в країні за обсягом виробництва продукції машинобудування та металообробки, маючи достатньо робочої сили, енергетичних ресурсів та значний внутрішній ринок (сільське господарство). Хімічна промисловість представлена заводом побутової хімії і пластмасовим у Луцьку.
Найважливішими і найдавнішими в області є підприємства лісової та деревообробної промисловості, а також лісохімії. Сформувався Волинський лісопромисловий комплекс (Луцьк. Ковель, Володимир-Волинський).
Легка промисловість – одна з провідних галузей, особливо текстильна (меланжева) фабрика в Луцьку. Швейна, шкіряно-взуттєва промисловість, в тому числі виробництво штучної шкіри, розвинена в Нововолинську, Ковелі.
Найважливішою в області є харчова промисловість, продукція якої у структурі виробництва товарів народного споживання становить понад 57%. її галузями є цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна, молочна. Найпотужніша галузь – цукрова. Найбільші її підприємства розміщені в сировинних районах, тобто в лісостеповій частині: цукрозаводи Володимир-Волинський, Іваничівський, Гнідавський (Луцьк), Горохівський (Мар'янівка). Так само ближче до сировинної зони розміщені найбільші овочеконсервні заводи: Луцький, Володимир-Волинський, Голобський, Рожищенський.
У Ковелі діють промислові підприємства з обслуговування залізничного транспорту, заводи сільськогосподарського машинобудування, акціонерне товариство "Ковельський завод будівельних конструкцій", завод будівельних матеріалів, крохмальний завод, меблева фабрика, комбінат молочних продуктів, промкомбінат, хлібокомбінат, лісгоспзаг. [7; 257]
У Камінь-Каширському діють заводи деревообробний, маслоробний, хлібний, консервний, льонопереробний, комбікормовий, лісгоспзаг; у Любомлі – металообробний завод "Світязь", два лісгоспзаги, хлібний завод, цех Шацької фабрики "Чайка", підприємства легкої промисловості; у Ківерцях – дерево-об-робний комбінат, лісгоспзаг, є заводи, які обслуговують залізницю (механічний), лісового господарства, залізобетонних конструкцій, консервний; в Шацьку – промисловий і харчокомбінат, навчально-дослідний лісгоспзаг, лісництво.
Провідними галузями в Луцьку є машинобудівна та металообробна, хімічна, легка, деревообробна й харчова. Функціонують автомобільний завод малолітражних автомобілів підвищеної прохідності, завод апаратури і зв'язку, шовковий комбінат та взуттєва фабрика, картонно-руберойдний завод, заводи "Полімер", "Спектр" випускають поліетиленову плівку, пластмасові та гумотехнічні вироби, товари побутової хімії. Діють авторемонтний завод (в с. Струмівка), Волинське виробниче об'єднання з переробки льону, підшипниковий завод, ВАТ "Елекгротермометрія", завод комунального машинобудування, фабрики меблева, "Черевички", спиртогорілчаний комбінат.
У Нововолинську розвинені паливна, машинобудівна (завод спеціа-лізованого технологічного устаткування), верстатобудівна, електротехнічна, деревообробна (деревообробний комбінат), легка (бавовнопрядильна фабрика) галузі промисловості. Функціонують заводи залізобетонних виробів та матеріалів, ремонтно-механічний завод, м'ясокомбінат, завод харчових концентратів.
У Володимир-Волинському діють заводи комбікормовий, нестандартного сільськогосподарського обладнання і монтажних заготовок, меблева фабрика, цукровий завод, хлібокомбінат, лісгоспзаг та ін. [7; 258]
Отже, Волинська область є невід'ємною складовою економіки України. Економічний потенціал цього регіону є достатнім для подальшого розвитку і реформування в умовах ринкових змін в економіці нашої держави.
2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Для нашого дослідження важливим є оцінка природно-рекреаційного потенціалу Волинської області.
Під поняттям рекреаційні ресурси слід розуміти певні територіальні поєднання компонентна природи, об'єктів антропогенного походження, соціально-економічних умов, які виступають як умова задоволення потреб у відновленні духовних і фізичних сил людини і база для розвитку відпочинку, туризму, лікування, і які впливають на територіальну організацію туристично-рекреаційної діяльності [7; 97].
До природних ресурсів області, які мають найбільшу цінність для рекреації і туризму, насамперед, належать такі елементи природно-територіальних комплексів, як озера, річки, ліси, родовища мінеральних вод і лікувальних грязей, а також окремі об'єкти природно-заповідного фонду. За наявністю природних рекреаційних ресурсів область належить до перспективних регіонів України в плані організації туристично-рекреаційної діяльності. Слід відзначити, що природні рекреаційні ресурси в області зазнали відносно невеликого антропогенного "пресингу", і тому добре зберегли рекреаційну здатність.
Відповідно до природно-ресурсної класифікації, розробленої М.С.Нудельманом (1988), рекреаційні ресурси Волині можна поділити на спеціалізовані або цільові (суто рекреаційного користування) і багатоцільові. До першої групи належать лікувальні грязі і мінеральні води, до другої – багатоцільові: рослинні, водні, кліматичні ресурси, які виступають ресурсами комбінованого використання" [7; 98].
Важливу роль відіграє клімат у формуванні рекреаційних систем на тій чи іншій території. При аналізі клімату на певній території враховується комплексний вплив багатьох метеорологічних факторів на фізіологічний стан людини. Тому виділяється так звана дискомфортна погода, за якої людина відчуває дискомфорт. До дискомфортної погоди в межах області відносяться, крім погоди дуже жаркої і дуже холодної, також і такі кліматичні умови, які обмежують рекреацію за дією окремих метеорологічних явищ: швидкість вітру за флюгером більше 9 м/сек, туман вдень, який триває більше 3 годин, інтенсивна грозова діяльність, дощ вдень, який триває більше 3 годин, ожеледиця, снігопади, заметілі. До частково несприятливої погоди належать задушливі дні.
Особливе значення в оцінці рекреаційної цінності клімату має режим ультрафіолетової радіації (УФР), який здійснює бактеріоцидну та вітаміноутворюючу дію на організм людини. Так, біодозу УФР (1/4 лікувальної дози) в липні в полудень при ясному небі можна отримати за 18 хвилин (табл. ). Режим сонячного сяйва в області сприяє довготривалим прогулянкам і походам.
Таблиця
Тривалість часу для отримання біодози УФР при різному стані неба о 10 і 12-й годинах дня, хвилини [7; 98]
Хмарність, бали | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень
10 | 12 | 10 | 12 | 10 | 12 | 10 | 12 | 10 | 12 | 10 | 12
2-6 | 53 | 44 | 34 | 24 | 24 | 94 | 24 | 18 | 30 | 22 | 51 | 31
3-7 | 64 | 53 | 41 | 29 | 29 | 29 | 29 | 22 | 36 | 26 | 61 | 37
8-10 | 74 | 62 | 48 | 34 | 34 | 27 | 34 | 25 | 42 | 31 | 71 | 43
Для