просторі, так і в часі, виділення окремих рухів з поміж бага-тьох, порівняння їх між собою, керування ними та раціональне їх поєднання з метою найефективнішого використання в умовах життєдіяльності людини. Іншими словами, в основі фізичної осві-ти лежить засвоєння як теоретичних, так і практичних знань з використанням рухових умінь і навичок у різних умовах життє-діяльності.

Фізичне вдосконалення характеризується станом здоро-в'я та всебічним розвитком людини, до якого відносяться стан розвитку фізичних якостей та формування рухових умінь і на-вичок, загальний рівень працездатності, морфофункціональні зміни організму і його окремих систем і органів, засвоєння спеці-альної системи знань тощо. Так, наприклад, під впливом систе-матичних занять фізичними вправами розвивається швидкість, швидкісно-силові якості, сила, витривалість, гнучкість, спритність тощо; удосконалюється за формою, будовою і функцією тіло людини та його окремі органи і системи (збільшується маса м'язової і кісткової тканин, зростає маса легень, їх дихальний об'єм та життєва ємність, збільшуються м'язова маса та об'єм серця, викид крові з нього тощо). Діапазон можливостей при цьому великий. Однак, слід зазначити, що як розвиток фізич-них якостей, так і вдосконалення форми, будови та функції організму обумовлені природними задатками людини, якими наді-лена вона за спадковістю. А тому вдосконалювати розвиток ру-хових якостей, будову тіла можна до певних показників.

У практиці фізичне виховання дуже часто носить профе-сійно-прикладний характер, тобто спрямоване на певну трудову діяльність. В таких випадках користуються терміном "фізична підготовка". Це відноситься, наприклад, до фізичного вихован-ня пожежника, підводника, космонавта, альпініста тощо.

Система фізичного виховання

Для формування фізично здорової та всебічно розвиненої людини виникла система фізичного виховання. Вона включає в себе ідеологічні, наукові, методичні, організаційні, правові, нор-мативні, контролюючі та інші елементи.

Фізичний розвиток

Фізичний розвиток – це сукупність ознак, які характеризують морфофункціональний стан людського організму в даний період життя. Сюди відносяться антропометричні дані (зріст, вага тіла, окружність різних частин тіла, життєва ємність легень, динамометрія, станова сила тощо), морфофункціональні показники окремих систем і органів людського організму (сер-цево-судинна, дихальна, нервова системи, системи травлення та виділення, серце, легені, нирки тощо) та розвиток рухових яко-стей (сили, витривалості, спритності, гнучкості).

Фізичний розвиток може бути всебічним і гармонійним, середнім, слабо вираженим, недостатнім і поганим. Оскільки фізичний розвиток - це процес, яким можна керувати, то його можна спрямовувати в певному напрямку (покращання рухо-вих якостей, вдосконалення форми тіла, підвищення функціо-нального рівня окремих систем і органів тощо).

Як відомо, фізичний розвиток протягом життя значно змінюється: до 30-35 років він розвивається, до 40-45 років - стабілізується і після 45 років - знижується. Однак, при пра-вильному способі життя, відповідному тренуванні ці періоди можна значно розширити.

До критеріїв фізичного розвитку відноситься і будова тіла. Вона визначається розмірами, формою, пропорціями (співвідно-шення одних розмірів тіла до інших) та особливостями розмі-щення окремих частин тіла. Особливості фізичного розвитку і будови тіла значною мірою визначають його конституцію.

Під конституцією людини розуміють ті особливості її скла-ду, які тісно пов'язані з біохімічними процесами життєдіяльності організму (водно-сольовий і вуглеводно-жировий обміни). Саме ці процеси метаболізму впливають на будову тіла, обумовлюючи різну ступінь розвитку жирових відкладень, скелета, м'язів, а через них - форму грудної клітки, черевної порожнини, спини, ніг, рук, голови. Сьогодні у світі існує понад 100 різних визна-чень конституції людини. Однак, найбільш широке розповсюджен-ня отримали визначення антрополога В.В. Бунака та академіка М.В. Чорноруцького.

За даними В.В. Бунака, люди за своєю конституцією поді-ляються на три типи: грудний, черевний і м'язовий. В основу своєї класифікації він поклав ступінь жировідкладення, м'язо-вий розвиток, форму грудної клітки і спини.

Грудний тип характеризується незначним жировідкладен-ням, тонкою шкірою, слабо розвинутими м'язами. При цьому типі осанка тулуба звичайна або сутулувата, грудна клітка плос-ка, дещо впалий живіт.

До черевного типу конституції відносяться люди, у яких значне жировідкладення, товста шкіра, масивні, але в'ялі м'язи, дещо сутула або звичайна спина, конусної форми грудна клітка, великий живіт.

У людей м'язового типу - середня ступінь товщини шкіри, масивні або середні м'язи, пряма або хвиляста спина, цилінд-ричної форми грудна клітка, прямий живіт.

Згідно з даними М.В. Чорноруцького (його класифікацією користуються в нашій державі), люди за своєю конституцією поділяються на нормостенічний, астенічний і гіперстенічний типи.

При нормостенічному типі розміри кістково-м'язової сис-теми людини розвинуті пропорційно.

Астенічний тип характеризується переважним ростом тіла у довжину, стрункістю тіла і слабким загальним фізичним роз-витком. У людей астенічного типу подовжені розміри тіла пе-реважають над поперечними, розміри кінцівок - над розміра-ми тулуба (він відносно короткий), розміри грудної клітки -над розмірами живота (довжина грудної клітки довша за дов-жину живота) тощо.

Гіперстенічний тип характеризується масивністю, доброю вгодованістю, відносно довгим тулубом і короткими ногами, груд-на клітка більш коротка відносно до живота тощо.

Фізичний розвиток людини залежить від умов навколиш-нього середовища (клімату, рельєфу місцевості, наявності річок, озер, моря, гір, лісів тощо) та соціально-економічних факторів (суспільного устрою, ступеня економічного розвитку, умов праці, побуту, відпочинку, харчування, рівня культури, гігієнічних на-вичок, способу життя, національних традицій тощо). Усі ці фак-тори взаємообумовлені і діють у поєднанні. Однак, вирішальну роль відіграють соціально-економічні фактори: зміни умов жит-тя людського суспільства призводять до змін і у фізичному роз-витку. Виявлено, що на сучасному етапі розвитку суспільства показники фізичного розвитку дітей (довжина тіла, вага, об'єм грудної клітки, життєва ємність легень) значно вищі, ніж вони були у дітей 100-150 років тому. Це явище отримало назву акселерації (прискорення).

Основними ознаками акселерації є;

1) більші