Значну рекреаційну цінність мають багато озер, розташованих в басейні р. Турії, більшість із яких карстового походження. Найбільшим озером цієї групи є Синове, з піщаними берегами, яке розташоване поблизу трьох сіл – Соколище, Синове і Шкроби. Озеро льдовикового походження, неглибоке, найбільша глибина – 4 м. Використовується для господарських потреб, риболовлі, літнього відпочинку.

Невелике озеро Нечимне, що розташоване в однойменному урочищі поблизу села Скулин Ковельського району, вражає туристів і відпочиваючих своєю мальовничістю. Озеро було описане Лесею Українкою у драмі-феєрії "Лісова пісня". По сьогоднішній день ця місцевість збереглася так, як п" описувала поетеса. Ця територія взята під охорону, тут створено заповідне урочище.

Значним рекреаційним потенціалом виділяється Озерянська група озер, що розташована в районі сіл Купичів і Озеряни Турійського району. Тут мальовнича природа з прекрасними невеликими лісовими озерами Перевірське, Озерянське, Пересіка, Пісочне та іншими. На них полюбляють відпочивати у вихідні дні жителі Ковеля, Турійська та інших міст і сіл області [13; 442].

На території області є ще ряд озер, які мають великі потенційні можливості для розвитку рекреації і туризму. До таких належить глибоке озеро Сомин, що в Турійському районі, вода якого має лікувальні властивості, та ряд інших.

Територіальне поєднання лісових масивів і озерних акваторій дозволяє говорити про формування в області лісо-озерної рекреаційної системи (ЛОРС). ЛОРС являє собою сукупність спеціалізованих рекреаційних об'єктів і підприємств, які виникають на контактному територіальному поєднанні лісових територій і озерних акваторій, мають тісні рекреаційні зв'язки, спільну рекреаційну інфраструктуру і задовільняють об'єктивну потребу населення у відновленні фізіологічних і психологічних сил. Значно доповнює природні рекреаційні ресурси наявність в області густої річкової сітки. Ріки Волині можуть використовуватися для водних видів відпочинку, тим більше, що вони мають повільну течію.

Санаторно-курортні ресурси Волині як різновидність рекреаційних ресурсів представлені родовищами лікувально-торфових грязей, сапропелів і мінеральних вод у поєднанні з сприятливими кліматичними умовами. У 1977 р. Українською республіканською радою з управління курортами профспілок і Гідрологічним управлінням "Укргеокаптяжмінвод" було проведено комплексне дослідження санаторно-курортних ресурсів. В межах області було обстежено 33 родовища з метою їх використання в лікувальних цілях. Більша частина цих родовищ мають велику кількість піску в грязях, внаслідок чого зменшується їх бальнеологічна цінність.

Найбільш придатними для лікування є торфові грязі родовищ, розташованих поблизу Головна, Машова у Любомльському районі, Берестечка у Горохівському районі, Журави-чів Ківерцівського і Троянівки Маневицького районів. Орієнтовні запаси лікувально-торфових грязей складають 2 млн. куб. м. [7; 100]

Цінними ресурсами для розвитку санаторно-курортної справи в області є сапропелі (донний мул) озер. Найбільші розвідані запаси їх є в озерах Турське, Перемут, Синове, Луки та інших. За підрахунками різних авторів, запаси сапро-пе-лю в області складають більше 270 млн. т. Найбільш придатними для ліку-вання є сапропелі органічного і органічно-силікатного походження [35; 45-50].

Бальнеологічні ресурси Волині представлені мінеральними водами 4-х типів. Волинська область знаходиться в межах Волино-Подільського артезіанського басейну, в якому поширені прісні і мінералізовані води. Поширення і формування водоносних горизонтів зумовлене геологічною будовою території. На території області виділяється декілька водоносних горизонтів, які приурочені до відкладів рифей-кембрію, силуру, девону, крейди і четвертинного періодів. В районі селища Ратне, сіл Велика Осниця Маневицького і Тур Ратнівського районів, санаторію "Лісова пісня" (Шацький район) поширені гідрокарбонатно-кальцієві і гідрокарбонатно-натрієві води, які з глибиною залягання змінюються на хлоридно-кальцієві. З глибиною залягання водного горизонту зростає мінералізація вод. Так, на глибинах 60-900 м води прісні і мінералізація коливається в межах 0,4-0,7 г/л. Проте вже на глибинах 1000-1400 м мінералізація зростає до 124-127 г/л (свердловина в районі Ковеля). Це дозволяє розвивати санаторне лікування людей з захворюваннями серцево-судинної системи, порушенням кровообігу, гіпертонії, периферійної нервової системи та інших захворювань.

Для санаторного лікування можуть використовуватись хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією, які характерні для візейського водоносного горизонту карбону і поширені в південно-західній частині області. На базі цих вод можна розвивати мережу лікувальних закладів. Водоносні горизонти крейди і четвертинного періодів представлені водами з слабкою мінералізацією 0,3-0,6 г/л. Води четвертинного водоносного горизонту, за винятком заболочених місцевостей, мають задовільні фізичні властивості. Неглибоке залягання дозволяє населенню використовувати ці води для побутових потреб. В області нараховується 3475 артезіанських свердловин, 43 водопункти лікувальних мінеральних вод. Їх експлуатаційні запаси не встановлені і потребують детальних геолого-гідрологічних досліджень.

За територіальним поєднанням санаторно-курортних ресурсів, територію Волині поділяють на два курортні райони: Шацький і Степанський [7; 101].

Шацький курортний район займає крайню північно-західну частину області в межах функціонуючого Шацького державного природного національного парку і прилеглих до нього територій. У рельєфі місцевості домінують надзаплавно-терасові рівнини, покриті сосновими лісами з домішками берези і вільхи. Загалом виділяють такі основні курортні фактори: сприятливий клімат, атрактивні пейзажі, наявність озер і значних лісових масивів, родовищ лікувальних грязей і мінеральних вод. Цей район рекомендований для перспективного туристичного і курортного освоєння (санаторії, турбази, кемпінги, бази відпочинку тощо).

Степанський курортний район в межах області займає частину Ківерцівського і Маневицького районів. Характерні особливості цього району: висока лісистість території, наявність цікавих форм рельєфу (кінцево-моренні гряди, міжгрядові рівнини і западини), мальовничі місцевості, запаси