План.

Вступ.

Основна частина.

Права та обов’язки туристів.

Договірні відносини і партнерські зв’язки.

Безпека туристичної подорожі.

Особливості страхування в туризмі.

Митні формальності.

Претензії туриста.

Права та обов’язки суб’єктів туристичної діяльності.

Сьогодні туризм є найбільш розвинутою та однією з найдинамічніших галузей світової економіки, в якій зайнято близько 10 % світових трудових ресурсів і яка виробляє близько 10 % світового валового продукту. За прогнозами експертів на протязі наступних 5 років рівень щорічного зростання цієї галузі становитиме 5 %, що створюватиме 2 млн. нових робочих місць.

Річні надходження від світової туристичної галузі становлять 500 млрд. доларів США і очікується, що цей показник до 2010 року зросте до 1 трильйону доларів США.

Україна повинна використати ці можливості для зростання.

Туризм – це саме той сектор економіки, котрий в Україні заслуговує більшої уваги. Ця галузь може забезпечити значний внесок в економіку країни у вигляді нових робочих місць, збільшення надходжень від зовнішньоекономічної діяльності та поповнення державного бюджету через сплату податків.

Туризм – це індустрія експорту, яка, однак, відрізняється від інших експортних галузей одним важливим аспектом. У більшості експортних галузей товари вивозяться з країни до споживача. В туристичній галузі споживач прибуває в країну для того, щоб придбати та спожити вироблені продукти та послуги.

Туристична галузь – це продукція з високим рівнем конкуренції. Більше 100 країн конкурують на світовому туристичному ринку, який постійно змінюється. Сьогоднішній турист надає перевагу відпочинку у місцях з не забрудненим навколишнім середовищем, а також шукає можливості для активного відпочинку, культурного збагачення та самоосвіти.

Україна в цілому та Карпатський регіон зокрема можуть пропонувати саме такі види відпочинку. Карпатський регіон має незабруднене навколишнє середовище, прекрасне здорове повітря, чисті ріки, гори, сільські місцевості, де збережені національні традиції, музеї, церкви та інші прекрасні архітектурні пам’ятки. Регіон може пишатись багатим фольклором та традиціями. Такі риси притаманні небагатьом іншим регіонам світу.

Туризм – це індустрія сервісу. Про нього говорять, як про „індустрію людського спілкування”. Це галузь, в якій новітні технології не можуть зменшити кількість робочих місць. це також індустрія, яка допомагає усунути бар’єри між людьми різних культур та національностей і створює атмосферу миру та розуміння між народами.

Розвиток туризму на Україні в умовах ринкових відносин має важливе економічне значення як для національної економіки, так і для розвитку міжнародних туристичних відносин.

Тому держава в законі України „Про туризм” оголошує його одним із пріоритетних напрямків розвитку національної культури і економіки в цілому. Держава повинна створювати всі умови для розвитку туристичної діяльності на Україні. Державна політика в області туризму визначається Верховною Радою України. Основними напрямками цієї політики є:

залучення громадян до раціонального використання вільного часу, проведення відпочинку, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, ознайомлення населення України;

забезпечення і удосконалення нормативно-правової бази туризму на Україні у відповідності з діючим законодавством України міжнародними нормами і правилами;

створення придатного для розвитку туризму податкового, валютного, митного та інших видів контролю;

захист прав і інтересів держави в області туризму.

А найважливіше – захист прав і впровадження обов’язків для туристів та суб’єктів туристичної діяльності.

Права та обов’язки туристів подано в Законі України „Про Туризм” у розділі IV у 21 та 22 статті.

Сказано, що у місцях транзиту і тимчасового перебування туристи мають право:

отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором (контрактом) та програмою перебування;

розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб’єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 % від обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні, а також на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або не належного виконання умов договору (контракту).

Договірні взаємовідносини і партнерські зв’язки.

Організація туристичної діяльності, як і господарювання в усіх сферах підприємництва, базується винятково на договірних взаємовідносинах. Це підтверджує незаперечну істину, що саме договори є визначальною і по суті єдиною правовою формою партнерських взаємовідносин.

Договір (угода, контракт) – це форма документального закріплення партнерських зв’язків (предмета договору, взаємних прав та обов’язків, наслідків порушення домовленостей), який опосередковує взаємини в процесі виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.

У ринковій системі господарювання застосовують два види договорів: установчий та підприємницький. Про установчий можна сказати тільки те, що він засвідчує бажання фізичних чи юридичних осіб щодо заснування нового організаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької діяльності. Підприємницький договір відображає згоду сторін стосовно безпосереднього здійснення нової підприємницької діяльності в певній організаційно-правовій формі. Підприємницьких договорів є багато, вони виокремлюються за сфери діяльності, документально оформлюють взаємовідносини щодо внутрішньогосподарської та зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки сутність переважної більшості договорів є зрозумілою, то буде доцільно розглянути лише ті договори, які є обов’язковими для функціонування туристичної галузі і вимагаються законом про туризм. Для здійснення своєї діяльності туристичне підприємство укладає угоди (договори), з однієї сторони з іншими організаціями, підприємствами, приватними підприємцями, які беруть участь у формуванні і просуненні туристичного продукту, з другої сторони з споживачами туристичного продукту (туристами). Розглянемо деякі з них.

При організації туристичної діяльності і відсутності при цьому власної матеріальної бази суб’єкт туристичної діяльності повинен укласти письмову угоду з постачальниками і підрядниками – вітчизняними і зарубіжними партнерами, які забезпечать туристів необхідними умовами розміщення і харчування, засобами транспорту, організацією екскурсій і відпочинку. Угода (контракт) про співпрацю між суб’єктом туристичної діяльності та іншими організаціями, які беруть участь в обслуговуванні туристів, резидентами і нерезидентами, повинна відповідати вимогам Громадянського кодексу України і