країн-учасниць з 25 березня 2001 року, збільшивши тим самим число "шенгенських держав" до 15.
Деякі європейські країни (наприклад, Швейцарія) вирішують питання про приєднання до Шенгенської угоди.
Великобританія та Ірландія зайняли особливу позицію і у безвізовий простір не ввійшли.
Якщо турист бажає здійснити подорож по кількома європейськими країнами, то згідно з умовами Шенгенскої угоди він, одержавши візу однієї з країн (учасниці даної угоди), вільно пересувається по території інших.
Шенгенська віза, видана посольством однієї з країн-учасниць угоди, наприклад Німеччиною, дозволяє знаходитися в Шенгенському просторі протягом візового терміну не тільки в Німеччині, а й у будь-якій країні Шенгенського співтовариства або у кожній з них, але не довше зазначеного у візі терміну. У транзитні країни співтовариства не потрібно оформляти додаткові транзитні візи (що значно спрощує формальності підготовки подорожі по Європі).
При цьому необхідно звернути особливу увагу на такий рядок у візі, як "кількість виїздів". Якщо у візі в цій графі стоїть слово "багаторазова", то протягом візового терміну ви можете здійснити декілька поїздок у країни Шенгенскої угоди. Якщо ж у ній стоїть цифра "1", це означає, що країну, яка видала вам візу, ви можете відвідати за цією візою тільки один раз.
Існують такі типи шенгенських віз:
1. Єдина шенгенська віза - короткострокова віза для в’їзду в Шенгенський простір, видається на термін від одного до дев'яноста днів (до трьох місяців). Вона дає право безперешкодного в'їзду і пересування по території даних країн протягом півроку, але сумарно час перебування не може перевищувати трьох місяців. Може бути одноразовою (дозвіл на один в'їзд) або багаторазовою (дозвіл на декілька в'їздів).
2. Національна шенгенська віза — віза, час дії якої один рік, але термін перебування в країнах Шенгенської угоди 180 днів (передбачає багаторазові виїзди без повторного звертання в посольство). Головна умова - сумарна кількість днів, проведених у Шенгенському просторі. Вона визначається за датоштампом, що ставиться на КІШ першої країни, у яку ви в'їхали, і датоштампом, отриманим при виїзді з цього простору. Видача шенгенської довгострокової візи є прерогативою країни, яка входить до простору. Видається ця віза посольством відповідної країни у тому випадку, якщо з різних причин (робота, навчання, сімейний стан) ви маєте намір перебувати у країні понад 90 днів. На відміну від короткострокових віз, які можуть бути як індивідуальними, так і груповими, національні довготермінові візи є виключно індивідуальними.
3. Шенгенська транзитна віза видається у тому випадку, якщо турист їде транзитом через територію однієї або декількох країн-учасниць Шенгенської угоди. Для отримання такої візи необхідно звертатися до посольства або консульства першої на вашому маршруті країни Шенгенського простору. Термін дії такої візи від 1 до 5 днів. Може бути дозволено не більше 2-х в'їздів на територію Шенгену, але у переважній більшості випадків тільки один.
4. Шенгенська аеропортна транзитна віза видається громадянам ряду країн Азії та Африки (Афганістан, Заїр), які їдуть транзитом. Дозволяє перебування тільки на території міжнародної транзитної зони аеропорту країни-учасниці угоди. Права доступу на територію країн Шенгенського простору не дає. Цей тип візи не видається громадянам України та країн СНД.
Короткострокова єдина шенгенська віза найчастіше видається через 40 днів із дня надходження документів. Така віза має голографічні елементи і кілька ступенів захисту. Відрізнити її від національної можна за другим зверху рядком, де мовою країни, у посольстві якої оформлені документи, повинно бути написано: "Шенгенські країни". Якщо такого рядка немає, то у вас у паспорті національна віза, яка дає право на в'їзд тільки в цю країну. Анкети на оформлення візи в кожному посольстві свої, тому що анкети єдиного зразка поки що немає. Туристи з 126 країн (включаючи Україну) можуть скористатися такою візою. Пільговий безвізовий порядок в'їзду в країни Шенгенської угоди наданий Угорщині, Польщі, Словаччині, Чехії, Латвії, Литві, Естонії, Болгарії, їхні громадяни можуть в'їжджати в Шенгенський простір без візи, тільки зі своїм національним паспортом.
Шенгенська віза видається на підставі запрошення від вашого партнера, знайомого чи родича. Підтвердження туроператором прийому, обслуговування туристів і броні на їхнє розміщення в місцевому готелі прирівнюється до запрошення. Звертатися для одержання візи необхідно тільки в посольство тієї країни, з якої отримане запрошення.
Якщо вас запрошує міжнародна організація, штаб-квартира якої знаходиться в Парижі, а вам потрібно їхати на конференцію в Берлін, то у цьому випадку ви звертаєтеся в німецьке посольство. Мета поїздки обов'язково повинна бути вказана в документах, що подаються в посольство.
Якщо ви збираєтеся провести більшу частину поїздки в одній країні, а іншу тимчасово відвідати, то пріоритетною вважається держава, основна за тривалістю перебування. До посольства цієї держави потрібно звернутися за візою.
Необхідно особливо попередити туристів про те, що якщо в одній з перерахованих країн людина порушила закон і її депортували з країни перебування, то жодна з країн Шенгенської групи певний період часу (іноді навіть до 10 років) не видасть візи на в'їзд. У Страсбурзі (Франція) знаходиться комп'ютерний центр, куди стікається вся інформація. Якщо турист потрапив у "чорний список" в одній з країн за порушення місцевого законодавства, то жодне посольство не видасть йому візи доти, доки країна, що включила його у цей список, не зніме заборони. Крім того, у кожному посольстві застосовується і власна комп'ютерна система перевірки претендентів на отримання візи, яка базується на даних спецслужб своєї країни.
Робота з посольствами - один із найскладніших і неприємних моментів діяльності турфірм. Проблеми