У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


форму кунсткамер. Так завдяки новому пізнавальному зацікавленню, але часто і під дією магічних уявлень, виникли збірки, з допомогою яких здійснювалась інвентаризація відкритого світу. Кількісний ріст цих кунсткамер, диференціація змісту їх збірок, а також технічні проблеми призвели до того, що вони були не лише об’єктом наукової уваги, а й ставали предметом власних теоретичних тлумачень.

3.5 Початок музейної епохи

Щораз сильніший вплив наукового і суспільного значення збірок призвів з середини XVIII ст. до лавини створення музеїв. Значним прикладом є створення Британського музею (1759) та форсування цього розвитку після французької революції. Опираючись на ідею громадянської емансипації, просвітництва і патріотизму з початком ХІХ ст. виникли великі, різнобічні музеї, крім цього під впливом індустріальної революції, дарвінізму і колонізації виникали спеціалізовані музеї. Так наступила музейна епоха, яка не завершилась і до сьогодні.

Історія виникнення музеїв як своєрідних суспільних інститутів, задовольняючих потреби політичного, наукового, культурного та економічного характеру бере свій початок ще з сивої давнини. Попередники музеїв з’явились на тому етапі розвитку людського суспільства, коли оригінали, взяті з природи та суспільного життя, почали зберігатися не в господарських цілях чи як матеріальні цінності, а як документальні, меморіальні свідчення та естетичні цінності. Це, насамперед, сховища Кносського палацу на Криті, Палац васов та Архів інських оракулів та ін. Поява музеїв в Європі відноситься до епохи Відродження, яким вже були притаманні деякі наукові д-ції, що було також пов’язано з великими географічними відкриттями. Колекціонувались зразки тваринного та рослинного світу, мінерали, геодезичні та астрономічні інструменти, речі, що являли собою етнографічний інтерес. З’являлися також перші описи музею, а також музеологічного теоретичного твору. До цього часу також відноситься зібрання пам’яток античного мистецтва у Флоренції, Римі. У XVII-XVIII ст. формуються багато чисельні приватні колекції – історичні, археологічні. В період капіталізму посилюються потреби у розвитку музеїв, зростанню музейної мережі з освітніми та науковими ді-ями. Найбільш розвиненою мережею музеїв, серед капіталістичних країн, володіли такі країни як США, Італія, Франція, ФРН.

В Росії музеї мають багатовікову історію. У джерелах XII-XVII ст. знаходяться багато чисельні свідчення про зберігання історичних та художніх цінностей, в соборах, монастирях у Владимирі, Києві, Новгороді. Відомі також колекції XVI-XVII ст., які належали Івану ІV, Б. Годунову, Милославському, Матвєєву та Галіцину. У 1719 р. відкрився перший російський публічний музей – Кунсткамера в Петербурзі, в основі якого лежали колекції Петра І.

З переходом Кунсткамери у ведення академії наук, музей перетворився на великий науковий заклад. Особливо швидко музейна мережа зростала в середині XIX ст. Музеї виникали при статистичних комітетах, земствах, наукових архівних комісіях, університетах. Розвиток сільського господарства і промисловості викликав появу Сільськогосподарського музею в Петербурзі, Політехнічного музею – в Японії. Розвиток мистецтва, науки знайшли відображення в створенні Третьяковської галереї, Російського історичного музею, Русського музею та ін.

В СРСР радянське господарство перетворило музеї у всенародне досягнення розпорядженнями, декретами, постановами СНК РСФСР, були націоналізовані крупні музеї, встановлений порядок охорони музеїв і пам’ятників, заборонено вивіз витворів мистецтва за кордон. В листопаді 1917 р в Наркомпросі РСФСР була створена Всеросійська Колегія у справах музеїв і охорони пам’ятників, а у травні 1918 – Музейний відділ, у ведення якого перейшли всі музеї.

