на готовність респондентів до активної діяль-ності . На основі цього можна зробити висновок, що гімнастика до занять є ефективним засобом підготовки молодших школярів до робочого дня. Безперечно, перевага за моделями в супроводі пісень і речівок, що прискорює процес продуктивного входження в навчальний день Е - 100 (83%), К - 75 (67%) . Поряд з цим гімнастикою до занять не вдалось пробудити 20 (17%) учнів експериментальної та 37 (33%) контрольної груп, які були стійкими у виборі синього кольору.
Дуже важливим є той факт, що при вивченні зміни психо-емоційного стану дітей у залежності від їх тілобудови та відповідно до ІФР встановлено найбільш виражений вплив ігрової гімнастики до занять на школярів V групи по ІФР, серед яких 42% віддали перевагу після вправ зеленому кольору. До гімнастики 60% з них виділили синій колір, тобто найбільша кількість саме цих дітей не була готова до початку навчання. Аналогічні зміни відзначалися й у школярів інших груп ІФР .
Беручи до уваги спогади старожилів, учнів колишніх народних шкіл, гімназій та історико-етнографічні й куль-турологічні матеріали про те, що невід'ємним елементом навчання у всіх етнічних групах Прикарпаття була молит-ва, ми також зробили спробу використати її в ході
експерименту. Молитва промовлялась уголос після гімна-стики перед заняттями, її зміст записаний у старожилів, колишніх учнів народних шкіл .
Боже Отче, глянь на діти, На дрібненькі твої цвіти. Світи сонцем і зірками Над милими школярами
Дай нам сили, дай охоти До науки, до роботи, Щоб росли ми здоровенькі На потіху батька й неньки.
Результати спостереження показують, що молитва значно змінила співвідношення до кольорів. Домінуючими кольо-рами в експериментальних групах стали зелений і червоний (51%), максимально витіснивши синій (4%), що свідчить про вищу психофізіологічну готовність цих дітей до нав-чальної діяльності, а отже високу ефективність вибраних засобів.
Що стосується груп, поділених за ІФР, то в них прояв-ляється така диференціація:! - червоний - 60%, зелений-20%;II - червоний - 50%,зелений - 40%;III - червоний-60%XIV - жовтий - 55%, червоний - 25%; V - зелений -36%, червоний - 34%.
На наступному етапі досліджували вплив фізкультхвилини на підвищення навчальної працездатності дітей.
Дід час читання, розв'язування задач, виконання пись-мових завдань значної втоми зазнають органи зору. За свідченням Н. Т. Лебедсвої, при читанні однієї сторінки очні м'язи молодших школярів здійснюють близько 550 рухів. А якщо підрахувати роботу м'язів рук, які утриму-
ють книжку, м'язів тулуба, які забезпечують статичну позу, м'язів кисті руки під час письма, то стане зрозу-міло, який обсяг м'язового зусилля виконує учень під час уроку.
Дослідження Кольцової М. М., Лебедєвоі Н. Т., а також наші спостереження підтверджують значну втомлюваність учнів на загальноосвітніх уроках, яка проявляється у зниженні уваги, погіршенні дисципліни, неправильному сидінні за партою, що призводить до порушення постави. Ми підрахували, що учень на 20-й хв . уроку читання робить за 1 хв. до 32 мимовільних рухів, математиці -57, письмі - 41. На наш погляд, це захисна реакція організму проти гіподинамії.
У зв'зку з цим нами розроблені три варіанти фізкульт-хвилин,за допомогою яких старались вплинути на'праце-здатність школярів під час читання, математики, письма (додаток Д).
Дані таблиці демонструють значну втому учнів перед фізкультхвилиною на уроці читання: тут синій колір пере-важає в 54 (45%) школярів експериментальних груп і 60
І (54%) /контрольних. Решта кольорів розмістилась у такій
послідовності: Е - жовтий - 44 (37%), К - жовтий - 38 (33%) , Е - червоний - 7 (6%) , К - червоний - 5 (4%) , Е -зелений - 15 (13%) , К - зелений - 9 (8%) .
Читання - результат узгодженої діяльності кількох областей головного мозку, де проходить синтез (злиття) зорових, слухових відчуттів у єдине ціле. Доведено, що сенсорний розвиток іде паралельно з розвитком руху (Кольцова М. М. , 1973) . Фізкультхвилина проводилась у супроводі народної пісні
"Казала мені мати" на першому уроці.Поряд з підвищенням рухової активності учнів на уроці зміст пісні впливає на формування гігієнічних навичок:
"Вмий личко, помолися, Чистенько приберися", виховує любов до ближнього " . . .Казала мені мати
Свій народ кохати", Л дана мотивація шкільного навчання:
"... Іди, іди не гайся, Розуму набирайся",
закладено патріотичний зміст: "... Ту славну Україну
Любити до загину".
Поєднання пісенного супроводу з комплексом вправ, які запобігають порушенню постави, дали відповідний резуль-тат. Він виявився у вищій працездатності школярів. Ре-зультати представлені у зведеній таблиці рівнів праце-здатності дітей (див. табл . 3.2) .
Завданням наступного дослідження було виявити вплив
\ фізкультхвилин (додаток Д) із речитативним супроводом та
спеціальними відновлювально-профілактичними вправами
Аветісової, Абдуліної на зміну рівня зорової уваги на
« уроках математики. При цьому дітям пропонувалось за 1,5
хв. за командою вчителя відшукати на таблиці з 25 кліти-нами, де в розкиданому порядку розміщені числа від 1 до 40 (15 чисел пропущено), викреслити в бланку ті, яких немає в таблиці (додаток Ж). Діти працювали з двома бланками,в яких по порядку розміщались від 1 до 40 числа. Бланком №1 користувались до фізкультхвилини і відповідно №2 - після фізкультхвилини. Кількість пра-вильно викреслених чисел відповідала таким рівням: В
(високий) - 15-10; Д (достатній)- 10-6; Н (низький) - б і нижче.
Таблиця (3.2) — Зведена таблиця рівнів працездатності
дітей за місяць
г р
У п а |
Кі-
ль-кі-
сть уч. |
На уроках письма |
На уроках читання |
На уроках