Важливу роль у справі прищеплення дітям навичок поведінки в суспільстві відіграє оцінка, яку організатор дає вчинкам і діям гравців. Оцінка сприяє закріпленню знань дітей про норми і правила поведінки, спілкування один з одним, проте як їм поводитись в грі, як добитись успіху, виконуючи ігрове завдання.

Оцінка організатора є зразком для дітей, яких він організовує на гру. Залежно від того, що він сказав по вчинки гравця, в дітей формується певне ставлення до свого товариша.

Доброзичливе ставлення до дій гравця і характер взаємин дітей немалою мірою залежать від того, як глибоко вихователь оцінює їх дії. Коли в оцінці враховується тільки факт виконання завдання, гравці намагаються досягти успіху в грі будь-якими способами. Якщо ж звернути увагу на те, чи діти додержують встановлених правил, вони виконують умови гри, стежать за ігровими діями товаришів.

Досвід організаторів в проведенні гри показує, що систематичний контроль за ігровою діяльністю дітей, а також оцінка їх поведінки сприяють тому, що гравці цікавляться діями інших і навіть намагаються контролювати їх.

У деяких іграх контроль за діями дітей передбечано в змісті ролі. Так у грі “ Знайди свою пару” воротарі пропускають через ворота тільки тих гравців, які правильно ні підібрали пару.

Якщо в грі передбачено підрахунок результатів, то він має бути наочним. Для цього систематично повідомляють про зміни в рахунку і час гри. В кінці гри важливо визначити позитивні і негативні дії учасників, пояснити найдоцільніші способи ігрових дій. Бажано відзначити кращих ведучих, капітанів, суддів, звернути увагу на порушення правил гри, дисципліну.

Обов’язково відзначити тих, гравців, які соромилися грати з іншими, це надасть їм сміливості для іншого разу.

Наприклад, під час проведення гри “Мар”я та Іван” в Київському міському палаці дітей та юнацтва організатор відмітила дівчинку, яка не приймала участі у грі, лише спостерігала за діями інших. Вона сказала, що не дивлячись ні на що дівчинка всім своїм виглядом була з нами , тому вона теж грала. І дійсно в наступній грі дівчинка прийняла участь.

Отже, від правильного оцінювання залежить чи захочуть діти ще грати і в якому настрої покинуть ігровий майданчик.

ВИСНОВКИ.

Дитинство є суттєвим періодом у розвиту людини. У дитячому мозку відбуваються швидкозмінні процеси. Гра – це добровільна, своєрідна діяльність дитини. Росте вона, розвивається і гра також в послідовних фазах.

Гра охоплює все: рух, мислення, нові інформації, новий досвід, комунікацію, працю, розвагу, послух правилам, є середовищем для розвитку фізичного, розумового, суспільного, розвитку характеру дитини. Треба підкреслити факт, що усуспільнення дитини відбувається у великій мірі завдяки іграм з правилами. Додержування правил у грі, якого належне розуміння приходить повільно, має особливе значення процесі морального розвитку дитини, її закономірного, заснованого на вимогам справедливості мислення, дружнього ставлення до других. Гра є не лише своєрідною діяльністю але також значимим процесом внутрішнього

перевтілення. (Г. Гетцер)

Чимало ігор створили діти. Наші ігри мають риси нашої культури. Отож, ігри мають особливе значення не для однієї дитини чи організованої групи, але й для всього суспільства. Батьки й організатори повинні постійно мати на увазі незабутню думку В. Сухомлинського: “Дитина має справжнє емоційне і інтелектуальне життя тільки тоді, коли вона живе в світі ігор, казки, музики, фантазії і творчості. Без цього вона не краща за здавлену квітку”.

Ми живемо в час прискореного розвитку людства, зумовленого високою технологією, зокрема телекомунікацією і комп’ютером, які мають великий вплив на наше мислення, наш спосіб щоденного життя, праці, розваги і т. ін.

На зламі епох мало приготувати дітей лише до легкого, багатого на розваги життя, важливо виростити громадян здатних думати глобально, а діяти локально, здатних встояти в складній, часто небажаній дійсності, здатних творити нові українські культурні цінності.

Тому суттєвим є створення ігровими засобами таких ситуацій, щоб діти відчули й зрозуміли, що потрібно їм для їхнього особистого й суспільного життя.

Ігровими заняттями можна вивчити все: мову, історію, географію, культуру, техніку та ін. Але найважливіше те, що в ігровій ситуації формується характер.

ЛІТЕРАТУРА:

Початкова школа. 6’97 “Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів” С. 40-45.

Початкова школа. 9’97 “Дидактичні ігри” С. 49-50.

«Розвивающие игры». Б. Никитин. К. 1980. С. 10-12.

“Математичні ігри в 1-3 класах”. М. І. Микитинська, И. Д. Мацько. К. 1980. С. 3-13.

“Вчися граючись”. Л. В. Артемова. К. “Томіріс” 1990. С. 3-5.

Початкова школа. 7’1996. “Ігрові проблемні ситуації”. Л. С. Ільяницька. С. 27-28.

Початкова школа. 3’1997. “Виховання естетичної чуйності до природи у процесі гри”. О. Ткаченко. С. 53-54.

Початкова школа. 4’1996. “Музично-дидактичні ігри”. С. 39.

“Початкова школа” 6’97 “Роль гри у навчанні і вихованні молодших школярів”.

Шаталов В. Ф. “Педагогическая проза” – М., 1980 – С. 64-65

“Початкова школа” 6’97 “Дидактичні ігри” С. 18-19

“Вчися граючись” Л. В. Артемова ст. 3 (Київ “Томіріс”)

“Розвивающие игры” Б. Никитин М., 1990 С. 10-12

Ушинський К. Д. “Вибрані педагогічні твори” К., “Радянська школа”, 1949, с. 213

Математичні ігри в 1-3 класах М. Х. Микитинська, Н. Д. Мацько. Київ “Радянська школа”, 1980. С. 3-4 (Вступ).

Вчися граючись Л. В. Артемова. Київ “Томіріс”, 1990. С. 3-5

“Уроки математики з елементами гри” В. Яковишин. С. 21-22. Початкова школа 6’97

Макаренко А. С. Гра//Твори: в 7 т. – К., 1954 – Т4. – С. 367-368

Початкова школа. 6’97. “Дидактичні ігри” с. 19

Початкова школа. 6’97. “Дидактичні ігри”.

Початкова школа. 1997. “Гра у становлення особистості дитини”. ст. 41-43 Є. Томиткін, Л. Нагай.

Математичні ігри. М.І. Микитинська, Н.Д. Мацько. Київ 1980, С. 5-11

Початкова школа. 1996. “Ігрові проблемні ситуації” Л.С. Ільяницька. С.27-28.

Початкова школа. 9’97ю “Урок математики з елементами гри”. В. Якиляшек. С. 45-46

Початкова школа. 3’ 97. “Виховання естетичної