Проблема з проблем, яка дискримінує галузь — готельний збір у розмірі 20%. У ВР внесено законопроект про його скасування, він був розглянутий і на нашому профільному комітеті, і на комітеті з питань фінансової та банківської діяльності, найближчим часом буде винесений на обговорення ВР. Наші колеги з Мінфіну та податківці заперечують — їхній аргумент, що бюджет і так недоодержує кошти.—

У чинному законі «Про туризм» держава проголошує туризм «одним із пріоритетних напрямів розвитку національної культури й економіки». У новій редакції законопроекту на перше місце поставили економіку, потіснивши культуру. То чого ж у туризмі більше — економіки чи культури? —

З точки зору законопроекту, на 90% — економіки. Хтось платить за послуги, а хтось на цьому заробляє: бізнес-стосунки. Та й коли йдеться про пільги для дитячого, молодіжного, інвалідного туризму, усе одно маються на увазі гроші, адже за послуги хтось платить. —

Чи прораховувався економічний ефект від запровадження закону в новій редакції?—

Не знаючи, який механізм фінансових гарантій буде використано, ми його прорахувати не можемо. Але те, що це призведе до структуризації галузі, — безумовно. Кожне підприємство має чітко визначитися, ким воно буде — оператором чи агентом.—

Що виграє в цьому разі турист?—

Турист чітко знатиме правила і процедуру: що мусить робити він і що туристична компанія мусить зробити для нього. Він знатиме, хто відповідає перед ним за ті чи інші дії — агент чи оператор.—

А працівники галузі?—

В Америці щороку оновлюється 24% підприємств — одні закриваються, оскільки їхнє існування визнається економічно недоцільним, інші відкриваються. Кажуть, що у разі ухвалення закону в новій редакції без роботи залишаться 113 тис. працівників нашої туристичної галузі. Мушу сказати, що ця цифра — загальна кількість зайнятих у ній: працівників 3300 санаторіїв, профілакторіїв, баз відпочинку, 1250 готелів. Тобто безпосередньо чисельність працюючих у туристичних фірмах складає 13 тис. чоловік. 100 найбільших наших турфірм забезпечують 51% зайнятості в галузі. Із 5300 ліцензованих суб’єктів господарювання за дев’ять місяців прозвітували 3600, а що робили 1700 — незрозуміло. За останні десять днів я підписав десь 500 чи 600 розпоряджень про порушення ліцензійних умов — тим, хто не подав звітність. Із 3600 майже 800 суб’єктів діяльності не вели. Під загрозою, якщо вважати це саме загрозою, залишаються 2800 підприємств. Але сотня найбільших із них дає 71% обсягів наданих послуг, 96% платежів у бюджет, 51% зайнятості. В інших у середньому працюють троє чоловік, 50 грн. на місяць вони сплачують у бюджет. Але якщо платити мінімальну зарплату трьом працівникам, то відрахування у фонд оплати праці будуть більшими, аніж 50 грн., а отже люди недоодержують навіть мінімальну зарплату, передбачену законом. —

Однак ці люди все ж працюють, а не стоять у черзі на біржі праці.—

Якщо вони будуть агентами, то теж будуть зайнятими. Нехай працюють, отримують свої комісійні. Хто сказав, що всі мають бути операторами? У якій країні є 5300 туристичних операторів? В Італії туроператорів небагато, а зайнятих у туристичному бізнесі величезна кількість.—

Робота над законопроектом триває, як і його обговорення. Чи будуть використані пропозиції працівників галузі в наступній роботі над законом?—

Із трибун вноситься маса пропозицій, але конкретно лише готель «Дніпро» надав свій варіант законопроекту. Решта пропозицій були типу прибрати-додати слово, переставити крапку — тобто косметичні. Якщо кожен уболіває за справу, давайте сядемо, обговоримо. Я ж не стверджую, що запропонована точка зору — істина в останній інстанції.

Семирічна практика використання чинного закону, відсутність змін при ситуації, коли на практиці щось відбувається, а в законодавстві це нічим не підтверджено, призвела до того, що кожен зайняв свою нішу на ринку, має ім’я, імідж. Податкові, митні, організаційні негаразди безумовно дратують, але до них пристосувалися. Маленькі турпідприємства починають із рожевих ідей про розвиток туризму, а потім торгують потихеньку візами за кордон. Норма подвійних стандартів настільки в’їлася в наші душі, що люди, дискутуючи, не помічають цього. Кажучи про те, що до нас у посольствах погано ставляться, ми не можемо привести своє законодавство у відповідність із міжнародними нормами...

Мушу сказати, що коли врахувати інтереси всіх, то законопроекту не буде. Навіть якщо зберуться два керівники — в одного буде один інтерес, в іншого — інший. Якщо їх об’єднати, виникне протиріччя.

Закону дорікають у тому, що він нагадує інструкцію, так ось я вам покажу французьке законодавство. Якби ці 700 сторінок просто перекласти і ввести в нашій країні, що тоді сказали б шановні керівники про регулювання в галузі?

Зупинка з необхідності

Одними з найбільш масштабних і представницьких в обговоренні законопроекту були громадські слухання, які провела Туристична асоціація України спільно з Американськими радами з міжнародної освіти ACTR/ACCELS. До речі, резолюцію з конкретними пропозиціями учасники слухань направили на ім’я голови ВР України, голів комітетів та керівників депутатських фракцій і груп, а також прем’єр-міністру України.

За експертним висновком фахівців, новий законопроект, особливо у знятому з обговорення варіанті, що містив розділ про гарантійний фонд, суперечить 18-ти статтям Конституції України, 107-ми статтям 28-ми законів України, 12-ти указам Президента України, шести постановам Кабінету міністрів, а також порушує 11 норм міжнародного права.