Дослідження впливу народних ігор і забав на фізичне загартування молодших школярів (формуючий експеримент)
Результати констатуючого експерименту, проаналізовані в попередніх параграфах розділу, засвідчили загалом низький рівень обізнаності дітей, педагогів та батьків з народними іграми і забавами, а також недостатнє їх вико-ристання в навчально-виховному процесі початкової школи. В основу формуючого експерименту було покладено розроб-лену нами теоретичну модель фізичного гарту, регіональні й психофізіологічні особливості дітей молодшого шкіль-ного віку, класифікація регіональних народних ігор і забав.
Отже, завданням формуючого експерименту було:
1) формування фізичної витривалості - першої складової фізичного гарту - через підвищення працездатності та фі-зичної підготовки учнів;
2) формування духовної стійкості - другої складової фізичного гарту - через вплив на рівень морально-'-вольо-вої підготовки молодших школярів.
Реалізація першого завдання здійснювалась у таких фор-мах навчальної й позанавчальної фізкультурно-оздоровчої роботи:,гімнастика до уроків, фізкультхвилини під час уроків, рухливі перерви, уроки фізичної культури, дифе-ренційовані домашні завдання.
Реалізація другого завдання, окрім зазначених форм, включала динамічні години в групах продовженого дня, секційну роботу.
У кінцевому результаті формуючий експеримент був спрямований на формування пізнавального, емоційного, поведінкового аспектів фізичного гарту особистості в іх нерозривному взаємозв'язку і передбачав одночасний вплив на рівень поінформованості (знань) дітей про народні ігри і власні можливості, характер емоційного ставлення до фізкультурно-оздоровчих занять і самого себе, акту-алізацію потреби у фізичному й духовному самовдоско-наленні/формування необхідних рухових навичок, фізичних і духовних якостей .
3.1. Вплив народних ігор і забав на рівень фізичної витривалості дітей
Зміст і аналіз результатів формуючого експерименту подаємо відповідно до запропонованої моделі.
Спочаткурозглянемо особливості формування працездат-ності школярів в умовах традиційного та експеримен-тального навчання.
При цьому використаємо досвід народних шкіл Прикар-паття, де взято курс на оновлення різних форм фізкуль-турно-оздоровчої роботи в режимі навчального дня з учнями початкових класів. Тут широко використовуються різні рухові дії (комплекси гімнастики до занять, моделі фізкультхвилин, рухливих перерв) в поєднанні з пісенно-речитативним супроводом, елементи національних танців,
народні ігри і забави.
Результати спостережень, проведених у контрольних і експериментальних групах, засвідчують низьку працездат-ність учнів на початку першого уроку навчання. На нашу думку, це пояснюється тим, що вчителі початкових класів нехтують гімнастикою до занять, а учні ще не вміють використати ранкову гігієнічну гімнастику. Про це свід-чать матеріали інтерв'ю, проведеного серед 232 першо-класників і 175 батьків, згідно з якими лише 27 (12%) школярів використовують цей оздоровчий захід. Тому на перших уроках у 59% учнів спостерігається стан сонливо-сті, в'ялості, а звідси - низька продуктивність на-вчання .
Виходячи з цього, завданням формуючого експерименту на даному етапі було дослідити психолого-фізіологічну го-товність дітей до робочого дня та вплинути різними засо-бами на підвищення продуктивності першого уроку. З цією метою було використано колірну методику М. Люшера [89] 18) .
Результати досліджень, проведених серед 232 учнів кон-трольних і експериментальних груп перед початком нав-чального дня, свідчать, що 156 (67%) вибрали синій ко-лір, який символізує фізіологічний спокій, психологічне задоволення. Наші спостереження,підтвердження Люшера про те, що синій колір символізує ніч, яка здавна приносила людству спокій, розслабленість, сон, є свідченням того, що учні фізіологічне не пробудились.
З метою забезпечення продуктивного робочого дня, під-вищення ефективності першого уроку в експериментальних групах, сформованих за ІФР, використано модель гімна-стики до занять, в основу якої лягли імітаційні вправи в
супроводі примовок (додаток В) .
Поєднання рухових дій зі словесним супроводом,.закла-дених у зміст моделі, прискорило в 2,6 раза запам'я-товування послідовності виконання фізичних вправ комп-лексу порівняно з контрольними групами, які виконували рухові дії під рахунок учителя. Крім освітнього спряму-вання, апробована модель мала оздоровчий вплив на орга-нізм, активізувала обмінні процеси, поліпшила самопочут-, тя, настрій дітей,про що свідчать матеріали таблиці 3.1.
Таблиця (3.1) — Стан емоційної готовності учнів до
навчально-виховного процесу
Група ІФР |
Кіль-
К1СТЇ |
Прихід в школу |
Гімнастика до занять
Емоційний стан на початку УРОКІЕ |
Емоційний стан відразу після зарядки
Ч |
3 |
С |
Ж |
Ч |
3 |
С |
Ж
І |
К 4 |
- |
- |
3 75% |
1 25% |
- |
1 25% |
2 50% |
1 25%
Е 5 |
- |
- |
4 75% |
1 25% |
1 20% |
3 60% |
- |
1 20%
П |
К 10 |
1 10% |
2 20% |
5 50% |
2 20% |
1 10% |
5 50% |
3 30% |
1 10%
Е 10 |
1 10% |
2 20% |
6
60% |
1 10% |
1 10% |
6
60% |
1
10% |
2 20%
Ш |
К 32 |
2 6% |
4
13% |
18
56% |
8
25% |
9
28% |
8
25% |
11
34% |
4 13%
Е 35 |
5 14% |
3 9% |
22 63% |
5 14% |
10 29% |
12 34% |
6
17% |
7 20%
IV |
К 35 |
6
17% |
5 14% |
18
51% |
6
17% |
6
17% |
10
29% |
11 31% |
8 23%
Е 34 |
2 6% |
4 12% |
19
56% |
9
26% |
7
21% |
15
44% |
5 14% |
7 21%
V |
К 31 |
3 10% |
5 16% |
16
52% |
7 22% |
7 23% |
9
29% |
10
32% |
5 16%
Е 36 |
1 3% |
2 6% |
25 60% |
8
22% |
6
17% |
15 42% |
8 22% |
7 19%
* Примітка. Ч - червоний колір, 3 - зелений колір, С - синій колір, Ж - жовтий колір.
Як показують цифрові дані, у дітей експериментальних і контрольних груп змінювалось ставлення до кольорів. Наполегливо й цілеспрямовано готові включитись у робочий
процес 51 (42%) школярів експериментальних і 23 (28%) контрольних груп, які віддали перевагу зеленому забарвленню.
На червоному кольорі вибір зупинився у 21% дітей, що свідчить про потребу діяти й добиватися успіху. Невеликі розходження у виборі жовтого Е - 24 (20%) , К - 1.9 (17%) вказують