Важливою ланкою самоосвіти є вивчення і впровад-ження досвіду інших вчителів і передового досвіду вчителів-новаторів. Вивчаючи досвід, не орієнтуйтеся тільки на кращих. У кожного вчителя є «краплини», котрі можна запозичити.

Важливо не обмежуватись вивченням досвіду тільки колег за спеціальністю, знахідки вчителів інших предметів також можуть знайти своє втілення у фізичному вихованні.

Уникайте примусового запровадження передових мето-дик, — це на добро не вийде. Сила творчої людини не в наслідуванні, копіюванні, а в знаходженні власного підхо-ду до справи. Не можна говорити про творчість, підміня-ючи один шаблон іншим. Будь-який досвід, передусім пе-дагогічний, має в собі ознаки, властиві конкретній людині. Виявляються вони в індивідуальних рисах особи вчите-ля, у його здібностях. Передовий вчитель створює свій стиль викладання — сплав особистих якостей і обраних залежно від них методів роботи. Новаторів краще сприй-мати на рівні ідеї. У цьому випадку ви самі повинні роз-робляти технології навчання і виховання. А якщо будете приймати новаторів на рівні сучасних тенденцій, то стане-те автором нових самостійних ідей, котрі слід перевірити на практиці. Приймаючи рішення про педагогічний експе-римент, ви повинні вірити — в себе, у своїх учнів, у педа-гогічну науку і практику. Але головне, ви повинні бути впевнені, що ваші методики не принесуть шкоди навчан-ню, вихованню і здоров'ю дітей.

І от ви, сповнені віри, ідете з новою ідеєю в клас, і у вас, як правило, нічого не виходить. Причин цьому може бути декілька: або думка невдала, або ви не вмієте ще нею користуватись, або діти ще не звикли до нового. Тоді слід почекати, і ваша ідея дасть результати. Нагородою за терпіння буде щастя творчості, а той, хто хоч раз пе-режив його, постійно буде прагнути знову пережити цю велику душевну насолоду.

Утвердження нового вимагатиме від вас чимало муж-ності. Нове завжди виростає на ґрунті старого і заперечує його, а отже, у нього завжди будуть противники. Важли-ва опора для нового — діти. Адже вчительська творчість необхідна для розвитку творчих здібностей учнів. Якщо діти працюють із задоволенням, будьте певні успіху.

ВИСНОВОК

Із викладеного легко дійти висновку, що праця вчителя фізичної культу-ри складається з багатьох компонентів. Щоб усі ці компоненти склались в єдину систему фізичного виховання школярів, учителеві необхідно багато знати, вміти і, що особливо важливо, постійно підвищувати свій творчий потенціал, не відставати від вимог часу, прогресу, науки, запитів своїх уч-нів. Учитель все життя повинен сам учитися, безперервно поповнювати власні знання, пам'ятаючи, що педагог доти залишається вчителем, доки продовжує самоосвіту.

Організовувати самостійну роботу з піднесення власного професійно-го рівня майбутній педагог повинен навчитися за студентських років. У будь-якому випадку ця робота повинна переслідувати конкретну мету, мати чіткий план і терміни реалізації, форму кінцевого результату, постій-не робоче місце.

Метою самостійної роботи вчителя може бути вивчення ефективності засобів фізичного виховання, методів організації навчальної діяльності, при-йомів навчання і регулювання навантаження, форм фізичного виховання учнів різних класів, методів просвітницької роботи тощо.

Результат творчої роботи — впровадження нових форм фізичного ви-ховання у школі; використання вчителем нових методів діяльності; написання рефератів і методичних розробок для батьків, вчителів початкових класів і класних керівників; підготовка доповідей і виступів на методичних нара-дах, засіданнях педрад; підготовка наочних посібників тощо.

Постійне робоче місце доцільно обладнати в методичному кабінеті школи, де зосередити підшивки газет і журналів, методичні посібники, підруч-ники, довідники, словники, енциклопедичні видання.

План самоосвіти містить її основні етапи, терміни початку і кінця, кінце-вий результат. Працювати радимо щоденно, без зволікання, не очікуючи натхнення, а зусиллям волі створювати робочий настрій. Натхнення прийде під час роботи.

Важливим джерелом самоосвіти є постійний аналіз діяльності учнів. Педагог повинен учитись у дітей Повчальним у цьому плані є досвід вчите-ля-методиста з Одещини В. Радзівілла. Переважно наприкінці навчального року педагог опитує учнів про якість уроків фізичної культури, пропонує їм відповісти на питання, що їм сподобалось і що не сподобалось на заняттях. Анкета викликає великий інтерес у школярів, а педагог враховує поради і про-позиції учнів, які часто не поступаються зауваженням досвідчених методистів. Такий зворотний зв'язок дає змогу коригувати навчальну роботу, сприяє на-лагодженню довірливих взаємин з учнями, котрі часто продовжуються і по закінченні школи.

Важливою ланкою самоосвіти є вивчення і впровадження досвіду інших учителів і вчителів-новаторів. Вивчаючи досвід, не орієнтуйтеся тільки на кращих. У кожного вчителя є "краплини", котрі можна запозичити.

Аналіз передового досвіду показує, що переважно він високоефективний лише в окремих ділянках навчально-виховної роботи. Водночас підвищення ефективності фізичного виховання на сучасному етапі вимагає розробки і ви-користання кожним учителем комплексної методики навчання, тренування і виховання, яка включає всі компоненти педагогічної діяльності, необхідні для успішного засвоєння школярами знань, формування рухових навичок, удосконалення фізичних можливостей та виховання почуття відповідальності учнів за свій фізичний стан, їх моральних і вольових якостей та мотивації до самовдосконалення. Важливо також не обмежуватись вивченням досвіду тільки колег за спе-ціальністю, знахідки вчителів інших предметів також можуть знайти своє втілення у фізичному вихованні. Процес вивчення і засвоєння досвіду педа-гогами можна представити як його послідовне сприйняття, відтворення, застосування і творче осмислення. Наша сьогоднішня освітня система, на думку фахівців,