Влітку в національних парках проводять відпустку ті, хто захоплюється гірським туризмом, взимку — шанувальники зимових видів спорту. Подібні парки здійснюють велику роботупо відтворенню фізичних та психічних сил людини, підтримку та зміцнення їх здоров’я.

Характерними майже для всіх національних парків світу стали такі види рекреаційної діяльності: пішохідний туризм, плавання, рибна ловля, прогулянки на велосипедах, мисливство, кінний туризм, спуск по річковим порогам, річкові прогулянки, екскурсії-спостереження за дикою природою, короткі туристичні маршрути та ін.

Навіть цей неповний перелік напрямків та видів діяльності яскраво демонструє переможний наступ на національні парки туристичної індустрії.

Каліфорнійський парк «Королівський каньйон» на берегах Міссісіпі і Міссурі теж відноситься до категорії національних парків. Рекреаційною зоною біля Сан-Франциско оголошено парк «Золоті ворота», він охоплює територію океанського узбережжя, лагуни, дюни, ліса червоного дерева і військові полігони. Має великий культурний центр. Тобто з активізацією туризму з’явилася безкінечна різноманітність рекреаційних, культурних, освітніх видів діяльності.

Одним з величних дивосвітів природи вважається гігантське міжгір’я «Великий каньйон». Він відомий дивними формами скель, своїми неповторними фарбами. Відкрився у році, туристів став приймати ще в році, зараз знаходиться під опікою Управління національних парків США і є одним з найпопулярніших центрів міжнародного туризму.

В різних країнах світу парки відрізняються національною своєрідністю і враховують в своїй діяльності традиції і звичаї країни. Переконливо свідчить про це діяльність японських національних парків. Так відомий парк «Голубі озера» особливо людні і красиві восени, коли наступає сезон милування червоним листям кленів — момідзи. В Японських гірських парках багато маленьких готелів, бо там популярне купання в гарячих джерелах.

Порівняно нещодавно (два десятиліття) з’явився такий вид як аквапарки — центри дозвілля з розширеними функціями, що забезпечують різні можливості для відпочинку і оздоровлення, розваг. Перевагою таких парків є: широкий діапазон дозвіллєвих і супутніх послуг, демократичність (доступність різним категоріям відвідувачів), поєднання в єдиному комплексі споруд дозвіллєвих, культурних і розважальних функцій.

В липні 1996 року в Сеулі (Південна Корея) відкрито найбільший в світі гідропарк, який за сезон відвідало понад 1,5 млн. чоловік. До послуг відвідувачів запропоновані зони з руїнами античних храмів, піратськими човнами, природним тропічним ландшафтом. В приміщеннях закритої зони парку розмістилися бари і ресторани, сувенірні магазини. Працюють 13 мінеральних джерел, печери з водоспадами, серпентарій, зона дитячих атракціонів, сімейні атракціони на плотах і т.п. все це надає людині можливість

Аквапарки часто входять до складу дозвіллєвих зон рекреаційних парків.

Спортивно-рекреаційний комплекс в м.Вайль на Рейні (Німеччина) входить в паркову зону дозвілля. В свою чергу його територія умовно розділилася на сім функціональних зон: водний атракціон для молоді, рекреаційна зона для відвідувачів різних вікових і соціальних груп, зона водних ігор для молодих батьків з маленькими дітьми.

Ця зона відпочинку для молодих сімей з маленькими дітьми об’єднує басейн з невеликою ванною і пристроєм для годування грудних дітей, обладнаним апаратом для підігріву молока, сауни, відкритий лікувально-оздоровчий басейн, басейни для спортивного плавання, ресторани і клубні приміщення.

Дослідники вважають що цей молодий і популярний вид парку за своїм концептуальним рішенням походить від античних термів, з їх «багатофункціональністю» і складними інженерними спорудами — з басейнами і фонтанами, кімнатами для ігор і фізичних вправ, з залами для філософських бесід, бібліотеками і картинними галереями.