У 1941 р. в СРСР 981 державний музей. Не дивлячись на велику шкоду нанесену музеям в областях, тимчасово окупованих фашистами в роки Великої Вітчизняної війни , в післявоєнні роки мережа музеїв була не лише відновлена, а й розширена. У 1972 р. функціонувало 1190 державних музеїв і тисячі шкільних народних музеїв, створених і працюючих на суспільних началах.

3.6 Музеї Львова

Аптека-музей

Засновано в 1735 р.

Директор: Любов Роздобудько

Адреса: вул. Друкарська, 2

Тел. 72-00-41

Години роботи:

понеділок-п’ятниця: 9.00 – 19.00

субота-неділя: 10.00 – 17.00

Вихідні дні: немає

Львівська картинна галерея

Засновано в кінці XIX ст.

Філіали:

виставочний зал

музей-заповідник „Одеський Замок”

музей І. Федорова

зал в с. Білий Камінь

каплиця Бої мів

Фонди: 40 тис. творів

Директор: Борис Візницький

Адреса: вул. Стефаника, 3, вул. Личаківська, 2

Вихідні дні: понеділок

Тел. 72-39-48, 74-40-47

Факс: 72-30-09

Години роботи: 11.00 – 18.00

Національний музей

Засновано в 1905 р.

Філіали:

художньо-меморіальний музей І. Труша

художньо-меморіальний музей О. Кульчицької

художньо-меморіальний музей О. Новаківського

художньо-меморіальний музей Л. Левицького та ін.

Директор: Василь Откович

Адреса: пр. Свободи, 20, вул.. Драгоманова, 42

Тел. 75-92-53

Години роботи:

понеділок-п’ятниця: 11.00 – 17.00

субота-неділя: 10.00 – 18.00

Вихідні дні: п’ятниця

Історичний музей

Засновано в 1893 р.

Філіали:

музей „Арсенал”

музей „Літературний Львів” та ін.

Фонди: 310 тис. експонатів

Директор: Борис Чайковський

Адреса: пл.. Ринок, 4, 6, 24

Тел. 74-33-04

Години роботи: 10.00 – 18.00

Вихідні дні: середа

Музей народної архітектури і побуту

Засновано в 1971-1972 рр.

Директор: Роман Радович

Адреса: Чернеча гора, 1

Тел. 71-80-17

Години роботи: 10.00 – 18.00

Вихідні дні: понеділок

Природознавчий музей

Засновано в сер. XIX ст.

Фонди: 500 тис. експонатів

Директор: Юрій Чоробай

Адреса: вул. Театральна, 18

Тел. 72-89-17, 74-23-07, 72-16-42

Години роботи: 9.00 – 18.00

Вихідні дні: субота, неділя

Літературно-меморіальний музей Івана Франка

Засновано в 1940 р.

Фонди: 30 тис. експонатів

Філіал:

музей-садиба в с. Нагуевичі

Директор: Роман Горак

Адреса: вул. І Франка, 150, 152, 154

Тел. 76-77-60

Години роботи: 10.00 – 16.00

Вихідні дні: вівторок

Літературно-меморіальний музей Соломії Крушельницької

Засновано у 1989-1991 рр.

Фонди: 10 тис. одиниць

Директор: Галина Тихо баєва

Адреса: вул. С. Крушельницької, 23

Тел. 72-92-96

Години роботи: 10.00 – 18.00

Вихідні дні: вівторок

Музей історії релігії

Засновано в 1973 р.

Фонди: 50 тис. одиниць

Директор: Володимир Гаюк

Адреса: вул. Ставропігійська, 1

Тел. 72-91-00

Години роботи: 10.00 – 18.00

Вихідні дні: четвер

Музей „Русалки Дністрової”

Засновано в 1990 р.

Директор: Галина Корнеєва

Адреса: вул. Коперніка, 40

Тел. 72-47-96

Години роботи: 10.00 – 16.00

Вихідні дні: понеділок, вівторок

Музей етнографії та художнього промислу

Засновано в кінці XIX ст.

Фонди: 83 тис. пам’яток

Директор: Роман Чмелик

Адреса: пр. Свободи, 15

Тел. 72-78-08

Години роботи: 10.00 – 18.00

На базі музею


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13