Реферат
“Рух, здоров’я, загартування організму”
Принципи формування способу життя залежать від рівня розвитку цивілізації і можливостей їх індивідуальної реалізації у формі фізіологічно обґрунтованих біологічних, духовних і соц-іальних потреб людини.
Спосіб життя людини - це інтегральне, багатофакторне поняття, яке об'єднує різноманітні фактори, умови і форми життєдіяльності людини, завдяки яким забезпечується фор-мування певного рівня її здоров'я, виконання фізичних, духов-них і соціальних функцій. Здоровий спосіб життя - такий рац-іональний варіант формування життєдіяльності людини, зав-дяки якому вона здатна оптимально реалізувати свої біологічні і соціальні функції, максимально використати генетичні резерви здоров'я і тривалості життя, фізичної і розумової працез-датності. Тобто здоровий спосіб життя кожної людини спрямо-ваний на зміцнення і збереження не лише індивідуального, але й суспільного здоров'я як сукупності здоров'я численних інди-відуумів - основної запоруки біологічного існування людства на Землі. В цьому вбачається винятково важлива соціальна роль і біологічна функція здорового способу життя.
Здоровий спосіб життя має провідне значення у форму-ванні і відтворенні здоров'я людини, забезпеченні високої якості її життя і активного довголіття. Для ведення здорового способу життя людині необхідні мотиваційні стимули, які засновані на усвідомленні кожним потреби охорони і зміцнення власного здоров'я.
В процесі еволюційного відбору природа виробила у люди-ни інстинкт самозбереження і самовідновлення здоров'я. Зав-дяки складним адаптаційно-захисним механізмам, людський організм здатний боротися зі шкідливими зовнішніми (екзоген-ними) і внутрішніми (ендогенними) впливами. Дія цих механізмів надто складна і проявляється на гуморальному, нервово-реф-лекторному, клітинному рівнях. Наприклад, при інтенсивному впливі на організм активного нервового подразнення - стрес, травма, страх тощо, у відповідь наднирникові залози викида-ють у кров велику кількість глюкокортикоїдних гормонів, а нервова система реагує посиленням активності свого симпа-тичного відділу, який продукує адреналін. Завдяки цій адап-таційній реакції організм протидіє стресовому впливу. В умо-вах дії на організм патогенних мікробів і вірусів у крові та кліти-нах активуються імунні захисні системи, спрямовані на знешкодження хвороботворних чинників і продуктів їх життє-діяльності.
Але ці та інші генетичні адаптаційні системи людського організму далеко не завжди і не у всіх людей здатні ефективно виконувати свої функції, що призводить до руйнування здоро-в'я і виникнення захворювань, їх функціональна недостатність часто викликає схильність окремих людей до простудних, інфек-ційних захворювань, злоякісних новоутворень. Натомість, над-мірна активність систем адаптації, зокрема, імунітету, може проявлятись спотвореними реакціями організму на хвороботворні чинники у формі алергії, ангіоневротичного набряку, брон-хіальної астми та численних інших захворювань.
Методи і засоби формування здорового способу життя ма-ють бути спрямовані на оптимізацію і відновлення захисних сил організму, недосконалість яких успадкована генетичне або виникла в результаті дії на організм несприятливих зовнішніх і внутрішніх факторів. Від того, наскільки кожній людині вда-сться реалізувати в процесі життя методи і навички здорового способу життя, залежатиме рівень біологічного і соціального прояву особистості, якість і тривалість її життя. Здоровий спосіб життя кожної людини повинен бути спрямований насамперед на:*
первинну профілактику захворювань;*
зміцнення і відновлення здоров'я;*
формування активного трудового довголіття.
Конкретні заходи щодо організації і впровадження у діяльність людини здорового способу життя спрямовані пере-дусім на створення сприятливих умов його реалізації, що пе-редбачає, крім мотивації і особистого бажання, відмову від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем, наркома-нія, токсикоманія). Формування здорового способу життя пе-редбачає комплекс тренуючих і оздоровчих заходів:*
боротьба з гіподинамією;*
раціональний режим праці та відпочинку;*
режим раціонального і збалансованого харчування;*
створення сприятливих сімейних стосунків та інтимного життя;*
виховання і прищеплення розумних гігієнічних звичок.
Корисну роль у комплексі заходів щодо здорового способу життя відіграє також створення моральних основ формування особистості, її високих етичних і суспільно-громадських орієн-тацій.
Наукові дані свідчать, що навіть за умови досконалих за-хисних можливостей організму ігнорування факторами здоро-вого способу життя може спричинити виникнення різноманіт-них тілесних (соматичних) і психічних розладів та захворю-вань. Відомо, наприклад, що численні конфліктні ситуації у сім'ї згубно впливають на перебіг вагітності і наслідки пологів. У сім'ї без одного із батьків процент дітей, які хворіють, вдвічі перевищує відповідний показник повних сімей. Діти, які вихо-вуються в систематичному сімейному стресі, в майбутньому майже втричі частіше хворіють на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, в 1,7 рази на запальні захворювання шлунка і жовчних шляхів, в 5 разів у них частіше виникають неврози. Виявлено прямий зв'язок між віком, від якого людина розпочала вживати алкоголь, і захворюваннями печінки, а ку-рити - раковими захворюваннями, зокрема, легень і шлунка. Дорослі люди, які систематично зловживають алкоголем, хвор-іють на хронічні недуги майже втричі частіше, аніж ті, що не вживають, а у дітей цей показник ще вищий. Особи, особливо дитячого і підліткового віку, які тривалий час мешкають у сфері дії малих доз іонізуючої радіації, частіше хворіють на захворю-вання щитовидної залози і системи крові.
Люди, які ведуть малорухливий спосіб життя, частіше хво-ріють на гіпертонічну хворобу, атеросклероз, цукровий діабет, схильні до ожиріння.
У формуванні звичок і факторів здорового способу життя використовують 4 основні групи заходів:
1) фізичні, до яких належать фізична активність, загарту-вання організму, режим дня, праці та відпочинку, раціональне і збалансоване харчування;
2) індивідуально-психологічні, які включають методи пси-хічної саморегуляції (аутотренінг), формування установки на довголіття і високу якість життя;
3) медико-організаційні, до яких відносять санітарно-гігієнічну освіту, виховання і засвоєння правил особистої і за-гальної гігієни, санітарно-гігієнічних норм і звичок життя, дис-пансерні обстеження, опрацювання методів визначення якості і кількості здоров'я і прогнозування тривалості життя;
4) суспільно-громадські, які спрямовані на виховання у лю-дини морально-естетичних і суспільне корисних якостей жит-тя; до них належать естетичне, етичне і екологічне