Безпосередньо перед виходом на маршрут керівник групи і провідник повинні провести інструктаж із правил поведінки. Необхідність такого інструктажу викликана безпекою руху, а дотримання групою оголошених правил дозволяє швидше і легше, а отже, успішніше пройти запланований маршрут.

Правила поведінки:

- найголовніше! - кожен учасник повинен слухатись провідника і викону-вати його вказівки (керівник повинен з певним гумором бути демократи-чним диктатором, натомість в аварійній ситуації - бути абсолютним дик-татором);

- керівник йде першим, ніхто його не переганяє навіть на прямих ділян-ках;

- одразу за керівником (повинен слідкувати за фізичним станом групи і кожного учасника окремо) йдуть фізично слабші або повільніші учасни-ки груп;

- керівник встановлює із кінцевим умовні сигнали, які повинна розуміти і знати уся група, насамперед, це сигнали: усе гаразд, зупинка, потрібна допомога (кінцевий повинен по можливості якнайчастіше бачити прові-дника, щоб сповістити його про потреби учасників або травму кого-небудь із них, бажано, щоб кінцевий мав свисток);

- оголошується режим руху (час переходів і привалів, можливість технічних зупинок), з'ясовується стан учасників походу;

- привертається увага учасників походу на можливі або й відомі небезпе-ки; вимагається повідомляти керівнику про раптові небезпеки (зсув гру-нту, поява звіра тощо);

- вимагається від учасників сповіщати керівника про фізичні потреби, фі-зичний стан, отримані травми;

- уставлюються особливі правила поведінки залежно від часу проведення походу і ділянки маршруту (наприклад в травні і червні - у період гніздування птахів - необхідно дотримуватись тиші, а в заповідниках і при-родних парках тиха поведінка є обов'язкова).

6.2. Правила техніки безпеки при пересуванні туристів

1.Перед початком походу слід визначити порядок руху, призначити кінцево-го і напрямного, який буде визначати темп руху. Напрямним зазвичай ставлять слабшого учасника мандрівки. Місце керівника під час руху пови-нне забезпечувати йому зручність управління групою.

2. На маршруті слід рухатись компактно, не допускати розриву групи.

3. У випадку відставання, нездужання або травм негайно сповістити керів-ника.

4.Кожна інформація від керівника або від напрямного до кінцевого і навпаки повинна швидко передаватись ланцюжком.

5. Відлучатися з колони або з біваку слід тільки з відома керівника.

6.Треба уникати пересування в спекотні години. В разі потреби слід мати на собі одяг з довгими рукавами і закритою шиєю, а також головний убір світлою кольору з козирком.

7. При подоланні перешкод чітко виконувати правила страхування і самострахування.

8. Перед використанням опори випробувати її міцність та стійкість.

9. На складних і небезпечних ділянках керівник сам перевіряє їх прохідність і страхує кожного учасника походу. Під час руху у лісі:

- слід одягти довгі штани і верхній одяг з довгими рукавами, щоб захис-титись від подряпин;

- на рюкзаку та одязі не повинно бути предметів, що чіпляються за гілки дерев;

- слід притримувати гілки, щоб не вдарити того, хто йде позаду;

- дерева, що впали і перегородили стежку, можуть бути слизькими, тому долати вітроломи треба обережно, не наступаючи на стовбури;

11. Перебуваючи у районах, де водяться змії, необхідно мати щільні штани, високі черевики і вовняні шкарпетки. Не можна рухати старих пеньків, копиць сіна, каміння тощо.

12. Під час та після опадів треба уникати руху крутими схилами, тому що мокра трава і каміння стають небезпечно слизькими.

13. Під час грози необхідно:

- припинити рух;

- не ховатись під поодинокими і високими деревами;

- уникати високих місць, скельних виступів і т.п.;

- відкласти металеві предмети далі як на 25 метрів;

- вимкнути GPS і мобільні телефони.

14. При втраті орієнтації треба йти вздовж потоку униз за течією до найближчої дороги.

15. Залишаючи привал або бівак, треба прибрати місце зупинки і загасити вогонь.

16. Не рекомендується під час мандрівки палити і вживати алкогольні напої.

6.3. Правила безпеки при подоланні водних перешкод:*

переправлятись слід після попередньої розвідки на більш широкій і мілкій ділянці річки;*

переходити потоки треба у взутті, бажано мати жердину, на яку слід спиратися вище за течією;*

перетинати річку треба під кутом, проти течії;*

при переході річки по колоді, завалу або сніговому мосту необхідно пере-вірити їх надійність;*

для проходу по слизьких або тонких колодах потрібно організувати стра-хування;*

залежно від стану води можна переправлятись парами, для цього слід по-вернутися обличчям один до одного і покласти витягнуті руки на плечі напарника, або групами з 3-4 осіб, стаючи стіною, щоб слабші туристи були посередині;*

при переправі з наведеними перилами треба рухатись поряд з ними, нижче за течією; при цьому слід організувати подвійне страхування: один страху-вальник повинен міцно тримати шнурок, який прикріплено до того, хто пе-реправляється, другий - організовує пост перехоплення нижче за течією.

6.4. Основні причини, що збільшують небезпеку при проведені туристичних подорожей

1. Природно-кліматичні чинники:

- лавини всіх типів;

- обвали каміння;

- течії гірських річок, пороги;

- низька температура повітря;

- сонячна радіація;

- гроза, вітер;

- темрява, туман, відсутність видимості;

- болота, трясовина;

- отруйні рослини, гриби, комахи, плазуни;

- загазованість та затопленість підземних порожнин.

2. Невдало укомплектований склад групи як за віком, фізичними даними і тренованістю, так і за морально-вольовими якостями. Недостатня узгодженість групи.

3. Низький авторитет і досвід керівника групи.

4. Недисциплінованість учасників групи, нехтування основними правилами

руху, неуважне ставлення до товаришів та недбале користування спорядженням.

5. Неправильний темп руху або поганий розрахунок часу і кількості продуктів харчування. Втома.

6. Недостатнє ознайомлення з маршрутом, недооцінка труднощів і небезпек, недбалість у доборі спорядження.

7. Переоцінка власних сил, нехтування або неуважне виконання технічних прийомів руху і страхування або недостатнє володіння прийомами і методами страхування.

8. Послаблення уваги на спусках і легких місцях.

9. Недостатньо розвинуте почуття відповідальності.

10. Слабка тренованість туристів, важкий маршрут,