Підбору м‘яча при відскоку від щита або кільця в захисті, як правило попередні дії, спрямовані на попередження виходу нападаючого в позицію, зручну для добивання. Після кидка захиснику потрібно спочатку виконати оберт, закрити нападаючому короткий шлях до кошика після чого повинен почати активний рух до м‘яча. При кидку м‘яча захиснику спочатку потрібно зробити один або два кроки і напрямку м‘яча або кошика, який охороняється. При кидку захиснику потрібно зробити один, ва або кроки в напрямку захисника, виконати блокуючий поворот вперед, не гублячи м‘яча з поля зору, а потім подати швидкий рух до кільця для підбору. При підборі захисник повинен розрахувати свій стрибок так, щоб зловити м‘яч двома руками в точці стрибка і різко висмикнути його в положенні перед грудьми. В цьому випадку м‘яч захищається тілом від нападаючого, який хоче заволодіти ним з-за спини захисника. Після оволодіння м‘яча гравцем мусить швидко виконати передачу партнеру для організації прориву, або ведучи м‘яч, вийти з небезпечної зони під кошиком. Інтенсивність вправ і підборі і добиванні м‘яча можна підвищити завдяки використанню простіших приспосіблень у вигляді заслонок, які не дозволяють м‘ячу пройти всередину кошика.

6. Гра в нападі.

Баскетбол має багато тактичних ситуацій, на кожну з них гравець повинен швидко реагувати. Школа включає взаємодію двох, трьох нападаючих, які базуються на трьохосновних рухах гравця без м‘яча – до кошика, до партнера з м‘ячем, до партнера без м‘яча.

Взаємодія двох нападаючих. Передача і ривок до кошика – найпростіший приклад взаємодії двох нападаючих. Передаючи м‘яч партнеру, гравець виконує ривок до кошика з метою звільнитися від захисника і отримати зворотню передачу. Передача і ривок до кошика із зміною напрямку використовується для введення захисника в оману, нападаючий робить два-три кроки в напрямі партнера з м‘ячем, а потім проривається до кошика, готуючись отримати м‘яч.

Ривок за спиною захисника. Коли захисник, перейшовши на лінію передачі, утруднює отримання м‘яча намагається, нападаючий намагається зробити ривок за його спиною до кошика. Партнер з м‘ячем повинен бути постійно готовий негайно передати м‘яч. Передача гравець передає м‘яч партнеру і робить ривок за передачею, обходячи партнера ззовні і наводячи на нього свого захисник. Отримуючи зворотню передачу він може виконати кидок через заслін.

Передача і прохід через заслін з наведенням. Після отримання передачі від партнера гравець може пройти до кошика з веденням через заслін.

Передача після проходу через заслін наведенням. Якщо захисник переключається на гравця, який виходить з веденням через заслін, його партнер повинен зробити ривок до кошика і отримати м‘яч від дриблера.

7. Гра в захисті.

Так, як і шкалу нападу, шкалу захисту визначають дії одного, двох або трьох гравців. Основою для класифікації індивідуальних захисних дій є позиції опікуваного гравця на майданчику і його відношення відносно м‘яча – з м‘ячем на ближчій до м‘яча сторони майданчику, на дальній від м‘яча стороні майданчика. Групові взаємодії захисників включають три класи – дія в числовій меншості, протидія заслонам, створення ситуації оправданого ризику при спробі перехопити м‘яч.

Індивідуальні захисні дії. Успіх гри в захисті залежить від знань правил поведінки в кожній з цих ситуацій і швидкого реагування на їх зміни. Ситуація на майданчику може змінюватися. Любий рух противника в нову позицію і люба передача м‘яча автоматично створюють нову ситуацію для захисника.

Захист навіть більше, ніж напад вимагає універсальної підготовки. Загальний принцип школи захисних дій передбачає давати нападаючим відносної свободи просування м‘яча поперек майданчика і максимальне утруднення просування м‘яча вздовж майданчика.

Література.

Е.Р. Яхонтова. Юний баскетболіст. – Москва: Фізкультура і спорт., 1987.