РЕФЕРАТ

на тему:

“Особливості розвитку швидкісно-силових якостей”

Правила розвитку швидкісно-силових якостей

Швидкісно-силова якість, або вибухова сила, виявляється в легкій атлетиці – при старті, у метанні, стрибках; волейболі – при нападаючому ударі; важній атлетиці – у поштовху та в інших вправах.

Швидкісно силові якості людини – це здатність проявляти найбільшу силу в найкоротший час.

Для розвитку швидкісно-силових якостей використовують вправи з подоланням маси власного тіла (наприклад, стрибки) із зовнішніми обтяженнями. Оптимальним обтяженням є маса від 25 до 40% максимально доступного для того, хто займається такою вправою.

Основною вимогою до вправ на розвиток швидкісно-силових якостей є виконання силових вправ з близкьонайбільшою і найбільшою швидкістю.

Кількість швидкісно-силових вправ у серії – від 6 до 10. Інтервал відпочинку між серіями 1-3 хв. Кількість серій – 2-5.

Тривалість швидкісно-силової підготовки за умов занять вдома – о 20-30 хв.

Вправи, спрямовані на розвиток вибухової сили, виконуються перед розвитком абсолютної сили та вправами на силову витривалість.

Ознаки перевтоми

Займаючись самостійно фізичними вправами, юнаки та дівчата повинні пам’ятати: хоч їхній організм багато в чому наближається до дорослого стану, все ж таки він не досяг рівня повної зрілості. Старшокласники мають меншу здатність до м’язової праці у гіпоксичних умовах (з утворенням кисневого боргу та більш вираженої реакції ендокринної системи на фізичні навантаження, що призводить до швидкого втрачання енергетичних запасів).

Тому треба дуже пильно стежити за нарощуванням втоми. Переоцінка своїх можливостей нерідко призводить о перевтоми – крайнього ступеня втоми, що свідчить про хронічне перевищення оптимального рівня фізичних навантажень.

Перевтомі властива більш виражена пітливість, виступ солі на шкірі, задишка, тремтіння кінцівок, інколи запаморочення; непритомність, шум в вухах, нудота.

Позбавитися перевтоми важко: потрібний тривалий перехід занять із зниженими навантаженнями, використанням відновних засобів, повноцінний відпочинок.

Ефективним засобом попередження можливої перевтоми є дотримування раціонального режиму фізичних навантажень, розумової праці та відпочинку.

Самоконтроль за впливом фізичних навантажень

Найбільш інформативний і доступним засобом оцінки фізичного навантаження на організм є вимірювання частоти пульсу.

При легкому фізичному навантаженні частота пульсу коливається від 100 до 130 уд/хв..; при середньому – досягає 130-160 уд/хв.. Верхня допустима межа частоти пульсу під час короткочасного інтенсивного навантаження учнів основної медичної групи, які не займаються спортом, 170-180 уд/хв.. Частота пульсу понад 180 уд/хв. Після фізичного навантаження свідчить про надмірність певного навантаження на старшокласників.

Фізичні навантаження. Які підвищують частоту пульсу до 130-140 уд/хв., є розвитковими. Під час заняття зниження частоти серцевих скорочень (ЧСС) старшокласників до 115-120 уд/хв. Вважається показником, що уможливлює початок подальшого фізичного навантаження.

Для оцінки діяльності серця тих, хто регулярно займається фізичними вправами, застосують різноманітні проби. Однією з них є проба з присіданнями. Учню у стані спокою треба підрахувати пульс за 15 с. Далі в повільному темпі (приблизно за 20 с) зробити 20 присідань. Відразу ж після цього необхідно знову підрахувати пульс. Прискорення пульсу після навантаження на 25% та менше) свідчить про відмінний стан, від 25 до 50% - про хороший, від 50 до 75% - про задовільний і понад 75% - поганий стан.

Показниками правильності систематичних тренувальних навантажень учнів є швидкість відновлення частоти пульсу після фізичного напруження. Зменшення різниці між показниками ЧСС у стані лежачи та стоячи, стабілізація частоти пульсу до тренувань та після них, а також загальна тенденція до зниження ЧСС).