Тема: Визначання ціни типового пекіндж-туру.

Ціна типового пекіндж-туру на стадії планування включає найбільше компонентів, у тому числі такі основні її складові:

1. Ціна “НЕТТО”, в тому числі:

1.1. Вартість окремих видів послуг (транспортні перевезення, розміщення туристів, харчування, екскурсійне обслуговування, страхування оформлення візи та ін.) що склалася у конкретних виробників послуг.

1.2 Непрямі податки на окремі види послуг (універсальні та специфічні акцизи, місцеві збори).

2. Дохід (шаржа) туристичного підприємства, який поділяється на:

2.1. Поточні витрати туристичної фірми (туроператора) на розробку туристських маршрутів, екскурсійних програм, програм обслуговування туристів в процесі реалізації туру.

2.2. Прибуток туроператора з урахуванням податкових платежів з прибутку.

2.3. Комісійна нагорода на користь турагента та інших посередників, які беруть участь в реалізації туру.

2.4. Сезонні та інші комерційні знижки для окремих туристів та туристичних груп.

До ціни “НЕТТО” групового туру найчастіше відносяться такі складові виробничої собівартості туру:

1.1. Вартість транспортного квитка.

1.2. Вартість проживання в готелі та інших місцях розміщення.

1.3. Вартість харчування.

1.4. Трансфер.

1.5. Вартість екскурсійного обслуговування.

1.6. Страхові платежі.

1.7. Вартість оформлення віз.

До ціни “БРУТТО” включається вартість послуг туристичних фірм по формуванню й реалізації туру з врахуванням витрат, прибутку, податкових платежів, а також суми комерційних знижок для окремих категорій туристів.

Таким чином, при встановленні відпускної вартості пакету туристичних послуг і ціни туру використовуються два варіанти цін:

- Ціна – “НЕТТО”, що характеризує “обмежену собівартість” тур продукту.

- Ціна – “БРУТТО”, тобто ціна пропозиції турпродукту на ринку.

Ціна “НЕТТО” відбиває суму цін, розцінок та тарифів на всі види послуг, що надаються туристам, включаючи податок на додану вартість, готельний збір, митні збори, страхові платежі. Трансфер, як правило входить до вартості пакету послуг, бо він від самого початку забезпечує чітке обслуговування туристів. Для перевезення туристів та їхнього багажу до готелю (трансфер) використовуються мікроавтобуси, легкові автомобілі та інші транспортні засоби.

Для визначення повної собівартості туру до ціни “НЕТТО” додаються витрати туристичних фірм, пов’язані з організацією їхньої діяльності. До переліку цих витрат входять: заробітна плата персоналу, амортизація устаткування (комп’ютерної техніки, меблів, тощо) утримання приміщення (прибирання, охорона, ремонт, та ін.), витрати на рекламу, маркетинг, відрядження виробниче навчання, та інша адміністративні витрати.

Ціна “БРУТТО” включає повну собівартість туру, прибуток туроператора, всі види його податкових платежів, комісійну винагороду туроператора та інших посередників, сезонні та інші комерційні знижки для окремих туристів і туристичних груп, суму ПДВ.

Для групового туризму туристичний продукт переважно являє собою пакет послуг, розрахованих на групу людей, до якої входять як туристи так і особи, що їх супроводжують, якщо таке обмовлене туристичною угодою.

Ціна тур пакета в розрахунку на одного туриста у цьому разі визначається за формулою:

де Ц – ціна турпакета, в розрахунку на одного туриста, грн.;

Ві – вартість послу, які входять до пакета, складеного тур оператором, грн.;

Ні – непрямі податки на окремі види послуг, грн.;

Вп – умовно-постійні витрати туроператора, грн.;

П – прибуток туроператора, грн.;

К – комісійна винагорода туропературу чи іншому посереднику, який реалізує тур пакет (без урахування ПДВ);

Вчі – вартість послуг осіб, які супроводжують групу туристів, грн.;

Зн(к) – комерційні знижки для окремих туристів чи туристських груп;

Чт – чисельність туристів в групі, осіб;

1,2 – коефіцієнт що враховує податок на додану вартість з маржимального доходу.

Залежно від умов агентських угод між тур оператором та турагентами, договорів та контрактів туроператора з виробниками послуг, туристичні фірми формують свої доходи та прибутки за рахунок виплаченої їм комісійної винагороди або за рахунок надбавок до договірних цін.

Такі надбавки мають назву “marigin” (маржа) і складають 15-25% від ціни “НЕТТО” за якою туроператори розраховуються з авіакомпаніями, готелями та іншими виробниками туристичних послуг. Маржа використовується для покриття власних витрат туристичної фірми та формування її прибутку.

Практичне заняття.

Тема: Визначення ціни типового пекіндж-туру.

Мета: Навчитися визначати ціну типового пекіндж-туру.

Хід заняття: 1. Актуалізація знань.

2. Постанова завдань.

3. Виконання завдань.

Завдання 1. Особливості формування пекіндж-туру.

Завдання 2. Розрахувати плановий обсяг виручки, доходи (маржі), прибуток і рентабельність діяльності туроператора, суму ПДВ, що підлягає сплаті у бюджет від реалізації 100 іноземних турів за такими даними (в розрахунку на 1тур):

1. Прямі умовно-змінні витрати 1700грн.

2. Поточні витрати туроператора (на 1 тур) 80 грн.

3. Плановий доданий прибуток (маржа) 25%

4. Комісійна винагорода турагенства 7%

5. ПДВ з доходу туроператора 20%

Розв’язок. №2

1. Плановий прибуток

2. Комісійна винагорода турагенства:

3. Дохід туроператора від реалізації 1 туру:

Поточні витрати+плановий прибуток+комісійна вимога.;

4. ПДВ:

;

5. Ціна реалізації 1 туру:

Прямі умовно-зімнні витрати+Дохід туроператора від реалізації 1 туру+ПДВ;

6. Виручка від реалізації 100 турів:

Ціна реалізації 1 туру х 100;

7. ПДВ в бюджет:

;

8. Рентабельність туроператора:

;