Особливість транспортно-географічного положення Волині – це висока питома вага транспортних витрат на постачання сировини і матеріалів та в збуті готової продукції. Це суттєво впливає на формування ефективних територіальних структур та оптимальної спеціалізації господарства. До важливих ближніх економічних зв'язків області з регіонами України доповнюються далекі транспортні зв'язки по отриманню нафтопродуктів, природного газу, лісоматеріалів, чорних і кольорових металів, бавовни, багатьох видів машин та устаткування, хімічної продукції, які постачаються з Росії, Казахстану, Білорусі, країн Балтії і Середньої Азії та інших держав. Це здійснює певний вплив на характер спеціалізації господарства і структуру товарообміну, розвиток експортно-імпортних зв'язків, оскільки частина виробленої продукції вивозиться в зарубіжні країни.

Розташування області відносно магістральних шляхів сполучення безпосередньо впливає на всі сторони господарського і суспільного життя. Найбільш чітко і різнопланово вплив ТГП проявляється в місцях перетину і стику транзитних залізничних магістралей з автомобільними шляхами. Саме там проходить формування Луцького, Нововолинського і Ковельського промислових вузлів. Згустки високої концентрації господарської діяльності, населення, соціальної і виробничої інфраструктури склались уздовж залізниць Ковель – Здолбунів, Ковель – Володимир-Волинський – Львів, Ківерці – Луцьк – Львів та в місцях їх перетину з автомагістралями загальнодержавного і міжнародного значення. Залізничні магістралі та паралельні їм автомобільні шляхи композиційне складають опорний каркас територіальної структури господарства та розселення у вигляді трикутника (Луцьк – Ковель – Нововолинськ). Поряд із цим периферійні райони області слабо забезпечені транспортною мережею і є відсталими в економічному та транспортному відношенні [7; 18].

Одна із суттєвих рис ТГП області – це транзитне положення її території, яка перетинається важливими залізничними і автомобільними магістралями загальнодержавного і міжнародного значення, магістральними газопроводами, що сходяться в центрі області, зокрема в Ковельському транспортному вузлі. Це забезпечує високий рівень розвитку транспортних зв'язків не тільки в межах області, а й з іншими суміжними територіями, в тому числі й зарубіжними. Через територію області пролягають найкоротші транспортні шляхи, які з'єднують Україну і області Центральної Росії з країнами Центральної і Західної Європи, південь європейської частини Росії, країни Середньої Азії і Закавказзя та області Казахстану з найважливішими портами на Балтійському і Північному морях, північно-західні та північні області Росії, країни Балтії і Білорусь з країнами Південно-Східної Європи та портами на Чорному морі [12].

Завдяки існуючим транспортним комунікаціям область має вихід в усі регіони України. Волинь має також 4 транспортних виходи по автомагістралях (Дольськ, Доманове, Піща і Пулемець) та один залізничний вихід (Заболоття) в Білорусь і далі в країни Балтії, Польщу, північно-західні регіони Росії. Наявність двох залізничних (Ягодин, Ізов) і двох автомобільних переходів (Ягодин, Устилуг) через р. Західний Буг на кордоні з Польщею є вагомою перевагою ТГП області і сприяє зміцненню стосунків з Польщею і країнами Західної Європи. Розташування області в безпосередній близькості від більшості європейських країн, з якими Україна підтримує інтенсивні транспортно-економічні зв'язки, характеризується виключно вигідними умовами. Волинь – це "в'їздні ворота" в Україну із країн Західної Європи нам північно-західному кордоні, своєрідні за своїм значенням, адже через територію області проходять найкоротші шляхи між Києвом, Варшавою, Берліном та іншими європейськими столицями. Область бере активну участь в транзитному транспортному обслуговуванні експортно-імпортних перевезень України (близько 10 % усього експортно-імпортного вантажообороту) з державами Центральної і Західної Європи. В ході економічної взаємодії з сусідніми державами її територія набуває властивостей "зони контакту" в інтеграційному полі європейських держав, що зумовлює перетворення області із периферійного регіону в свого роду "аванпост" та "аванпорт", висунутий назустріч основним напрямкам зовнішньоекономічних зв'язків України з країнами Європи. Займаючи вузлове положення в системі важливих міждержавних комунікацій, Волинь у перспективі має хороші можливості стати своєрідним трансєвропейським "мостом", котрий зв'язує територіально-господарські структури держав-сусідів. Реконструкція існуючих шляхів сполучення і створення трансєвропейської полімагістралі Варшава – Ковель – Київ і далі в Росію з виходом на Транссибірську магістраль – це дало б змогу значно поліпшити зв'язаність транспортних систем європейських і азіатських країн.

Таким чином, географічне положення області характеризується наявністю певних позитивних аспектів, що створюють об'єктивні передумови для дальшого розвитку продуктивних сил і поглиблення господарської спеціалізації з ряду виробництв, що склалися.

Промисловість на Волині була слабко розвинена в основному через брак енергетичних ресурсів та конкуренцією з більш розвиненими регіонами України. В радянські часи дещо розвинулася кам'яновугільна промисловість у районі Нововолинська, поки не вичерпалися ресурси вугілля. Якоюсь мірою ще розвивалися харчова промисловість, борошномельна, цукрова, спиртова, пивоварна, лісова й деревообробна, машинобудування та виробництво будівельних матеріалів. [7; 256]

Господарський комплекс Волинської області включає промисловість, сільське господарство і транспорт. У сукупній валовій продукції частка промисловості становить понад 60%, сільського господарства – 1/3. У республіканському розподілі праці виділяється виробництво лляних тканин, нетканих матеріалів, деревостружкових плит, мінеральних добрив, цементу, автомобілів, а також льону-довгунця, цукрових буряків і картоплі та молочно-м'ясних продуктів. Значного розвитку набули машинобудування й металообробка. Промисловість у Волинської області представлена харчовою і галузями легкої промисловості, а також машинобудуванням га металообробкою. Доповнюють цей промисловий комплекс лісова й деревообробна промисловість.

Паливно-енергетичний комплекс включає видобуток кам'яного вугілля (Нововолинське родовище), торфу (Журавичі, Маневичі, Сойне). [9; 257]

У машинобудуванні особливо виділяється виробництво електротехнічних виробів (Луцький завод електроапаратури, приладобудування), автомобіле-будування (Луцький автомобільний завод). Функціонують заводи з виробництва машин для тваринництва та кормовиробництва ("Ковельсільмаш", "Рожищефермаш"). Область посідає помітне місце