зони включають місця повсякденного відпочинку, ділянок з відповідним мікрокліматом, водні акваторії, оглядові майданчики, будинки однодобового і двобового відпочинку, солярії, пляжі. Для проведення фізкультурно-спортивної роботи парки культури і відпочинку мають різні спортивні комплекси, корти, майданчики, бігові доріжки, різноманітний спортивний інвентар тощо.
Крім того, в парках ведеться цілеспрямована робота щодо оздоровлення людей в групах здоров’я. Під наглядом лікаря люди дістають комплекс оздоровчої гімнастики, а в клубах любительського оздоровчого бігу зміцнюють фізичний стан.
Як відомо, відпочинок людей передбачає різні види діяльності, в тому числі спрямовані на її духовний розвиток. Цей напрямок дозвілля являє собою комплекс програм і послуг, запропонованих парком для задоволення різних потреб відвідувачів: пізнавальних, розважальних, художніх, аматорських і таке інше.
Також однією з форм дозвіллєвої діяльності в парках є проведення концертів та святкування різноманітних свят. Так, ще з самого початку існування парків культури і відпочинку найбільш розповсюдженим видом дозвіллєвої діяльності відвідувачів стала їх концертна діяльність. Вона відбувалася на спеціальних паркових об’єктах: в зелених театрах, на естрадних майданчиках. Відомо, що концерти – це форма пропаганди всіх видів і жанрів мистецтва. Всі види концертів проходять у парку: збірні, сольні, хорові, музичні, театральні, циркові, танцювальні програми. Вони відповідають різним інтересам і потребам людей, їх уподобанням і характерам.
Свята ж в діяльності парків культури і відпочинку, організації в них індустрії дозвілля посідають теж одне з головних місць. Як показали дослідження, проведені в парках Києва, Харкова з метою виявлення інтересів і потреб різних верств населення, що відвідували парки, театралізовані свята і атракціони, обрали найбільший процент респондентів. Святкове дозвілля приваблює яскраво вираженими розважальними системами, а також мистецькими програмами, можливістю брати участь у багатьох акціях (соціальних, громадських, розважальних). Маються на увазі активізуючи прийоми: ігри, масовки, театралізовані рухи, хорові співи, танці і багато інших.
5.2 Класифікація парків, „Софіївка” – найбільший Національний парк України
За функціональним призначенням парки поділяються:
національні парки
ландшафтні парки
аквапарки
сільські парки
парки-атракціони
тематичні парки
Найбільшим Національним парком України є парк „Софіївка”. У старовинному українському місті Умані є мальовничий, гідний великого подиву, куточок, який цілком справедливо здобув право називатися чудом України, перлиною України. Саме такою перлиною є дендрологічний парк Софіївка Національної Академії наук України - видатне творіння кінця XVIII-початку XIX ст., поема з каменю, води, зелені, архітектурних споруд і скульптур. Парк, що розкинувся на площі близько 170 га, і сьогодні вражає відвідувачів своєю неповторною красою та загадковою романтичністю.
Парк Софіївка був створений власником міста Умані польським магнатом Станіславом Щенсним (Феліксом) Потоцьким як подарунок красуні-дружині, гречанці Софії Вітт-Потоцькій. Автором топографічного й архітектурного проекту і керівником будівництва парку було призначено талановитого польського військового інженера Людвіга Метцеля, а безпосередньо виконали всі роботи в парку народні майстри- умільці Уманщини. Місце для будівництва Софіївки було вибране дуже вдало: невеликий струмок, здавна прозваний Багном
(пізніше річка Кам'янка), столітні дуби, яруги і природні джерела кришталево чистої води, нагромадження кам'яних брил .
З 1796 до 1802 року копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали з граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд . В парку висаджували дерева місцевих порід і екзотичні рослини, завезені з різних країн світу.
Прикрасили парк мармуровими статуями грецьких богів та богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії та Франції.
Уманські умільці створили в долині свою невелику Елладу, батьківщину красуні дружини Потоцького. Багато безіменних трударів позбулися біля цього "дива" здоров'я й життя. Імена їхні невідомі. Проте зберігся список у Центральному державному історичному архіві (м. Київ), за яким встановлено, що серед творців Софіївки були кріпаки з прізвищами Заремба, Закуренко, Герасименко, Троян, Чорнокриленко.
Вічна їм слава й шана, нашим талановитим предкам, за їхнє геніальне творіння. Парк не вдалося завершити за початковим планом: він переходив від одного господаря до іншого. Після смерті Станіслава й Софії Потоцьких парк успадкував їхній син Олександр.
У 1831 році після польського повстання, в якому він брав участь, всі володіння Потоцьких були конфісковані й передані Київській казенній палаті, а з 1836 до 1859 року парк підпорядковується Управлінню військових поселень, яке розпочало в ньому реставраційні й відновлювальні роботи. За цей період збудовано багато архітектурних споруд і об'єктів ( башти при входах у сад, павільйон Флори, Рожевий павільйон на острові Анти - Цирцеї, обладнана тераса Муз, встановлено чавунного змія на фонтані ). У цей період Софіївка називається Царициним садом.
У 1859 році парк перейшов на утримання Головного училища садівництва Росії переведеного з Одеси до Умані. Під керівництвом відомого вченого В. Пашкевича в Софіївці значно збагатилась колекція рідкісних екзотичних рослин. У 1919 році парк стали називати Садом III Інтернаціоналу.
У 1929 році парк оголошено державним заповідником. Йому надається статус самостійної установи, яка кілька разів передається в підпорядкування різних відомств. З 1955 року парк підпоряд-ковується Академії наук України. Сьогодні Софіївка є цінним науковим і культурно-освітнім центром .З 1991 року їй надається статус науково-дослідної установи НАН України. Кожний куточок парку овіяний міфами й легендами стародавньої Греції та Риму, пов'язаний з переказами та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких. З якого б ви боку не зайшли до парку, він скрізь прекрасний !
5.3 Парки Львова
Парк “Високий Замок”
вул. Ужгородська
Високий Замок – так називається найвища гора, що здіймається над Львовом. Саме цю гору в 13 ст. пригляділи галицькі князі для спорудження фортеці. На вершині насипаної гори (413 м над рівнем моря)