Для санаторно-курортного лікування використовуються грязі Журавичівського та Шацького родовищ. Згідно проведеного аналізу потенціал цих родовищ використовується відповідно на 5,2% і 4,5%.

Для обрахунку ПРП озерних родовищ сапропелю використано матеріали відповідних досліджень. Норма витрат сапропелю для ванн і аплікацій приблизно в два рази більша, ніж для торфових грязей (0,4 м3 на курс лікування). Результати розрахунків відображено в додатку 6. Для санаторно-курортного лікування сапропелі в області не використовуються.

Природний потенціал кліматолікувальних місцевостей визначається за площами курортних лісів області, які мають високофітоцидні властивості. Тривалість сприятливого для кліматолікування періоду в теплу пору року – 155 днів. Тривалість курсу кліматолікування – 48 днів. Норма екологічно-допустимих навантажень на курортні ліси становить 50 люд/га (ДБН Б.2.4-1-94). Результати розрахунків відображено в додатку 7.

При оцінці використовувались площі лісових масивів санаторіїв і профілакторіїв, де передбачається кліматолікування. Потенціал цих територій використовується на 60-85% при теперішній місткості закладів курортно-санаторного лікування, які на них розміщені [24; 87].

При визначенні природного потенціалу зон організованого короткотривалого відпочинку, окремо визначені результати по рекреаційних зонах, рекреаційних пунктах, які знаходяться за межами населених пунктів і парків, скверів, гідропарків міст та районних центрів. Навантаження на перераховані об'єкти прийняті згідно з ДБН 360-92. Результати розрахунків відображені в додатку 8. Згідно з проведеним аналізом найбільш інтенсивно використовуються парки та сквери міст, рекреаційні зони для організованого короткочасного відпочинку Луцького, Ківерцівського, Ковельського, Старовижівського, Шацького районів.

Окремо визначено природний потенціал неорганізованого короткотривалого відпочинку в зелених зонах міст, за вирахуванням площ зон організованого короткочасного відпочинку. Навантаження на ліси зелених зон прийнято згідно з ДБН 360-92, п. 5.18. Кількість вихідних і святкових днів за теплий період року становить 18, за цілий рік – 45. Результати обчислень відображено в додатку 9.

Природний потенціал організованого і неорганізованого туризму з вільним режимом пересування визначено для лісових територій області за винятком заповідних, забруднених радіонуклідами, віднесених до рекреаційних зон організованого відпочинку. Норми навантажень прийнято згідно з ДБН Б.2.4-1-94. Тривалість сприятливого періоду – 155 днів, середній термін перебування туриста в межах регіону – 14 днів. Результати обчислень відображено в додатку 10.

При визначенні природно-рекреаційного потенціалу організованого і неорганізованого туризму з вільним пересуванням не враховувалися території, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС: Камінь-Каширський, Любешівський, Маневицький райони [21; 45-50].

Як бачимо, значним потенціалом володіють поліські райони області та Ківерцівський район.

Природний потенціал річкових та озерних пляжів визначено формулою 1.9. Навантаження на пляжні смуги становить 50 люд./км (ДБН 360-92), тривалість сприятливого для купання періоду становить 80 днів в рік. Результати обчислень відображено в додатку 11.

Річкові та озерні пляжі області використовуються дуже інтенсивно. Найбільше навантаження припадає на озерні пляжі Ківерцівського, Любомльського, Ковельського, Ратнівського, Старовижівського, Турійського, Шацького районів.

Природний потенціал мисливських угідь визначено з врахуванням їх фактичної місткості, тобто кількості мисливців, які можуть займатися полюванням протягом року на території певних мисливських угідь. Результати розрахунків відображено в додатку 12. Мисливський потенціал області використовується найбільш інтенсивно – на 85%.

Сумарний природно-рекреаційний потенціал в розрізі адміністративних районів, визначений в натуральних показниках, відображено в додатку 13.

Отже, найбільшим рекреаційним потенціалом володіють Шацький, Ратнівський, Ківерцівський райони, середнім – Ковельський, Луцький, Любомльський, Старовижівський та Турійський райони.

Найбільш перспективними для розвитку санаторно-курортного лікування є Ківецівський, Ковельський та Шацький райони; для туристично-екскурсійного профілю – Володимир-Волинський, Горохівський, Луцький та Шацький райони; для оздоровлення та відпочинку – всі райони поліської частини області за винятком Камінь-Каширського, Любешівського та Маневицького районів.

Сучасне реформування економіки України пов'язане з проведенням глибоких перетворень у всіх сферах національного господарства. Важливе місце у процесі переходу до ринку відводиться рекреаційній сфері, яка залучає великі матеріальні й трудові ресурси. Вона об'єднує комплекс субгалузей, що задовольняють попит на різноманітні види лікування, активний відпочинок та розваги [7; 129].

Розвиток туристично-рекреаційного комплексу особливо важливий для Волині, оскільки область багата рекреаційними ресурсами, що створює сприятливі передумови для організації ефективної туристично-рекреаційної діяльності протягом усього року.

У той же час необхідно зазначити, що рекреаційний потенціал області використовується недостатньо, ряд рекреаційних зон знаходиться в занедбаному стані. Відсутність очисних споруд, збору і вивозу сміття, невирішення питань водопостачання і каналізування неминуче призводить до забруднення навколишнього природного середовища.

Важливими напрямами подальшого використання рекреаційних ресурсів є: проведення інвентаризації всіх видів ресурсів, складання кадастру земель оздоровчого призначення, вивчення соціальних потреб населення, зміцнення матеріально-технічної бази туризму, створення вільних рекреаційних (туристських) економічних зон із широким залученням коштів і технологій зарубіжних країн як експериментальних лабораторій для поетапного входження рекреаційного потенціалу області до світового ринку туристських послуг, розширення мережі заповідних об'єктів, які забезпечують раціональне й екологічно безпечне використання рекреаційних ресурсів [36; 140].

З переходом Волинської області до ринкових відносин індустрія відпочинку на базі використання рекреаційних ресурсів стає важливою статтею надходжень до обласного бюджету. Як свідчить статистика, податки, які були сплачені лише одним закритим акціонерним товариством "Волиньтурист" у 1999 році склали понад 457 тисяч гривень. Якщо ж узяти валютні надходження від іноземних туристів, то вони сягнули майже 8,5 тисяч доларів США. Таким чином, переконуємось, що рекреаційна сфера залучає великі матеріальні й трудові ресурси. На ринок рекреаційних послуг орієнтується все більше галузей матеріального виробництва.

В умовах важкого фінансового становища, яке переживає рекреаційна сфера в період економічної кризи, необхідна гнучка державна політика фінансового регулювання її розвитку. Зокрема, всі податки і платежі, які стя-гу-ються з суб'єктів рекреаційного господарювання, повинні залишатись на місцях і концентруватися для розвитку рекреаційної галузі. Окремі субгалузі рекреації, передусім санаторно-курортне