Зазвичай, у день прибуття спортивні заходи в таборі не проводяться, оскіль-ки школярі вже взяли участь у туристичному поході.

Після влаштування, відпочинку і вечері всі збираються біля вогнища, і тут переважно проводять зустрічі з місцевими жителями, учасниками воєн, підпільної боротьби, працівниками правоохоронних та природоохоронних ор-ганів. Біля вогнищ (а вони будуть щоденними) влаштовують різноманітні конкурси (авторської та народної пісні, поезії, казки та ін.), вікторини, ігри і розваги.

Тут же біля вогнища члени штабу підбивають підсумки дня, уточнюють завдання на наступний день.

Для чіткої організації та дотримання порядку складають детальний гра-фік роботи табору (див. табл. 3), яким зумовлено зміст і час роботи кожного * класу протягом дня. У клітинках проти заходу і класу проставляють дату і час проведення. Цей графік вивішують на стенді біля штабного намету. Поряд розміщують план території табору з позначенням місць проведення усіх фраг-ментів днів здоров'я. За кожним місцем закріплюють бригаду активістів із числа вчителів, учнів, батьків. Ця бригада забезпечує святкове оформлення, інвентар, техніку безпеки і обслуговування дорученого заходу (фрагмента). Від одного до іншого фрагмента з кожним класом переміщується класовод або класний керівник. При цьому всі учні, зокрема й віднесені до спеціаль-них медичних груп, постійно перебувають у складі класу і виконують зумовлені графіком завдання. На допомогу класоводам і класним керівникам залучають батьків. Керівники кожної бригади обслуговування і керівники класів ознайомлюються з графіком днів здоров'я, умовами його реалізації до виїзду в табір. Вони, як і діти, беруть участь у його складанні та затвердженні.

Таблиця 1

ГРАФІК

проведення днів здоров'я

Заходи за програмою Клас, дата і час проведення

І | II | … | XI | XII

1 . Прибуття в табір

2. Відпочинок протягом дня

3. Підйом і сон

4. Сніданок, обід, вечеря

5. Заходи за планом класу

6. Конкурси самодіяльних поетів, бардів

7. Концерт художньої самодіяльності

8. Конкурс "Що, де, коли?"

9. Конкурс "Поле чудес"

10. Збір гербарію

11 . Конкурс "Газети туриста"

12. Конкурс малюнків на асфальті

13 . Конкурс творчих робіт, виконаних у таборі: а) фантазії природи; б) осінні мелодії; в) зимові букети; г) етюди

14. Ходьба по азимуту

15. Конкурс стройової пісні

16. Веселі старти і естафети

17. Змагання сімейних команд

18. Рухливі ігри

19. Спортивні ігри

20. Відкриті старти: кращий бігун, стрибун

21 . Зустрічі біля вогнища

22. Бесіди про збереження природи

23. Інсценізовані уроки історії

24. Інсценізовані уроки рідного краю

25. Відвідування могил героїв рідного краю

26. Пошук і впорядкування забутих могил

27. Уроки в природі (біологія, географія, астрономія, музика)

28. Сеанс одночасної гри в шахи

29. Розігрування лотереї

30. Інші заходи

В останній день перебування в таборі (переважно в неділю) після обіду підбивають підсумки днів здоров'я, нагороджують учасників і членів бригад обслуговування, оголошують і нагороджують переможців конкурсів і твор-чих робіт. Учасники організовано повертаються додому найкоротшим шляхом.

Звільнення учнів від навчальних занять, а точніше перенесення занять у природні умови в ході проведення днів здоров'я, ефективно впливає на змі-цнення фізичного стану школярів і вчителів, підвищує працездатність, їхній інтерес до навчання і сприяє виробленню звички вести розумний спосіб життя.

Члени "польової" редколегії та фотокореспонденти оперативно висвітлю-ють основні події днів здоров'я та готують матеріали для підсумків. На такий захід можна запросити фотографа-професіонала, адже багато учнів і цілі сім'ї захочуть придбати фотографію на пам'ять.

Вивчення практики проведення днів здоров'я у школах показало, що в їх організації припускаються суттєвих помилок переважно від нерозуміння завдань цієї оригінальної форми роботи. Чимало днів здоров'я проводяться нецікаво, змагання обмежуються одним-двома видами легкої атлетики або кросом. У ряді шкіл до проведення днів здоров'я не залучаються всі педаго-ги й учні школи, не кажучи вже про батьків. Не беруть участі в таких заходах і дитячі громадські організації.

Проведення такого заходу навіть один раз на рік потребує від колективу школи великих зусиль і організаторської роботи вчителів, батьків. Але ці зу-силля окупляться, як свідчать результати опитування учасників, незабутніми враженнями дітей.

Заключення

Підсумовуючи, спробуємо відповісти на питання, чим керуватись у ви-значенні кількості заходів у позакласній роботі з учнями, які оптимальні інтервали між ними; їхня послідовність. Усе це, без сумніву, залежатиме від багатьох обставин: рівня розвитку фізичної культури в кожній конкретній школі, підготовленості учнів, орієнтації педколективу і керівництва школи, кліматичних умов регіону тощо.

Нагромаджений досвід дозволяє визначити певні рекомендації в цьому плані.

По-перше, всі заходи повинні бути об'єднані у цілеспрямовану комплекс-ну систему, що допоможе на високому емоційному рівні реалізувати ідею союзу тіла і розуму, налагодити міжпредметні зв'язки і, врешті-решт, сформу-вати уявлення про розумний спосіб життя. Це, так би мовити, третій, вищий рівень комплексації засобів (фізичні вправи, природа, гігієна) фізичного виховання, якщо за перший взяти комплексний урок, а за другий — тижне-вий мікроцикл.

По-друге, для періодичного впливу на емоційну сферу учнів задля під-тримання їхньої постійної зацікавленості до самовдосконалення елементи цієї системи доцільно розмістити в такій послідовності:

1) дні здоров'я — перший тиждень жовтня;

2) некласифікаційні змагання з включенням вправ, що були предме-том домашніх завдань на літо, — перші тижні листопада;

3) вечір спортивної слави — кінець грудня;

4) веселі старти сімейних команд — лютий і березень;

5) свято спорту і мистецтв — середина травня. Нарешті, декілька практичних порад:*

складаючи програми і сценарії масових заходів, багато уваги нада-вайте урочистості ритуалів і оформленню, які посилюють емоцій-ний вплив