Таблиця (3.5) — Вплив народних ігор і забав на

серцево-судинну і дихальну системи

Етнічні групи |

ЧСС уд./хв. |

Тривалість затримки дихання на вдиху (сек.) |

Затримка дихання на видиху (сек.)

на початоь ІУчв. |

на кінець ІУчв. |

на початок ІҐчв. |

на кінець ІУчв. |

на початок ІУчв. |

на кінець ІУчв.

Бойки Гуцули Покутяни |

76,2 82,4 78,2 |

70,2 74,1 73,7 |

30,1 25,4 30,5 |

33,1

28,5 33,2 |

19,1

14,2 17,3 |

21,1 17,1 19,1

Примітка. ЧСС — частота серцевих скорочень (уд/хв.)

Цифрові дані таблиці свідчать, що народні ігри і забави мають неабиякий оздоровчий потенціал. При цьому найбільш ефективний вплив на серцево-судинну та дихальну систему спостерігається в гуцульському етносі (переважає Y група ІФР). У них величина приросту на вдиху по від-ношенню до вихідного рівня становить 12,2%, видиху -20,4%. На другому місці - бойки (поширена IY група ІФР) - на вдиху 10,0%, видиху 10,5%. Відповідно у покутян -8,9%, 10,4%. ЧСС уд./хв. зменшилась: у гуцулів - на 10,1%, бойків - 7,9%, покутян - 5,8%.

Аналізуючи матеріали досліджень ефективності вико-

ристання народних ігор і забав як засобу активного від-починку дітей впродовж робочого дня, тижня, IY навчаль-ної чверті, можна зробити такі висновки:

1. Колективні народні ігри і забави сприяють форму-ванню в дітей акуратності, уваги, вдумливості, серйозно-го ставлення до своїх обов'язків, стимулюють пошукову активність, розвивають комунікабельність, прагнення за-воювати популярність серед друзів, милосердне ставлення до оточуючих.

2. Використання народних рухливих ігор у пісенно-речитативному супроводі під час рухливих перерв сприяє зменшенню у 2 рази кількості дітей з відчуттям "значної втоми". При цьому в 5 разів збільшується кількість тих, які вважають, що "втоми немає".

3. Виконання імітаційних вправ, основних рухових дій (ходьби, бігу, стрибків) у супроводі пісень, примовок сприяє оздоровленню школярів. Так, за порівняно невеликий термін (IY чверть) значно поліпшились функ-ціональні показники серцево-судинної й дихальної.систем учнів. При цьому спостерігається найбільш ефективний їх вплив на дітей гуцульського етносу: зменшення ЧСС у спокійному стані - на 10,1%, збільшення величини приросту на вдиху - на 12,2%, видиху - 20,4%.

Результати досліджень актуалізують проблему широкого використання народних ігор і забав у процесі оновлення змісту різних форм активного відпочинку дітей.

Враховуючи відсутність адекватного методичного забез-печення, назріває необхідність залучення наукового потенціалу, творчої освітянської громадськості до роз-робки моделей різних форм активного відпочинку дітей на

народознавчій основі. При цьому мусять бути взяті до уваги анатомо-фізіологічні й психологічні можливості дітей, їх етнографічні особливості.

Наступним напрямом формуючого експерименту було дослідження рівня фізичної підготовки молодших школярів під впливом народних ігор і забав.

Нагадаємо, що показниками фізичної підготовленості школярів були вибрані рівні сформованості у них відпо-відних рухових умінь і навичок, а також таких фізичних якостей, як сила, швидкість, спритність, витривалість (див. розділ 1.2) . У процесі дослідження викорис-товувались тести О. Дубогай.

Формування зазначених аспектів фізичної підготов-леності відбувалось у процесі спеціально організованого навчання, основними завданнями якого були:

1) підвищення рівня усвідомлення першокласниками мети виконання ранкової гігієнічної гімнастики;

2) підвищення рівня обізнаності дітей з послідовністю виконання гімнастичних вправ;

3) навчання дітей комплексу ранкової гігієнічної за-рядки;

4) розучування народної рухливої гри "Стінка".

Перше, друге й третє завдання реалізовувалось в ході бесід і практичного розучування комплексу вправ ранкової гімнастики. Учитель розказував про оздоровче значення і позитивний вплив на працездатність, розучував речівки з ходьбою на місці (див. додаток К) та комплекс іміта-ційних загальнорозвивальних вправ. Особлива увага звер-талась на послідовність виконання вправ, їх дозування й ритмічність дихання при цьому.

Четверте завдання було спрямоване на активізацію процесу формування навичок володіння м'ячем. З цією метою впродовж 10 уроків виділялось по 15 хвилин на навчання учнів ігровим прийомів, що закладені у зміст народної гри "Стінка".

На першому уроці вчитель роз'яснював мету та при-значення вправи (для зміцнення м'язів кисті рук, ручної спритності), залучав учнів до виконання рухових дій -підкидання м'яча вгору, ловіння його двома руками, показував нові вправи з м'ячем. На другому й третьому уроках школярі знайомились з найраціональнішими прийомами виконання цієї вправи в ускладнених умовах, залучались до аналізу рухових дій. На наступних уроках здійснювалось самостійне виконання вправ, закріплення матеріалу: в контрольних групах - за програмою вчителя, експериментальних - засобом народної рухливої гри "Стінка". Рівень сформованості навички визначався на кожному уроці за кількістю спійманих м'ячів у процесі 10 підкидань їх угору і ловіння.

Матеріали дослідження свідчать,що запропонований ком-плекс" Зарядка" допомагає сформувати в учнів переконання в необхідності систематичного виконання ранкової гігієніч-ної гімнастики та усвідомлення її мети (див.табл. 3.6) .

Одержані результати свідчать, що речівки комплексу "Зарядка" (див. додаток К) допомогли школярам досить глибоко усвідомити його оздоровче й мобілізуюче спрямування. Це стверджують відповіді 120 учнів-першокласників експериментальних груп. На питання: "Для чого робиш зарядку?" 88 (73%) відповіли, "щоб прогнати сон й втому і не хворіти", 24 (20%) - "щоб швидше—

~-~_

прокинутись" і лише 8 (7%) діють конформне, не усвідомлюють ролі ранкової гімнастичної зарядки ("роблю, бо всі роблять") .

Таблиця (3.6) — Рівень впливу імітаційних вправ у

супроводі речівок на