форму кунсткамер. Так завдяки новому пізнавальному зацікавленню, але часто і під дією магічних уявлень, виникли збірки, з допомогою яких здійснювалась інвентаризація відкритого світу. Кількісний ріст цих кунсткамер, диференціація змісту їх збірок, а також технічні проблеми призвели до того, що вони були не лише об’єктом наукової уваги, а й ставали предметом власних теоретичних тлумачень.
3.5 Початок музейної епохи
Щораз сильніший вплив наукового і суспільного значення збірок призвів з середини XVIII ст. до лавини створення музеїв. Значним прикладом є створення Британського музею (1759) та форсування цього розвитку після французької революції. Опираючись на ідею громадянської емансипації, просвітництва і патріотизму з початком ХІХ ст. виникли великі, різнобічні музеї, крім цього під впливом індустріальної революції, дарвінізму і колонізації виникали спеціалізовані музеї. Так наступила музейна епоха, яка не завершилась і до сьогодні.
Історія виникнення музеїв як своєрідних суспільних інститутів, задовольняючих потреби політичного, наукового, культурного та економічного характеру бере свій початок ще з сивої давнини. Попередники музеїв з’явились на тому етапі розвитку людського суспільства, коли оригінали, взяті з природи та суспільного життя, почали зберігатися не в господарських цілях чи як матеріальні цінності, а як документальні, меморіальні свідчення та естетичні цінності. Це, насамперед, сховища Кносського палацу на Криті, Палац васов та Архів інських оракулів та ін. Поява музеїв в Європі відноситься до епохи Відродження, яким вже були притаманні деякі наукові д-ції, що було також пов’язано з великими географічними відкриттями. Колекціонувались зразки тваринного та рослинного світу, мінерали, геодезичні та астрономічні інструменти, речі, що являли собою етнографічний інтерес. З’являлися також перші описи музею, а також музеологічного теоретичного твору. До цього часу також відноситься зібрання пам’яток античного мистецтва у Флоренції, Римі. У XVII-XVIII ст. формуються багато чисельні приватні колекції – історичні, археологічні. В період капіталізму посилюються потреби у розвитку музеїв, зростанню музейної мережі з освітніми та науковими ді-ями. Найбільш розвиненою мережею музеїв, серед капіталістичних країн, володіли такі країни як США, Італія, Франція, ФРН.
В Росії музеї мають багатовікову історію. У джерелах XII-XVII ст. знаходяться багато чисельні свідчення про зберігання історичних та художніх цінностей, в соборах, монастирях у Владимирі, Києві, Новгороді. Відомі також колекції XVI-XVII ст., які належали Івану ІV, Б. Годунову, Милославському, Матвєєву та Галіцину. У 1719 р. відкрився перший російський публічний музей – Кунсткамера в Петербурзі, в основі якого лежали колекції Петра І.
З переходом Кунсткамери у ведення академії наук, музей перетворився на великий науковий заклад. Особливо швидко музейна мережа зростала в середині XIX ст. Музеї виникали при статистичних комітетах, земствах, наукових архівних комісіях, університетах. Розвиток сільського господарства і промисловості викликав появу Сільськогосподарського музею в Петербурзі, Політехнічного музею – в Японії. Розвиток мистецтва, науки знайшли відображення в створенні Третьяковської галереї, Російського історичного музею, Русського музею та ін.
В СРСР радянське господарство перетворило музеї у всенародне досягнення розпорядженнями, декретами, постановами СНК РСФСР, були націоналізовані крупні музеї, встановлений порядок охорони музеїв і пам’ятників, заборонено вивіз витворів мистецтва за кордон. В листопаді 1917 р в Наркомпросі РСФСР була створена Всеросійська Колегія у справах музеїв і охорони пам’ятників, а у травні 1918 – Музейний відділ, у ведення якого перейшли всі музеї.
