При цьому середній показник різниці між першою і четвертою спробою серед 120 учнів (групи Е) становив 6,4 крапки. Це говорить про те, що під час фізкультхвилини робоча рука дітей набула д-статнього рівня праце-

здатності. Разом з цим матеріали зведеної таблиці рівнів працездатності дітей за місяць свідчать про високі показники функціональної стійкості нервово-м'язового апарату школярів III, IY, Y груп ІФР, що відображає різниця 5,6 крапок між першою і четвертою спробами.Ці дослідження актуалізують проблему залучення батьківської громадськості до цілеспрямованої роботи по формуванню кисті руки дітей як на етапі вступу до школи, так і під час першого року навчання.

Аналізуючи вплив фізкультхвилинок на психоемоційний стан школярів, можна констатувати високу ефективність моделі з народознавчим змістом. Так, синій колір пере-важає тільки у 2 (2%) учнів експериментальних і значно більше - 15 (13%)- контрольних груп. Найбільше дітей цих груп віддали перевагу червоному забарвленню: Е - 57 (47%) , К - 37 (33%) , інші кольори розмістились у такому порядку К - Ж - 23 (13%),К - 3 - 25 (22%), Е - 3 - 38 (32%), вибір кольорів групами, поділеними за ІФР, в експериментальних класах такий: І-Ч-бО, Ж - 20; II -Ч - 60, 3 - 20, III - Ч - 60, 3-9; IY - Ж - 47, Ч -35; V - 3 - 52, Ч - 42 відсотки.

Ці результати свідчать, що червоному кольору віддають перевагу діти з надмірною вагою тіла (І-ІІ групи ІФР) та нормальним співвідношенням росту і маси (III - група, притаманна покутянам).

Таким чином, моделі фізкультхвилин, де поєднується рух з словесно-пісенним супроводом, стимулюють у першо-класників І-ІІІ груп, поділених за ІФР, цілеспрямо-ваність, високу пошукову активність, прагнення до досяг-нення мети.

Респонденти IV групи (бойки) у переважній більшості зупинились на жовтому кольорі. Це говорить про те/ що запропоновані моделі фізкультхвилин забезпечують емоційне піднесення, прагнення до спілкування, готов-ність організму розпочати нову роботу.

Учні V групи (найпоширеніша в гуцулів) вибрали зелений колір - свідчення наполегливості та логічної послі-довності .

Цікавим с той факт, що вибір кольорів після віднов-лення втоми моделями фізкультхвилин, збігся з вибором кольору предмета (стрічки) для гри в констатуючому екс-перименті дітьми різних етнографічних груп. Отже, можна вва-жати, що учні ввійшли в оптимальний психологічний стан і готові до наступних розумових навантажень.

На наш погляд, моделі фізкультхвилин з народознавчим змістом сприяють:

поверненню дітей різних етнічних груп до рідного екологічного середовища, в якому відновлюються їх при-родні задатки до навчальної праці;

створенню духовного й фізичного комфорту організму, де активізуються потенційні можливості для подальших розумових і фізичних навантажень на загальноосвітніх уроках у режимі робочого дня;

формуванню кисті руки першокласників, що забезпечують

функціональну стійкість нервово-м'язевого апарату;

\

підвищенню уваги дітей.

Це дає пгдставу зробити висновок, що використання народних ігор і забав під час фізкультхвилин с ефек-тивним засобом відновлення розумової працездатності молодших школярів. Вони запобігають розвитку втоми,

порушенню постави,знижують статичне навантаження. Тут по праву можуть бути використані народні ігри і забави В.Верховинця: "Печу, печу хлібчик", "Куй, куй, коваль", "Сорока ворона", "Шевчик", "Два півники" і інші, тобто ті, у зміст яких входять імітаційні рухи трудових процесів у поєднанні з примовками, народними піснями, до чого діти виявили високий інтерес.

Однією з важливих форм активного відпочинку дітей у режимі навчального дня є рухливі перерви. Ще в 1911 році видатний фізіолог Н. Е. Введенський, висуваючи шість умов високої продуктивності праці, писав; "Втомлюються і знемагають не стільки від того, що багато працюють, а від того, що погано працюють" [38, с. 348], додамо, а , також мало рухаються в процесі робочого дня .

Беручи до уваги досвід проведення рухливих перерв у народних школах Прикарпаття, де " міжурочні руханки виконувались під музичний супровід з використанням на-родних танців, ігор, забав типу "дрібушка", "Котик-Мур-чик", "Ой сусіди, сусідоньки", "Барвінок", [243, с. 176-181] та ін., ми оновили народознавчим змістом рухливі перерви для дітей експериментальних класів.

Враховуючи високий інтерес дітей молодшого шкільного віку до колективних ігор,до змісту програми великих перерв, ми включили колективні народні-ігри з пісенно-словесним супроводом. При виборі ігрового матеріалу керувалися такими вимогами:

1. Відповідність змісту порі року. Це, на наш погляд, допоможе дітям краще пізнати явища природи, пробудить почуття любові до неї, викличе веселий настрій, тобто забезпечить необхідну пізнавально-мотиваційну основу.

2. Дотримання принципу організації взаємовідношення між гравцями, що сприятиме вихованню солідарності/ кому-нікативності, співпереживання, взаємодопомоги в дітей.

У ході експерименту впродовж четвертої навчальної чверті використовувались народні рухливі ігри з піснями, примовками, імітаційними рухами на тему "Весна" (дода-ток 3) .

При цьому ставилось завдання виявити вплив народних ігор і забав на настрій дітей та психологічний клімат колективу. Тут ми користувались методом самооцінки емо-ційного стану школярів та колірним тестом [89, с. 28-33], [205, с. 52-60). Школярам після ігрової перерви пропо-нувалось на спеціальній картці-листку поєднати два з чотирьох робочих кольорів (див. табл. 3.3).

Таблиця (3.3) — Поєднання кольорів після великої

перерви

Гру- |

Поєднання кольорів у відсотках

па |

43 |

ЧЖ |

ЧС |

СЗ |

СЖ |

СЧ |

жч |

же |

жз |

ЗЖ |

34 |

ЗС

ІФР

І |

20 |

40 |

20 |

20

II |

10 |

40 |

40 |

10

III |

17 |

51 |

6 |

20 |

6

IV |

32 |

29 |

18 |

21

V |

67 |

19 |

4

Примітка. 43- червоний-зелений, ЧЖ- червоний-жовтий, ЧС-червонийрсиній СЗ-