рослини, ховатися від негоди. Часто це відбувалося у формі гри, змагання: “Хто швидше ...”, “Хто більше...”.
Дітям безперечно притаманно захоплюватися і тому їхні ігри не завжди були безневинними і безпечними. Вони часто руйнували пташині гнізда, ламали дерева, завдавали іншої шкоди. Такі забави ніколи не заохочували дорослі, а також і церква.
Загадки прислів’я та приказки в українському фольклорі відображали всі аспекти життя. Природно, що вони не обминули і здоров’я. Особливо яскраво це виявилось у привітаннях та святкових здравицях.
З піклуванням про здоров’я пов’язано чимало різних звичаїв. Наприклад, на вербну неділю діти наввипередки ковтали кілька “котиків” зі свяченої лози, “щоб горло не боліло”.
А відвари і настої зі свяченої води використовували для лікування багатьох хвороб.