“Використання комплексу спеціалізованих вправ, для підготовки молодих спелеотуристів”

Тема

Використання комплексу спеціалізованих

вправ, для підготовки молодих спелеотуристів.

Слово “туризм”, “турист” з’явилося в англійській мові на початку ХІХ ст., Вебстерський словник англійської мови тлумачить tourist як “той, хто здійснює поїздку заради власного задоволення, або розширення культурного кругозору”.

Прийнято вважати, що початок розвитку сучасного туризму датується 1841 р. (Томас Кук).

На даний час в Україні, особливо на західних областях функціонує багато різних видів туризму таких як: вело туризм, піший, водний, гірськолижний та інші.

В наш час в Україні стає досить популярним новий вид туризму – спелеологічний.

Особливо велика кількість печер розташована на Тернопільській низовині, на якій раніше було Сарматське море.

Печери... Їх називають восьмим чудом світу, царством одвічної ночі. Цей феномен природи – частка нашої землі, яку ми повинні пізнавати, охороняти і зберегти для нащадків.

На півдні Тернопільської області в межиріччі Серету, Збруча і Дністра знаходиться це диво природи – найбільше в світі карстові печери в гіпсах: “Оптимістична” довжиною ходів 215 км, “Озерна” або “Голубі Озера” – 116 км, “Млинки” – понад 28 км. Її вважають однією з найкрасивіших печер України, “Кришталева” – 23 км, “Вертеба” – 9 км. Також відомі Кримські печери “Мраморна” та інші.

Ці печери утворилися 20 млн. років тому шляхом розмивання рекреаційного характеру.

- Печеру Млинки за останній рік відвідало десь 3,5 тис. люд. (1996 р. – 1200 чол.). Спортивні маршрути Оптимістичну відвідали близько 400 чол.

Порівняно з 1996 р. – 60 чол.

У Львові за останні 2 роки створено 3 молодіжних спелеологічних секцій, і функціонує 2 дорослих колективи (“Циклон” і “ТР”).

Вище вказані факти ??? прогресивні зміни в динаміці українського спелеотуризму. Сучасний український молодіжний спелеотуризм відштовхнувся з наступними проблемами через наявну дороговизну спелеомандрівок.

Підготовчі, одно-, дводенні екскурсії в печери не проводяться. Традиційними є проведення багатоденних мандрівок (експедицій), які ставлять в значно складніші умови і психологічного, фізичного характеру спортсменів-початківців.

Екскурсійна мандрівка триває до 6 год., група перебуває разом під контролем інструкторів, рух по печері здійснюється в повільному темпі з урахуванням, спортивні туристичні мандрівки тривають часом 140-160 год.

Туристський колектив поділений на групи, які мають завдання: типозйомка, чергування, робота з водопостачанням. Швидкість і час пересування по печері лімітуються тактичними завданнями. Фактично адаптаційний процес є зменшений до мінімуму.

Вище вказане в свою чергу не може не відбитися на психічному фізичному стані спортсменів-початківців.

При проведенні спелеоекскурсій в печеру оптимістичну січень-лютий 2003 нами було проведено інтерв’ювання, дані якого цілком збіглися з аналогічним інтерв’юванням, проведеним в 2002 р. в печеру Млинки. В першій мандрівці (Оптимістична) психологічний дискомфорт відчували 4 з 13 опитуваних зміни в показниках ЧОО в стані спокою і після навантаження. ЧОО в стані спокою у 5 з 13 опитуваних був підвищений на 10-15 уд./хв..

Різноманітні травми, забої м’яких тканин спостерігалося у всіх 13 спортсменів-початківців.

В другої групи (Млинки) з 26 опитуваних психологічний дискомфорт відчувала 1 особа, психологічний дискомфорт сумісний з перебуванням в печері 8 чоловік. Різного роду травми легкого ступеня отримали 21 особа.

Вище вказані результати інтерв’ювання наштовхнула нас на думку дослідити дану проблему і практично розробити рекомендації щодо зменшення травматизму і запобігання травм різного характеру у ??? у спортсменів-початківців.

Керуючись практичним досвідом моєї спеціалізації ми висунули гіпотезу, що підготовчі заняття спрямовані на фізичну, психічну, технічну і психологічну діяльність в спелеотуризмі, можуть вплинути на адаптацію юного спортсмена до подальшої діяльності.

На даний момент нами розроблено комплекс вправ трьох основних способів пересування в печері. Зокрема – рух в роспорах, 2) позикові ходи і 3) стінні маршрути (стенди, ???, холдінговий стенд і скельні маршрути).

Тренування по цих снарядах проводиться тричі в тиждень. В тренуваннях задіяні діти початківці (група – 16 чол.), які в нашому дослідженні будуть експериментальною групою. Паралельно з ними займається заняттями спелеотуризму ще одна група (16 чоловік). Контрольна група нашого дослідження, які не застосовують в своїй підготовці вище вказані методи підготовки.

Передбачається, що в експериментальній групі рівень травматизму в спелеомандрівці буде значно нижчий, ніж в контрольній групі. Швидкість адаптаційних процесів також будуть вищими – на відміну від контрольної групи.