2. Складові частини підготовки спортсмена 

Виховання спортсмена складається з таких органічно взаємозв'язаних частин: технічної, тактичної, фізичної (загальної і спеціальної), моральної й польової та теоретичної підготовки.

При проведенні тренувань слід братії до уваги вік, підготовленість спортсмена, особли-вості видів спорту, періодів. Новачкам, напрпк-- лад, треба більше працювати над виробленням фізичних якостей, елементами спортивної тех-ніки, тоді як підготовлепіш спортсменам необ-хідні споціалт,і!а технічна підготовка та оволо-діння тактичною майстерністю. 13 підготовчому періоді тренувань більше уваги приділяється загальній фізичній і спеціальній підготовці, а в змагальному — технічній.

Технічна підготовка. Досягнення успіху в будь-якому виді спорту значною мірою обумов-лене оволодінням спортивною технікою. Техніч-но досконале, тобто раціональне, виконання вправ — запорука високих спортивних резуль-татів. Важлива сторона спортивної техніки — еко-номне виконання вправи, яке забезпечує збере-ження сил. Під час навчання спортсмен пови-нен опанувати правильну техніку (структура вправи, відсутність зайвих напружень, автома-тн.'іація координаційних процесів, «шліфування» окремих доталрн і рухів).

Важлива роль у технічній підготовці спорт-смена належить тренерові, який повинен розу-чити з ним вправу в цілому І по частинах, про-аналізувати кожен рух.

Тактична підготовка. Спортивна тактика — мистецтво ведення змагань з суперниками. ЇЇ головне завдання — якнайраціоналі.ніпіе вико-ристати сили й можливості для перемоги.

Тактика потрібна в усіх видах спорту, однак не всюди вона має однакове значення. Найбільш тактична майстерність потрібна у командних іграх, і менше — там, де немає безпосередньо-го контакту з суперником. --

Завдання тактичної підготовки; вивчення загальних положень, засобів і можливостей у даному виді спорту, тактичного досвіду най-сильпішпх спортсменів і команд; практичне ви-користання засобів, прийомів і варіантів такти-ки під час тренувальних занять, змагань; аналіз

сил суперників, їхньої технічної. фізичної, во-льової підготовленості; аналіз проведеного зма-гання, висновки.

Навчання тактики і вдосконалення в ній про-вадиться з використанням таких основних ме-тодів: розучування тактичних олемгптіп і дій по окремих частинах і в цілому; розробка варіантів тактичних дій; творчі завдання в процесі трену-вальних занять та змагань; аналіз застосованих тактичних варіантів, планів під час змагань,

Фізична підготовка - части-на процесу тренування спортсмена. Поділяєть-ся вона на загальну й спеціальну.

Загальна фізична підготовка, дуже корисна для зміцнення здоров'я, зумовлює гармонійний розвиток усіх органів і систем людського орга-нізму, підвищення їх функціональних можли-востей — збільшення сили, швидкості, витрива-лості, спритності і т.д.

Все це досягається застосуванням в учбово-тренувальній роботі вправ на загальний розви-ток з обраного виду, а також з ішпих нидів спор-ту (спортивна гімнастика, біг, стрибки, метання, лижі, вираші з штангою, рухливі й спортивні ігри, плавання, веслування та ін.), підготовкою та складанням нормативів комплексу і комплексів.

Спеціальна фізична підготовка має на меті високий розвиток усіх органів і систем, всіх функціональних можливостей організму спорт-смена, але вправи добираються з урахуван-ням особливостей даного (обраного) виду спорту. 

Моральна й вольова підготовка. Спортсмен повинен бути відданим Батьківщині, дисциплінованим, працьовитим, наполегливим у досягненні поставленої мети, впевненим у сво-їх силах, здатним до максимальних зусиль; по-винен не боятися труднощів, завжди прагнути до перемоги.

Всі ці якості виховуються протягом усього процесу учбово-тренувальної роботи (особистим прикладом, добором відповідних вправ, участю в змаганнях, розповідями про кращих людей України, зокрема видатних спортсменів).

Завдання теоретичної підготовки, як і всьо-го учбово-тренувального процесу,— виховувати спортсменів у дусі комуністичної моралі, озброї-ти їх певними знаннями з галузі теорії й мето-дики спорту взагалі і снортішноЇ спеціалізації зокрема, ознайомити .і питаннями особистої гі-гієни, режиму, лікарського контролю та само-контролю тощо.

Теоретичній підготовці фізкультурників і спортсменів має бути підпорядкована вся вихов-на робота в спортивній секції, команді, колекти-ві фізкультури.

Виховну роботу здійснюють, насамперед, ін-структор, тренер, бо їх вплив на своїх вихованців завжди великий. Помиляються ті, хто вважає, що інструктор чи тренор повинні лише навчити спортсмена техніці вправ, підготувати його до змагань. Досвід доводить, що розрив між ідей-но-політичним, моральним вихованням і фізич-ним знижує успішність спортивної підготовки, не створює умов для гартування вольових яко-стей, порушує основний принцип системи фізичного виховання — його всебіч-ність, не сприяє формуванню духовно багатої, морально чистої і фізично досконалої нової людини.

3. Тренувальні заняття, його етапи і цикли 

Система тренування передбачає відповідну організацію та планування. Тренувальні занят-тя в спортивній секції проводяться три-чотири рази на тиждень три-валістю до двох годин. Будуються вони за загально прийнятою структурою і складають-ся з трьох частин: розминка, основна і за-ключна.

Залежно від завдання, періоду тренувань, а головне — від підготовленості спортсменів за-стосовують і інший варіант тренувальних за-нять — з чотирьох частин: вступна, підготовча, основна та перехідна.

Перініїії варіант (з 3-х частин) здебільшого застосовується в заняттях з більш підготовлени-ми спортсменами; другий (з 4-х частин) — в групових заняттях з мало підготовленими фіз-культурниками, новачками, в групах здоров'я іт. п-

У тренувальному занятті з трьох частин час розподіляється так; розминка триває 20—30 хвилин, основна частина — 80—90, перехід-на — 10.

Більш підготовленим спортсменам рекомен-дуються додаткові індивідуальні заняття (за завданням громадського тренера), які проводяться самими спортсменами протягом 30—40 хвилин щодня. Такі заняття вирішують одне-два вузьких завдання (наприклад, розвиток сили, певних груп м'язів, збільшення рухливос-ті в суглобах, вдосконалення окремих елемен-тів техніки тощо). Провадити їх можна як ран-кову гімнастику, а також і в інший час.

Докладніше зупинимось на змісті і завдан-нях тренувальних паняті, з чотирьох частин.

Вступна частина (тривалість 8—10 хвилин) має на меті організувати групу до занять, ви-кликати бадьорий, життєрадісний настрій. Засо-бами виконання цих завдань є: шикування групи, рапорт старости інструктору, перевірка відпідунашія, пояснення завдань і змісту за-няття; чергування ходьби і