Не менш важливими є угоди із страховими компаніями. Згідно з положенням статті 17 Закону про туризм, страхування туристів (медичне та від нещасного випадку) є обов’язковим і здійснюється суб’єктами туристичної діяльності на основі угод із страховими компаніями, які мають право на здійснення такої діяльності.

Компенсація шкоди, заподіяної життю чи здоров’я туриста або його майну, проводиться у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Наступним видом договорів, які є обов’язковими, а порядок укладання передбачений Законом України „Про туризм”, є договори на наданн6я туристичних послуг, які укладаються між суб’єктами туристичної діяльності та споживачами туристичних послуг. Договір (контракт) укладається в письмовій формі і повинен визначати обсяг, умови та якість надання послуг, порядок оплати та розрахунків, термін дії, права та обов’язки сторін, їх відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору. Договір між суб’єктами туристичної діяльності і туристом або групою туристів вважається укладеним з моменту оплати вартості туру та видачі туристу чи керівнику групи туристичного ваучера.

При виникненні будь-яких договірних відносин у сторін виникають права та обов’язки. Знання прав та обов’язків суб’єктами туристичної діяльності і споживачами діяльності і споживачами туристичних послуг – туристам, допоможе уникнути проблем під час відпочинку.

Згідно статті 21 Закону України „Про туризм” турист має право на особисту безпеку, захист життя, здоров’я, прав споживача, а також майна; на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання.

Безпека туристичної подорожі.

Відправляючись в туристичну чи екскурсійну подорож, на відпочинок або оздоровлення, на маршрут вихідного дня або всесвітню подорож, турист стикається з цілою низкою проблем, які при збігу обставин можуть призвести до негативних наслідків для його здоров’я та майна, погано вплинути на настрій та враження від поїздки.

Перебуваючи в незнайомому середовищі, яке відрізняється від місця постійного проживання, активно відпочиваючи турист постійно знаходиться під впливом ризикованих обставин. Він не знає досконало звичаїв, мови, традицій, побуту, не має імунітету від хвороб, поширених у даній місцевості, не пристосований до проживання та інтенсивних навантажень в гірських районах, в пустелі або на воді.

Серед інших виділяються головні фактори небезпечності: травмонебезпека, небезпечна дія навколишнього середовища, в тому числі виробничі джерела – шум, вібрація, пожежонебезпека, хімічні, радіоактивні, біологічні, психофізичні, природні, особиста безпека в умовах криміногенного характеру, а також специфічні фактори ризику, притаманні особливим видам туризму. Різні несприятливі для туризму фактори мають неоднакову вірогідність їх настання, неоднакову інтенсивність дії та наслідки.

Закон України „Про туризм” в розділі VIII надає гарантії безпечного перебування туристів на території України і зобов’язує органи влади та суб’єктів туристичної діяльності розробити комплекс заходів з безпеки туристів. Зокрема в статті 26 сказано: „Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризму розробляють і організовують виконання регіональних програм забезпечення захисту і безпеки туристів, особливо в місцях туристичної активності.

Суб’єкти туристичної діяльності розробляють конкретні заходи щодо забезпечення безпеки туристів екскурсантів, які беруть участь в туристичних подорожах, походах, змаганнях, запобігання травматизму та нещасним випадкам і несуть відповідальність за їх виконання.” [54,16].

В Україні діє міждержавний стандарт (ГОСТ 28681.1-95) „Туристично-екскурсійне обслуговування”, який передбачає порядок проектування туристичних послуг, включаючи розгляд можливих ризиків, які можуть викликати негативні наслідки і спричинити шкоду здоров’ю туриста та його майну.

Згідно із законом України „Про туризм” з метою забезпечення безпеки туристів суб’єкти туристичної діяльності зобов’язані здійснювати:

підготовку безпечних умов для перебування туристів, облаштування трас проходів, прогулянок, екскурсій, місць проведення змагань, забезпечення туристів справним спорядженням та інвентарем;

навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм та нещасних випадків, інструктаж з надання першої медичної допомоги, а також інформування про джерела небезпеки, які можуть бути зумовлені характером маршруту та поведінкою самих туристів;

контроль за підготовкою туристів до подорожей, походів, змагань, інших туристичних заходів;

надання оперативної допомоги туристам, що зазнають лиха, транспортування потерпілих;

розробку та реалізацію спеціальних вимог безпеки під час організації та проведення походів з автомобільного, гірського, лижного, велосипедного, водного, мотоциклетного, пішохідного туризму та ???туризму.

Найбільш поширеним нещасним випадком серед туристів є травматизм. Ризик отримання травми може виникнути в різноманітних умовах, але найбільша вірогідність події виникає при переміщенні механізмів, предметів і безпосередньо туристів, складного рельєфу місцевості, зсувів, сходження лавин та інших атмосферних та природних явищ. Важливим у запобіганні травматизму є справне туристичне та спортивне спорядження, одяг, взуття тощо.

З метою запобігання травматизму використовуються захисні облаштування, обгородження туристичних стежок і маршрутів, захисне обладнання канатних доріг, гірськолижних трас, підйомників, індивідуальні страхові мотузки, шлеми тощо.

Одним з небезпечних етапів подорожі є етап перевезення (проїзд до місця відпочинку та зворотній проїзд, транспортування під час подорожі та інші). Оскільки транспортні засоби є джерелами підвищеної небезпеки, питання безпеки туристів повинні бути центральними у всіх варіантах перевезень.

Важливий вплив на життя і здоров’я туриста має навколишнє середовище. Основними факторами впливу навколишнього середовища є висока або низька температура повітря, вологість і рухомість повітряних мас, опади, перепади тиску, недостатність кисню.

При проектуванні туру необхідно брати до уваги вибір сприятливої пори року, вечірнього чи денного часу, раціонально обирати трасу туристичного маршруту, врахувати погодні умови, забезпечення відповідної екіпіровки, засобів індивідуального захисту, повне і своєчасне інформування туристів про можливу небезпеку та ін.

Важливим фактором, що шкідливо впливає на здоров’я туристів є ультрафіолетове випромінювання, підвищений рівень радіоактивності. Можуть мати місце також хімічні фактори, які впливають на організм людини.

Велике значення мають загрози інфекційних захворювань, харчових отруєнь та інших біологічних факторів. В багатьох випадках туристи самі порушують регламентовані правила поведінки і потрапляють в