інших містах і селах, де надавалися платні послуги (нічліг, харчування, екскурсії, транспортні послуги та ін.) [18: 65].
Всі туристичні товариства давали місцевим краєзнавцям та туристичним гурткам завдання збирати фольклорні, етнографічні описи, малюнки, фотографії І речі старовини та передавати їх до музеїв, зокрема у Коломийський музей "Гуцульщина", заснований у 1926 р., у музей "Бойківщина" у Самборі - 1927 р., у Станіславський музей, який почав свою роботу в 1928 р.. у музей "Яворівщина" в Яворові - 1931 р., у музей "Верховина" в Стрию - 1933 р. та музей "Сокальщина" в Сокалі -1937 р. Станом на 1937 р. у Галичині було 12 українських музеїв, в яких працювало 20 штатних працівників.
Найбільш поширеними формами туристично-краєзнавчої роботи були прогулянки, екскурсії, мандрівки, експедиції, зльоти, змагання.
Туристично-краєзнавчий рух мав суттєвий вплив на формування особистості, сприяв процесу подальшого утвердження туризму, виникненню нових туристичних секцій та гуртків у молодіжних спортивних товариствах та зростанню кількості їх членів.
Пріоритетними напрямами туристично-краєзнавчої роботи в Галичині були: ознайомлення з духовно-культурною спадщиною українського народу та його історичним минулим; залучення української молоді до суспільно-корисної роботи; національно-патріотичне виховання; підготовка до національно-визвольної боротьби за незалежність України; формування національної свідомості та християнської моралі.
Як бачимо, туристично-краезнавчий рух за своїм характером і змістом був прогресивним суспільно-історичним явищем. Він сприяв широкому залученню молоді до процесу національно-культурного відродження краю, підготовці до національно-визвольної боротьби, піднесення культурно-просвітницької роботи та національної свідомості серед населення на теренах Галичини.
Список використаних джерел
1. Арсенич П. Родина Шухевичів. - Коломия: ВІК. 1995. - 80с.
2. Гаврилів Б. Галицьке краєзнавство XIX - XX. - Коломия: ВІК, 1997. - 168с.
3. Дем'ян Г. Іван Вагилевич -історик і народознавець. - К: Наукова думка. 1993. - 152с.
4. Державний архів Івано-Франківської області (ДАІФО). - Ф.2. - Оп. 3. - Спр.312. - арк. 7.
5. ДАІФО. - Ф.6. -Оп.1. - Спр. 94. - арк. 12.
6. Дорошенко Д.М. історія України. - Краків-Львів. 1942 -252с.
7. Історія України в особах XIX - XX ст. - К.: Україна. 1995, - 480с
8 Іваничук Р Нариси історії Просвіти. - Львів-Краків-Париж. 1993 - 232с.
9. Качкан В. Хай святиться ім'я твоє. - Чернівці: Прут, 1994. - 196с.
10. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. - Львів: Каменяр. 1991. - 166с.
11. Крип'якевич І. П.//3 історії Галицького краєзнавства. Туристика І краєзнавство. - 1925. - Ч. 1. - С.1-3.
12. Козицький А. Краєзнавчо-туристичне товариство "Плай" (1924-1939 рр.)//3 історії вітчизняного туризму: 36. наук. ст. - К.: ФПУ, 1997. - С.58-65.
13. Ковалюк Р. Українська мандрівка в Галичині у XIX ст.//3 історії вітчизняного туризму: 36. наук. ст. - К.: ФПУ, 1997. - С. 32-38.
14. Літопис Національного музею за 1935 рік. Видання Союзу прихильників національного музею. - Львів. 1935. - 35с.
15. Луцький Я.В. Історія туризму в Галичині до 1939 року.//З історії вітчизняного туризму: 36. наук. ст. - К.: ФПУ, 1997. - С.66-75
16. Мацьків Т Українські гімназії в Станіславові/УАльманах Станиславівської землі. -Нью-Йорк - Торонто - Мюнхен, 1975 - Т. 1. - С. 261-266.
17. Пастернак Я. Старий Галич. - Івано-Франківськ: Плай. 1998. - 347с.
18. Питуляк М.Р. Розвиток туризму на Тернопільщині у 20-30 роках XX ст.//3 історії вітчизняного туризму: 36. наук. ст. - К.:ФПУ, 1997. - С. 76-82.
19. Серкіз Я. Іван Гавришкевич - мандрівник і краєзнавець/УРозвиток туризму в Україні: 36. наук. ст. - К: Слов'янський діалог, 1995. -С. 140-145.
20. Франко І., Гнатюк В. Два поклики/УДіло. - Львів, 1902. - С. 77-79.
21. Франко 1.Я. Твори в 50т. - К.. 1955. - Т.46. - Кн.1. - С. 469-479.
22. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІА). - Ф. 146. - Оп.510. - Спр. 1030. -арк. 1-27.