх транспортних коридорів на території області, створення туристично-рекреаційної системи сервісу на рівні європейських стандартів у Шацькому національному природному парку, створення порайонного кадастру рекреаційних ресурсів з оцінкою їх значення і розробкою генерального плану використання природних рекреаційних ресурсів району, формування сучасної системи інформаційно-рекламного забезпечення туристично-рекреаційного бізнесу Волині, створення центру розвитку туризму з метою підготовки кадрів наукових, економічних, соціальних і маркетингових досліджень в інтересах регіону та держави, розвиток співпраці в галузі туризму в рамках транскордонного об'єднання "Єврорегіон Буг".

ВИСНОВКИ

Отже, дослідивши туристично-рекреаційний потенціал Волинської області, можна зробити наступні висновки:

1. Волинська область розташована на крайньому північному заході України. Утворена 4 грудня 1939 р. Площа – 20,14 тис. кв. км (3,3 % території України). За площею Волинь займає 20 місце серед областей України). Загальна протяжність меж області – 930 км. На півночі вона межує з Брестською областю Республіки Білорусь (протяжність кордону – 205 км). На сході і південному сході область межує з Рівненською (410 км), а на півдні – з Львівською (125 км) областями. На заході по річці Західний Буг проходить державний кордон України з Республікою Польща (протяжність – 190 км).

2. Природні умови сприяють компактному заселенню території, розвитку сухопутних транспортних зв'язків та інтенсивного сільськогосподарського виробництва, великій господарській освоєності території.

3. Географічне положення області характеризується наявністю певних позитивних аспектів, що створюють об'єктивні передумови для дальшого розвитку продуктивних сил і поглиблення господарської спеціалізації з ряду виробництв, що склалися.

4. Промисловість на Волині була слабко розвинена в основному через брак енергетичних ресурсів та конкуренцією з більш розвиненими регіонами України. Господарський комплекс Волинської області включає промисловість, сільське господарство і транспорт. У сукупній валовій продукції частка промисловості становить понад 60%, сільського господарства – 1/3.

5. Під поняттям рекреаційні ресурси слід розуміти певні територіальні поєднання компонентна природи, об'єктів антропогенного походження, соціально-економічних умов, які виступають як умова задоволення потреб у відновленні духовних і фізичних сил людини і база для розвитку відпочинку, туризму, лікування, і які впливають на територіальну організацію туристично-рекреаційної діяльності.

6. До природних ресурсів області, які мають найбільшу цінність для рекреації і туризму, насамперед, належать такі елементи природно-територіальних комплексів, як озера, річки, ліси, родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, а також окремі об'єкти природно-заповідного фонду. За наявністю природних рекреаційних ресурсів область належить до перспективних регіонів України в плані організації туристично-рекреаційної діяльності. Слід відзначити, що природні рекреаційні ресурси в області зазнали відносно невеликого антропогенного "пресингу", і тому добре зберегли рекреаційну здатність.

7. До культурно-історичних пам'яток Волині належать:

8. На початку 90-х років В.П.Руденком проведена економічна оцінка ПРП Волинської області. Вона здійснювалась через грошову оцінку вільного часу, який витрачається реакреантами для відпочинку на природі з врахуванням рекреаційної цінності території, окремих рекреаційних ресурсів.

9. Розвиток туристично-рекреаційного комплексу особливо важливий для Волині, оскільки область багата рекреаційними ресурсами, що створює сприятливі передумови для організації ефективної туристично-рекреаційної діяльності протягом усього року. У той же час необхідно зазначити, що рекреаційний потенціал області використовується недостатньо, ряд рекреаційних зон знаходиться в занедбаному стані. Відсутність очисних споруд, збору і вивозу сміття, невирішення питань водопостачання і каналізування неминуче призводить