горизонтальне положення, посилають окремі фази рухів рук. В окремих варіантах техніки (шести ударний кроль) ноги вносять свою хоч і невелику долю в створенні сили тяги. Рухи ногами вважаються раціональними до тих пір, доки вони не впливають на темп рухів руками і не порушують їх неперервного узгодження.
Ноги виконують зустрічні рухи зверху вниз і знизу вверх. Рух вниз являється основним, робочим (гребком). Він виконується найбільш енергійно і в практиці спортивного плавання називається “ударом”.
Натискуючи зверху на воду, нога завдяки опорові води та розслабленості гомілки і стопи, трохи згинається в колінному і розслабляється в гомілково-стопному суглобах. Гомілка наче відстає від руху стегна, а під кінець руху стегна вниз, за рахунок розгинання колінного суглобу, гомілка відштовхуючи воду вниз-назад, доганяє стегно, яке вже почало рухатися вверх. Цим досягається еластичний корисний рух ноги, що нагадує удар гнучкого прутика.
Після удару вниз починається рух ноги вверх. При цьому нога, випрямившись в колінному суглобі рухається прямо, натискуючи на воду підошвою, м’язи стегна розслаблені, а стопа утримується м’язами гомілки під кутом 40-45° до горизонту води.
В той час, коли одна нога опускається, друга піднімається. Ноги рухаються так, що на поверхні води показуються тільки п’ятки, залишаючи за собою рівномірний пінястий слід. Ноги не розводяться в сторони, а ступні повернуті тиском води носками до середини, ніби переплітаються і заходять одна над одною. Розмах ніг у горизонтальній площині (амплітуда) досягає 40-50 см.
Рухи ногами повинні бути м’якими, еле енергійними, ритмічними і узгодженими. Ноги не повинні бути надто напруженими. Рухи ногами виконуються насамперед за рахунок роботи стегон.