великі м'язи. У осіб похилого віку, залежно від індивідуальних фізичних можливостей, об'єм і три-валість виконання гімнастичних вправ можуть бути скорочені до половини, порівняно з людиною середнього віку.
Найсприятливіший вплив на здоров'я має біг. Він справ-ляє різнобічний фізіологічний вплив на всі системи організму.
Біг є природним руховим актом, що супроводжує людину про-тягом усього її розвитку. Він з усіх видів спорту має найбіль-ший сприятливий вплив на серцево-судинну систему в цілому, при ньому зростає життєва ємність легень, покращується обмін речовин, вдосконалюється робота м'язової системи, активізуєть-ся діяльність нервової системи й ендокринного апарату. В ре-зультаті підвищується працездатність організму, його опірність до несприятливого впливу зовнішнього середовища. Біг є гар-ним засобом психологічної саморегуляції, використовується для боротьби з нервовою перенапругою і шкідливими звичками.
При повільному бігові протягом 10 хв частота серцевих скорочень збільшується до 130-160 за 1 хв, максимальний ар-теріальний тиск досягає 140-160 мм рт.ст.
Необхідно пояснити початківцям у фізичній культурі, що перед тим, як зайнятися бігом, доцільно почати з дозованої ходьби, яка повинна стати формою фізичних вправ, а не прогу-лянкою, тому в ходьбі важливі заздалегідь намічені ритми руху: загальна відстань, довжина і частота кроку, частота і тривалість періодів відпочинку. Частота занять не менше трьох разів у тиждень. Перехід від дозованої ходьби до бігу підтюпцем здійснюється поступово.
При цьому слід зазначити, що втомленість - це нормальне фізіологічне відчуття, що сигналізує про необхідність відпочинку і профілактики перевтоми. У той же час відпочинок — це не пасивне лежання, розслаблення (останнє необхідне при фізичній і психологічній перенапрузі). Найкращим видом відпочинку є зміна виду діяльності, тому що втомленість найшвидше почи-нає розвиватися в центральній нервовій системі.
Найпоширенішим і найдоступнішим видом рухової діяль-ності людини є ходьба, її можна використовувати у щоденному житті людини будь-якого віку, з різним рівнем фізичної підго-товки і стану здоров'я, її не застосовують лише для хворих з постільним режимом, але на реабілітаційному етапі ходьба відіграє важливу роль у процесі видужання і пристосування організму до звичного об'єму фізичної діяльності.
Ходьба - один із ефективних і універсальних засобів фор-мування здорового способу життя. У нетренованих осіб серед-нього віку ходьбу слід розпочинати з подолання відстані до 2км. Тривалість ходьби спочатку 20-30 хвилин з поступовим збільшенням до 1 години. Темп повинен бути повільним і плав-ним. Ходити бажано щоденно, або принаймні тричі на тиждень. Доцільніше і корисніше проводити її у формі пішохідних про-гулянок на свіжому чистому повітрі в ранкові або вечірні годи-ни, серед приємних, заспокійливих ландшафтів, наприклад, в парках, садах, скверах, на лісових галявинах, луках. Ходьбою слід займатися постійно в будь-яку погоду. Кожного разу ходь-бу слід розпочинати (5-7 хвилин) з неспішного, прогулянкового кроку, аби м'язи змогли зігрітися. Потім поступово збільшують частоту кроків від 70-80 до 90-120 на 1 хвилину.
Оптимальним тренувальним об'ємом ходьби для осіб се-реднього віку вважається дистанція 3-5 км. При втомі або інших неприємних відчуттях (головний біль, болі в ділянці серця, сер-цебиття, задишка) необхідно відпочити і лише після повного відновлення початкового стану можна продовжити ходьбу.
Після закінчення ходьби або бігу для відновлення функцій дихання, кровообігу, нормалізації енергетичного обміну в м'я-зах не слід раптово переходити до стану повного спокою. Необ-хідно протягом 5-6 хвилин рухатись повільніше - ходьбу закі-нчувати у значно повільнішому ритмі, а біг завершувати ходь-бою.
Чудовою формою зміцнення фізичного стану організму є купання і плавання в штучних басейнах або у відкритих водой-мищах (море, ріка, озеро). Ефективність цієї процедури зале-жить, насамперед, від дії на організм води. Вона викликає, своє-рідний масажний вплив на шкіру і м'язи, ритмічно і плавно тренує серцево-судинну і дихальну системи, поліпшує обмін речовин. Плавання слід розпочинати після невеликої розминки (кілька фізичних вправ на відкритому повітрі) і попереднього обмивання водою обличчя, кінцівок, тулуба. Без достатнього досвіду тривалість плавання не повинна перевищувати 10-15 хвилин з короткими періодами відпочинку після кожних 50 м дистанції. Поступово тривалість плавання можна збільшити до 20 хвилин.
Найпоширенішими формами фізичного тренування органі-зму і його загартування є їзда на велосипеді, ходьба на лижах, катання на ковзанах. Катання на велосипеді сприяє збільшен-ню м'язової сили ніг, позитивно впливає на стан нервової і сер-цево-судинної систем. На першому етапі велосипедна прогу-лянка повинна тривати не більше 10 хвилин з поступовим її збільшенням до півгодини. Необхідно пам'ятати, що їзда на ве-лосипеді не рекомендується особам з виразним викривленням хребта, при варикозному розширенні вен нижніх кінцівок, при геморої. Велосипедні прогулянки в осіб похилого віку слід ре-комендувати після попередньої консультації з лікарем.
Ходьба на лижах і катання на ковзанах — емоційно наси-чені і захоплюючі види рухової діяльності людини. Завдяки їм у людини значно активізується обмін речовин, поліпшуються координація рухів, стан нервової і серцевої діяльності, виникає відчуття емоційного натхнення, радості і бадьорості. Неабияке значення має те, що ці види рухової діяльності виконуються людиною в атмосфері чистого зимового повітря, в оточенні кра-сивих і заспокійливих снігових краєвидів і ландшафтів, які по-зитивно впливають на психічний стан людини, знімають нерво-ве напруження, підвищують опірність організму до негативних стресових впливів.
В осіб молодого і середнього віку, без явних фізичних вад або недугів, фізичні рухи можуть застосовуватись у формі аеро-біки. Аеробіка включає комплекс дозованих фізичних вправ, які виконуються з різним фізичним навантаженням і швид-кістю. Вправи виконують на свіжому повітрі, здебільшого у суп-роводі музики, завдяки чому створюється піднесений емоцій-ний стан при виконанні фізичних рухів, що активізує процеси енергетичного обміну, засвоєння організмом кисню, діяльність