Рано чи пізно ВЕЗ повинні були припинити своє існування, тобто підприємства, які там працювали, мали перейти на загальноприйняті умови діяльності. Одна з причин неминучості цього процесу – прагнення вступу до Світової організації торгівлі, якій зовсім не подобаються наші ВЕЗ і ТПР. Експерти кажуть, що останніми роками динаміка інвестицій у вільні економічні зони сповільнилася. Очевидно, інвестори знайшли нові можливості ведення бізнесу в Україні…

Не здійснилися сподівання щодо орієнтації на експорт. Переважно продукція надходить на внутрішній ринок і є не зовсім чесним конкурентом для інших виробників, які сплачують всі податки. До того ж зонам доводилося працювати в таких же умовах нестабільного законодавства, як і решті України.

3.2. Проблеми та перспективи розвитку ВЕЗ в Україні

Після скасування пільг для ВЕЗ з’явилося чимало невдоволених серед іноземних інвесторів, які вважали себе обманутими. Ніхто не попереджав їх, що правила гри можуть змінитися так раптово. Вони почали виставляти українській владі свої претензії. Під час недавнього візиту до Франції Президент заявив, що ліквідація ВЕЗ була помилкою, і влада спробує її виправити.

Навіть деякі колишні критики ВЕЗ визнали, що не всі зони були “шкідливими”. Претензії щодо зловживань, “відмивання” податків стосувалися передусім так званих “м’ясних” зон, які спеціалізувалися на імпорті курятини та м’ясопродуктів і які зосереджені на сході України. “Зоноскептики” підрахували, що 625 підприємствам держава надає пільги на 8,5 мільярда гривень, а отримує податків лише 3,5 мільярда. Однак згодом довелося визнати, що не всі зони були пожирачами державних коштів, не всі інвестори були злісними порушниками інвестиційних зобов’язань.

Щоб послабити напруженість у відносинах між урядом та бізнесом, Кабінет Міністрів вирішив частково повернути пільги інвесторам, які зазнали збитків внаслідок ліквідації вільних економічних зон. Зокрема, уряд запланував відтермінувати на півроку сплату ввізного мита та ПДВ на товари, які тимчасово завозять на територію зон для подальшого експорту. Це було лише першим кроком у компенсації збитків підприємцям. Міністр економіки Арсеній Яценюк запевняє, що урядовий проект постанови узгоджено з інвесторами. Однак він заперечує повернення всіх пільг вільним економічним зонам.

Питання приватизації, як правило, гостро обговорюються в суспільстві. Завжди знайдуться політики, котрі критикуватимуть її перебіг. Але чим більші масштаби законної приватизації в країні, тим краще для зростання ВВП. Польща зуміла приватизувати більшу частину економіки, що виявилося однією з головних складових польського економічного "дива". Вдалося залучити багатьох іноземних інвесторів, зокрема в банківський сектор. Приватизація банків, швидше за все, взагалі була б неможливою без участі іноземних інвесторів, бо серйозного місцевого капіталу бракувало. Те саме можна сказати про Чехію, Словаччину, держави Балтії: приватизація була, напевно, однією з найважливіших реформ. Крім коштів, іноземці привносили сюди ноу-хау, знання та досвід. Якщо країна відмовляється від іноземного капіталу, вона позбавляється одного з чинників економічного зростання.

Закриття ВЕЗ - це неминучий крок. Одна з умов вступу до Євросоюзу - зменшення кількості податкових преференцій і заборона ВЕЗ. Це довелося зробити й Польщі. Вважаю, вся країна повинна бути вільною економічною зоною. Власне, усі економічно успішні держави йдуть таким шляхом. Це забезпечує привабливе для всіх бізнесменів середовище, низькі податки, ефективне управління, некорумповану судову систему. Дехто в Польщі протестував проти скасування пільг. Але в основному поляки розуміли, що це необхідно для вступу в ЄС. Краще боротися не за створення безлічі ВЕЗ у країні, а за прийнятні для всіх умови ведення бізнесу.

На думку Президента України, вільні економічні зони, що працювали ефективно і без зловживань, повинні були продовжувати свою діяльність. Тоді як суцільне закриття ВЕЗ привело до втрат української економіки і втраті довіри до України з боку інвесторів.

Президент відзначив, що 15 листопада 2005 р. на зустрічі з представниками японської кампанії "Ядзаки", що працювала в ВЕЗ на Закарпаття, мова йшла про рішення питання механізму компенсації втрат, що понесли, зокрема, міжнародні інвестори від закриття вільних економічних зон.

Ющенко заявив, що через кілька днів буде підписаний відповідний меморандум між урядом України й інвесторами, що раніше працювали у вільних економічних зонах, про врегулювання проблеми ліквідації ВЕЗ.

"Українська влада знайшла механізми компенсації ПДВ і ввізного мита, і в такий спосіб і тема реприватизації, і тема наслідків закриття вільних економічних зон сьогодні вже не є полемічної, знята з дискусії", - підкреслив Президент України.

І вже 16 листопада 2005 р. міністр економіки Арсеній Яценюк, посилаючись на проект постанови Кабміну, підготовлений Міністерством економіки і Міністерством фінансів, повідомляв про те, що Кабінет Міністрів має намір відстрочити на 180 днів сплату ввізного мита і податку на додаткову вартість при ввозі товарів і устаткування на територію вільних економічних зон.

Яценюк виразив надію, що Кабмін на засіданні 16 листопада 2005 р. прийме цю постанову для того, щоб врегулювати ситуацію в ВЕЗ після скасування пільгового оподатковування.

Він уточнив, що постанова дозволяє видачу авальованих векселів по ПДВ і ввізному миту на термін 180 днів при ввозі товарів і устаткування в ВЕЗ.

Міністр відзначив, що відповідний проект постанови погоджений з інвесторами, що працюють у ВЕЗ. Таке рішення, на думку міністра, стало першим кроком уряду по врегулюванню ситуації в ВЕЗ.

Він підкреслив, що не може бути мови про повне повернення пільг для ВЕЗ.

"Ми не хочемо давати обіцянки,