Для фігури з довгою худою шиєю підійдуть зачіски з напів-довгого волосся, підстриженого трохи нижче підборіддя (рис. 10.48). Також можна візу-ально зменшити шию, опустивши на неї вузол або хвилі з довгого волосся.

Рис. 10.48 Корекція довгої худої шиї

Рис 10.49. Корекція короткої повної шиї

Для фігури з довгою шиєю рекомендується зачіска з волосся, яке закриває шию. Зачіска не має бути занадто широкою, інакше шия виглядатиме ще довшою і тоншою. Якщо на шиї є ямоч-ка, то її слід прикрити волоссям. Піднімати зачіску високо на потили-цю й оголювати шию не варто.

Для фігури з короткою шиєю рекомендується зачіс-ка, яка створить ілюзію дов-гої шиї. Для цього волосся на шиї (окантовку) стри-жуть у вигляді подовженого мису (трикутником) або зачісують його догори на потилицю (рис. 10.49). Для такого типу обличчя не ре-комендується дуже коротка стрижка. Довге волосся зачісують догори і роблять зачіску на верхніх ділянках голови.

Плоске обличчя рекомен-дується відкрити, а основні деталі зачіски перемістити назад. Не повинно бути різ-ких переходів від обличчя до зачіски. Зачіска має плав-но поєднуватись із лінією обличчя, приховуючи його плоску форму. Особливу увагу слід приділити стрижці на потилиці. Вона має бути трохи видовженої форми. Якщо в зачісці переважають пишні кільця й локони в поєднанні з видовженою формою стрижки на поти-лиці, то це допоможе при-ховати недоліки обличчя (рис. 10.50).

Не рекомендується закривати обличчя деталями зачіски, які, нависаючи над ним, лише підкреслять його плоску форму. В такому разі не вдасться створити плавного переходу від обличчя до зачіски, що має вагоме значення при такому дефекті обличчя. Не слід також перевантажувати зачіску вертикальними прямими лініями — вони несумісні з плоскою формою обличчя.

Рис. 10.50. Корекція плоского обличчя

Для обличчя із тонкими рисами рекомендується зачіска, в якій усі деталі гармонійно поєднуються з рисами обличчя, тобто вони повинні бути дрібними та пишними. За цих умов зачіска буде немовби про-довженням обличчя. Обличчя мають обрамляти легкі та повітряні кільця й локони. Ефективною є зачіска, в якій волосся не закриває мочок вух (рис. 10.51).

Не рекомендується зачіска, деталі якої підкреслюють кон-траст між обличчям і волос-сям. Слід пам'ятати, що кон-траст між будовою обличчя та деталями зачіски небажаний для обличчя будь-якого типу. У виняткових випадках за до-помогою контрасту вдається досягти більшого ефекту, подібні зачіски дуже складні у виконанні та вимагають висо-кої професійної майстерності.

Для обличчя з великими рисами рекомендується спокійна, легка зачіска. Елементи зачіски повинні мати плавні переходи завдяки вільним напівпрямим лініям. Загалом характерні деталі зачіски по-винні залишати обличчя відкритим. Винятком може бути напівпря-ма чілка, що закриває частину лоба. Лінія росту волосся навколо обличчя залишається вільною.

Обличчя з великими рисами та підборіддям, яке виступає наперед (рис. 10.52), можна виправити гладенькою зачіскою, основні деталі якої виконуються подалі від обличчя. Легкі локони, що спадають на лоб, пом'якшують риси обличчя (рис. 10.53).

Рис. 10.51 Корекція тонких рис обличчя

Рис 10.52 Велике підборіддя Рис 10.53 Корекція зачіскою

великого підборіддя

Вуха не можна залишати відкритими, оскільки це візуально збільшує нижню частину обличчя, а важке підборіддя та кирпатий ніс виступають на передній план.

Для жінок з важким підборіддям рекомендується зачіска, в якій головну увагу привертатиме її бокова частина біля щік. При цьому головний недолік обличчя буде менш помітний. Чілка в такій зачісці має теж відвертати увагу. Форма чілки не має значення. Довжина волосся при такому дефекті обличчя має велике значення і має бути трохи вище лінії підборіддя.

Не рекомендується зачіска, всі деталі якої сконцентровані на потилиці. Особливо протипоказаний строгий пучок. Незважаючи на те, що така зачіска є складною і має відволікати увагу від важкої щелепи, цього не відбувається, а навпаки, виділяються дві проти-лежні деталі — підборіддя та пучок. Тому при такій ваді не можна відкривати обличчя.

Не слід включати в зачіску деталі, які створюють враження кон-трасту з підборіддям. Необхідно знайти таке рішення, при якому деталі зачіски не збігатимуться з підборіддям і потроху віддаляти-муться від обличчя, переходячи у великі чи маленькі форми.

Для клієнта з вираженим підборіддям рекомендується зачіска з напівзакритими вухами. При стрижці не можна залишати волосся нижче мочок вух. Цим прийомом вдається настільки приховати підборіддя, що воно стає майже непомітним. Головні деталі зачіски концентруються в її верхній частині, опускаючись на обличчя до лінії розрізу очей. Така продовгувата форма стрижки надає зачісці закінченого силуету, компенсуючи оголеність лінії підборіддя. Чілка може бути довільної форми, але не має закривати лоб. Краще виглядає варіант бокової чілки.

Для обличчя зі старечою лінією підборіддя рекомендується висока зачіска, важливою лінією якої є волосся, спрямоване до-гори. При цьому відкривається лінія підборіддя. Спрямоване догори волосся виглядає ефектніше, ніж укладене вниз. Ця фор-ма зачіски особливо прикрашає немолоде обличчя. Деталі зачіски мають бути достатньо строгими, оскільки зайва легкість може збігатися з лінією підборіддя. При цьому чілка має бути чіткіше окреслена.

Не рекомендується зачіска з повітряних локонів по лінії підбо-ріддя. Вона приваблюватиме увагу до рис обличчя, які необхідно приховати. Неприйнятна і зачіска, в якій переважають прямі лінії, спрямовані згори донизу. Відсутність чілки зіпсує загальний ви-гляд зачіски.

Для обличчя із широкими вилицями рекомендується зачіска з довгого волосся, яка повністю закриває виступи