З середини 70 років ХХ століття в країнах Південної і Центральної Європи, США в комплексах активного відпочинку з’явилося катання з водяних гірок. Функціонально-технологічна структура аквапарків, за даними сучасних дослідників, будується з врахуванням основних напрямків дозвіллєвої діяльності — з секторами рухомих ігор і розваг; технічних атракціонів; логічних і ділових ігор; оздоровчих процедур; дозвіллєвих церемоній і ритуалів; театралізованих видовищ.

Принципово важливим є запровадження різних програм, що об’єднують всі спеціалізовані сектори і зони і надають можливість відвідувачу здійснити власну мікропрограму, яка відповідає його віку, соціальному статусу і платоспроможності. Аквапарки з економічної точки зору це високорентабельні об’єкти, і затрати на їх будівництво швидко окупаються.

Сучасній рекреаційній спрямованості парків сприяє особливості паркобудівництва, його образна система, символіка, організація паркового простору. Відбувається взаємодія «урбанізованих» і «природних» елементів — використання нестандартних атракціонів і ігрових пристроїв, «вписаних» у природне середовище, як це зроблено в штаті Віргінія в парку «Королівські володіння». Атракціон «Біла вода Каньйону» імітує мандрування по бурхливій гірській річці серед хвиль, водоспадів, повз гейзери.

Найпродуктивнішими з нових рекреаційних технологій є теорії «естетичного поля», «розуміння і відчуття краси» побудовані на інтеграції мистецтва з пізнавальною діяльністю, які при цьому дають відвідувачу можливість відпочити. Найбільш поширеними технологіями в парковій діяльності зарубіжжя, стали: детальне вивчення особливостей кожної пори року з метою поглиблення естетичного сприймання природи; усвідомлення колористичної гами певного сезону, а предметом детального розгляду виступають конкретні природні об’єкти, скажімо, як «осінній образ дерева»; збирання опадаючого листя (в Японії — весною — милування гілкою сакури, восени — червоним листям клену).

Це сприяє вихованню естетичного смаку, сприйняття навколишньої природи в різних її проявах, формує вміння дотримуватися певного балансу між чуттєво-емоційним сприйманням і когнітивним, абстрактним мисленням.

На думку професора з Іллінойського університету Кнеппа, «такий відпочинок поєднаний з навчанням виховує дітей думаючих, емоційно розвинених, гармонійних людей». Мається на увазі технологія «Спостереження за рухом природи» — «тобто детальне вивчення особливостей руху природного об’єкта в пантомімічному їх відображенні.»

Як свідчить зарубіжний досвід, поліфункціональна діяльність парків культури і відпочинку забезпечує населенню широкий і вільний вибір різноманітних форм проведення дозвілля та фізичного відпочинку, сприяє збагаченню життєвого досвіду, розвиває індивідуальні здібності, допомагає накопиченню інтелектуального потенціалу, стає місцем розваг не тільки для дітей, а й для дорослих. У цьому неповторна особливість діяльності парків, причина їх зростаючої популярності у широких верств населення, посилення значення їх ролі в соціально-дозвіллєвій сфері.

На жаль, у вітчизняній науці не з’ясована роль парку як засобу компенсації і розрядки психічного і фізичного напруження людини. Проте проблема паркового дозвілля залишається ще недостатньо визначеною і дослідженою. Однак, не викликає сумніву, що в сучасних умовах потреба людини в рекреації постійно зростає. Тому парки культури і відпочинку, що функціонують в Києві, можуть перетворитися на потужні культурно-рекреаційні центри.

З цією метою Головне управління культури Київської міської державної адміністрації та Державне комунальне підприємство «Науково-дослідний інститут соціально-економічних проблем міста» ще в році розробило «Інвестиційну програму розвитку матеріально-технічної бази парків культури та відпочинку м. Києва».

Автор статті безпосередню приймала участь в розробці таких розділів Інвестиційної програми розвитку матеріально-технічної бази парків культури та відпочинку м. Києва, як:

Обґрунтування необхідності залучення інвестицій в паркове господарство м.Києва, визначення цілей, завдань та основних напрямків інвестування парків культури та відпочинку м. Києва.

Аналіз стану паркового господарства м. Києва, включаючи аналіз результатів фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств паркового господарства столиці.

Вивчення та аналіз ринків послуг, що можуть надаватися на матеріально-технічній базі паркового господарства з урахуванням соціального ефекту