Не потрібен нам берег турецький...

Очікувана переорієнтація туристичних потоків стосуватиметься й України

Вітчизняний туристичний бізнес дедалі впевненіше заявляє про себе і нагадує про проблеми, які вже потрібно вирішувати. Радше не завдяки, а всупереч нашому податковому законодавству та політиці властей, торік, за офіційною інформацією, частка туризму і суміжних галузей становила вже 8,6% ВВП України, державу відвідало близько 6,2 млн іноземних туристів.

Щоправда, оцінки незалежних експертів скромніші: від 2,3 до 3,5 млн. Про стратегічне значення туристичної сфери свідчить і постійна боротьба за сфери впливу на туристичній карті світу.

Кому - війна, кому...

Офіційна статистика заявляє, що кожен іноземний турист лише за три дні свого перебування у нас залишає у середньому 520 доларів. Про прибутковість цієї сфери промовисто свідчать і 3,2 млрд гривень податку, переказаних минулого року до бюджету. Врешті-решт, саме туризм створює додаткові робочі місця.

Цьогорічний туристичний сезон для України матиме особливе значення: саме нині є унікальний шанс кардинально змістити туристичні потоки на свою користь.

Цьому сприяє насамперед нестабільна політична ситуація у країнах традиційного відпочинку, пов'язана з війною в Югославії. Більшість представників західних турагентств сходяться на думці, що пропонувати влітку відпочинок на Адріатиці, навіть у спокійній Словенії, - марно. Хорватія вже визнала, що недорахується 1,5 млн туристів і $1 млрд доходів від туризму.

Однак фахівці стверджують: якщо хорвати знизять ціни до рівня 3-4-річної давності, то сезон не буде зірвано завдяки ризиковій натурі туристів з СНД. Тим більше, що основні туристичні центри країни розташовані за 1200 км від Косово і не зазнавали бомбардувань навіть під час війни в самій Хорватії. Неабияк стурбована Греція, адже близькість війни в Югославії навряд чи дозволить зберегти кількість відпочиваючих на торішньому рівні.

Невеликого спаду припливу іноземних гостей зазнала Угорщина. Був навіть випадок, коли група з Великобританії відмовилася від мандрівки до Праги через... війну в Косово. Чимало галасу наробила і натовська ракета, що "випадково" впала на передмістя столиці Болгарії. Тамтешні турагенції сподіваються на значний приплив на Золоті Піски завсідників адріатичного узбережжя, тож будь-які випадковості - не на користь масштабним планам, які до "зальоту" ракети здавались цілком реальними.

Можуть дещо похитнутися позиції і ще одного традиційного туристичного лідера регіону - Туреччини. Щороку вона витрачає на рекламу курортів 13 мільйонів доларів (це один з найвищих показників у світі), але чи стане навіть цих коштів, аби впевнити зарубіжних туристів, що курдська проблема аж ніяк не завадить їх відпочинку?

Принаймні уряди провідних західних держав про всяк випадок не рекомендують своїм громадянам їхати до Туреччини, що вигідно партнерам по ЄС: Іспанії, Італії та Франції. На тлі такої інформаційної боротьби найбільше шансів на перемогу мають Єгипет, Туніс, Кіпр та... Україна.

Надзвичайно гнучка податкова політика Єгипту і Тунісу у туристичній сфері спричинила справжній бум у регіоні. Турагенції пропонують тижневий відпочинок у Єгипті у тризірковому готелі за $340-380 (враховуючи авіапереліт). Заповненість готелів у цих країнах торік сягнула небувалого показника: 85-90%. За останні п'ять років тут значно підвищився рівень сервісу, розширилася сфера послуг, щороку відкриваються нові турмаршрути. Країна пірамід цього року вдалася до ще більшого демпінгу на ринку, що неодмінно збільшить кількість прибулих на відпочинок.

Тижневе перебування на Кіпрі, причому в грецькій його частині, де туристична інфраструктура розвинута краще, у березні-квітні коштувало українському туристові $490, з яких $390 припадало на авіапереліт. Тому саме близькосхідний регіон, на думку фахівців, матиме всі шанси виграти боротьбу за туриста в Італії, Туреччини та Болгарії. Між іншим, помітною тенденцією останніх років стала орієнтованість цих країн на представників середнього класу.

Більшість дво-, тризіркових готелів, у міру комфортних та з традиційним "джентльменським набором" послуг, - здебільшого для сімейного відпочинку. Діє гнучка система знижок, в Єгипті та Болгарії - пільгові розцінки на авіаперельоти до місць відпочинку.

Повернення в Крим

Боротьба за іноземного туриста розгортається не менша, ніж за володіння енергоджерелами. Здається, за такої ситуації Україна має не надто багато шансів втрутитись у розподіл світового туристичного пирога.

Але разом з тим торік до України навідалися (за даними Держкомкордону) 14 млн іноземців. За той же період за кордоном побувало 8,6 млн наших громадян, що майже в півтора разу менше, ніж в 1996-му. Впевненості додає й успішно проведена у Києві П'ята міжнародна туристична виставка "Подорожі та туризм-99".

За словами голови комітету Валерія Цибуха, "саме цього сезону ми можемо змістити традиційні туристичні потоки у наш бік. Крим та Карпати мають значну привабливість для іноземних туристів. За розумної податкової політики та інформаційної підтримки і реклами наші курорти мають усі шанси з часом "переграти" знані турецькі та болгарські".

Але навіть якщо є шанси, це ще не означає що їх буде реалізовано. Приміром, цього сезону влада зробила іноземним турфірмам подарунок у вигляді скасування ПДВ на послуги, що надаються за кордоном. У результаті закордонні тури подешевшали в середньому на 5-10%. Брак розумної податкової політики призводить до того, що багаті українці інвестують будівництво туристичних готелів у Болгарії, Словенії, Румунії, але тільки не в Криму.

Залучати туристів з-за меж СНД перешкоджає висока вартість проживання в пристойних готелях: $80-140 за добу, спричинена високими ставками готельного збору, а також "вакханалія" з візами, яких є 15 видів і які коштують $75-120 (порівняймо: до Туреччини - $10, до Естонії - $25).

Поки що основна ставка - на внутрішній туризм. У Криму знову