У 1941 р. в СРСР 981 державний музей. Не дивлячись на велику шкоду нанесену музеям в областях, тимчасово окупованих фашистами в роки Великої Вітчизняної війни , в післявоєнні роки мережа музеїв була не лише відновлена, а й розширена. У 1972 р. функціонувало 1190 державних музеїв і тисячі шкільних народних музеїв, створених і працюючих на суспільних началах.
3.6 Музеї Львова
Аптека-музей
Засновано в 1735 р.
Директор: Любов Роздобудько
Адреса: вул. Друкарська, 2
Тел. 72-00-41
Години роботи:
понеділок-п’ятниця: 9.00 – 19.00
субота-неділя: 10.00 – 17.00
Вихідні дні: немає
Львівська картинна галерея
Засновано в кінці XIX ст.
Філіали:
виставочний зал
музей-заповідник „Одеський Замок”
музей І. Федорова
зал в с. Білий Камінь
каплиця Бої мів
Фонди: 40 тис. творів
Директор: Борис Візницький
Адреса: вул. Стефаника, 3, вул. Личаківська, 2
Вихідні дні: понеділок
Тел. 72-39-48, 74-40-47
Факс: 72-30-09
Години роботи: 11.00 – 18.00
Національний музей
Засновано в 1905 р.
Філіали:
художньо-меморіальний музей І. Труша
художньо-меморіальний музей О. Кульчицької
художньо-меморіальний музей О. Новаківського
художньо-меморіальний музей Л. Левицького та ін.
Директор: Василь Откович
Адреса: пр. Свободи, 20, вул.. Драгоманова, 42
Тел. 75-92-53
Години роботи:
понеділок-п’ятниця: 11.00 – 17.00
субота-неділя: 10.00 – 18.00
Вихідні дні: п’ятниця
Історичний музей
Засновано в 1893 р.
Філіали:
музей „Арсенал”
музей „Літературний Львів” та ін.
Фонди: 310 тис. експонатів
Директор: Борис Чайковський
Адреса: пл.. Ринок, 4, 6, 24
Тел. 74-33-04
Години роботи: 10.00 – 18.00
Вихідні дні: середа
Музей народної архітектури і побуту
Засновано в 1971-1972 рр.
Директор: Роман Радович
Адреса: Чернеча гора, 1
Тел. 71-80-17
Години роботи: 10.00 – 18.00
Вихідні дні: понеділок
Природознавчий музей
Засновано в сер. XIX ст.
Фонди: 500 тис. експонатів
Директор: Юрій Чоробай
Адреса: вул. Театральна, 18
Тел. 72-89-17, 74-23-07, 72-16-42
Години роботи: 9.00 – 18.00
Вихідні дні: субота, неділя
Літературно-меморіальний музей Івана Франка
Засновано в 1940 р.
Фонди: 30 тис. експонатів
Філіал:
музей-садиба в с. Нагуевичі
Директор: Роман Горак
Адреса: вул. І Франка, 150, 152, 154
Тел. 76-77-60
Години роботи: 10.00 – 16.00
Вихідні дні: вівторок
Літературно-меморіальний музей Соломії Крушельницької
Засновано у 1989-1991 рр.
Фонди: 10 тис. одиниць
Директор: Галина Тихо баєва
Адреса: вул. С. Крушельницької, 23
Тел. 72-92-96
Години роботи: 10.00 – 18.00
Вихідні дні: вівторок
Музей історії релігії
Засновано в 1973 р.
Фонди: 50 тис. одиниць
Директор: Володимир Гаюк
Адреса: вул. Ставропігійська, 1
Тел. 72-91-00
Години роботи: 10.00 – 18.00
Вихідні дні: четвер
Музей „Русалки Дністрової”
Засновано в 1990 р.
Директор: Галина Корнеєва
Адреса: вул. Коперніка, 40
Тел. 72-47-96
Години роботи: 10.00 – 16.00
Вихідні дні: понеділок, вівторок
Музей етнографії та художнього промислу
Засновано в кінці XIX ст.
Фонди: 83 тис. пам’яток
Директор: Роман Чмелик
Адреса: пр. Свободи, 15
Тел. 72-78-08
Години роботи: 10.00 – 18.00
На базі музею