Престижна функція полягає в тому, що успіхи в розвитку спорту та перемоги спортсменів піднімають престиж окремих людей і колективів, регіонів і держави в цілому.

Сьогодні в світі функціонує багато видів спорту, які не піддаються точному обліку. Головними з них є олімпійські, об’єднані в Міжнародні спортивні федерації. яких налічується більше шестидесяти. Сучасний етап розвитку характеризується тенденцією до появи нових видів спорту.

Багаточисельність видів спорту вимагає їх класифікації.

За національною спортивною класифікацією України всі види спорту поділяються на олімпійські, неолімпійські, нетрадиційні, види спорту для осіб з вадами слуху та мови і опорно-рухового апарату, олімпійські види спорту для спортсменів інвалідів з порушенням зору, військово-технічні та військово-прикладні види спорту, професійно-прикладні види спорту.

Фізичні вправи-основний засіб фізичного виховання.

1. Вихідні поняття.

Поняття “фізична вправа” пов’язане з уявленням про рух, рухові дії, рухову діяльність.

Рух – це моторна функція організму, що виражається в зміні положень тіла або його частини.

Руховою дією називається цілеспрямований ряд рухів для вирішення конкретного завдання.

Фізичними вправами називаються лише ті рухові дії, спрямовані на вирішення завдань фізичного виховання і підпорядковані його закономірностям. Ходьба лише тоді набуває значення адекватного засобу фізичного виховання, коли їй надаються раціональні форми і коли її вплив на організм буде забезпечувати виховання фізичних якостей.

Найбільш питома вага у вирішенні завдань навчання і виховання припадає на фізичні вправи. Це зумовлено певними причинами, а саме:

фізичні вправи як системи рухів виражають думки і емоції людини, її ставлення до навколишнього середовища;

фізичні вправи – це один із способів передачі суспільно-історичного досвіду в галузі фізичного виховання;

фізичні вправи впливають не лише на морфофункціональний стан організму, але й на особистість, яка їх виконує;

фізичні вправи впливають не лише на морфофункціональний стан організму, але й на особистість, яка їх виконує;

фізичні вправи можуть задовільнити природну потребу людини в рухах.

Поєднання певних рухових дій дає можливість здійснювати рухову діяльність.

У навчанні фізичних вправ слід сформувати мотиви, забезпечити усвідомлення завдань учнями і лише тоді приступати до їх засвоєння.

2. Фактори, які визначають вплив фізичних вправ.

Фізичні вправи самі по собі не характеризуються якимись постійними властивостями. Одна і та ж фізична вправа може призвести до різних ефектів і, навпаки різні фізичні вправи можуть призвести до однакового результату. Це обумовлено багатьма факторами:

важливими факторами є особисті характеристики вчителя й учнів. Процес навчання двосторонній: вчитель вчить, учень вчиться, тому вплив фізичних вправ залежить від індивідуальних особливостей учителя і учня (від моральних якостей та інтелекту, від рівня знань, умінь та фізичного розвитку, від зацікавленості, активності та ін.);

наукові фактори характеризують міру пізнання людиною закономірностей фізичного виховання. Чим глибше розроблені педагогічні, фізіологічні і біомеханічні особливості фізичних вправ, тим ефективніше можна їх використовувати для вирішення педагогічних завдань;

методичні фактори об’єднують велику групу вимог, яких необхідно дотримуватись при використанні фізичних вправ (дозування фізичних вправ; вплив післядії попередньої вправи на наступну, як на підвищення, так і на зниження якості її виконання та ін.;

санітарно-гігієнічні фактори мають вирішальне значення в реалізації завдань оздоровчої спрямованості фізичних вправ. Позитивний вплив на людину фізичні вправи мають тільки за умови правильного харчування, відпочинку та дотримання санітарних норм місць занять (освітлення, вентиляція та ін.);

метеорологічні фактори (температура повітря, вологість, атмосферний тиск, сила вітру) також впливають на організм людини;

суттєвий вплив на ефект від виконання фізичних вправ мають матеріальні умови їх виконання (спортивні споруди, інвентар, одяг, взуття та ін.).

3. Зміст і форма фізичних вправ.

У практиці фізичного виховання використовується велика кількість різноманітних фізичних вправ, які відрізняються між собою за формою і змістом.

Зміст фізичної вправи утворюють всі ті рухи і операції, які входять до тої чи іншої вправи; ті процеси, які відбуваються в організмі під час виконання вправи. Ці процеси складні і багатогранні. Вони можуть розглядатись у багатьох аспектах: психологічному, фізіологічному, біомеханічному, біохімічному та ін.

У психологічному аспекті фізичні вправи розглядаються як довільні рухи. які виконуються свідомо і спрямовані на досягнення конкретного результату (ефекту) відповідно до конкретних завдань фізичного виховання. Виконання фізичних вправ тісно пов’язане з активною розумовою діяльністю, визначенням способу дії, оцінкою умов дії і керуванням рухами, руховим керуванням, вольовими зусиллями, емоціями та іншими психологічними процесами.

У фізіологічному відношенні фізичні вправи характеризуються переходом організму на підвищений рівень функціональної активності, порівняно зі станом спокою. Діапазон цього переходу залежить від особливостей вправи і може бути значним. Легенева вентиляція може зростати в 30 і більше разів, споживання кисню – в 20 і більше разів, хвилинний об’єм крові – 10 і більше разів.

Форма фізичної вправи являє собою її внутрішню і зовнішню структури.

Внутрішня структура фізичної вправи характеризується тим, як поєднуються між собою різні процеси функціонування організму під час виконання тої чи іншої вправи.

Зовнішня структура фізичної вправи – це її видима форма, яка характеризується співвідношенням просторових, головних і динамічних (силових) параметрів руху.

Форма і зміст фізичної вправи органічно взаємопов’язані, причому зміст – визначальна і більш динамічна сторона, вона відіграє провідну роль стосовно форми. Щоб досягти успіху у виконанні тієї чи іншої вправи, необхідно змінити її змістовну сторону, створивши необхідні умови для розвитку силових, швидкісних і інших рухових здібностей, від прояву яких у значній мірі залежить результат даної вправи. Із міною елементів змісту вправи, змінюється ї її форма. Наприклад, збільшуючи потужність, швидкість рухів або витривалість, ми впливаємо на амплітуду рухів, співвідношення опорних і без опорних фаз та інші ознаки форми вправи.

Зі свого боку, і форма впливає