У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


основі канонічних текстів. Містерія ж, потрапивши під вплив служителів протестантської церкви, стає знаряддям для боротьби Реформації з католицизмом. У руках жонглерів, шпільманів та інших лицедіїв містерія дедалі демократизувалася. Не задовольнившись тим, що світські персонажі — волхви, вояки, пастухи розмовляють народною мовою, організатори вистав для розвіювання нудьги, яку спричиняли довгі діалоги на релігійні та моральні теми, почали переплітати окремі акти містерій побутовими, комедійними за своїм характером, здебільшого імпровізованими сценами — так званими інтермедіями та інтерлюдіями.

Театралізовані елементи католицької церковної відправи, зокрема через домініканські костели, число яких збільшувалося на території Польщі у XV — XVI ст., а отже, й на підпорядкованій цій державі українській території, проникають і до українського православного середовища у вигляді пасійних містерій, змістом яких було зображення страстей Христових. Принаймні навіть у Києві під 1629 р. повідомляється про затвердження пасій як ритуалу Петра Могили. Обряд пасій складається з читання євангельських оповідей про страсті Христові, гімнів і проповідей. У латинській церкві здавна читається по неділях Великого посту і на страсному тижні, а в нас — у перші чотири п’ятниці Великого посту. Драматичний елемент у сучасному розумінні цього поняття тут ще був дуже незначний. Майже водночас з пасійною містерією надійшов в Україну через Польщу відгомін іншої західноєвропейської містерії — різдвяної. Церковні міські братства, монастирі й школи мали бути захистом цього новітнього для тих часів мистецтва.

4.2 Театри Львова

Державний академічний Театр Опери і Балету ім. С. Крушельницької

Засновано в 1900 р.

Директор: Руслан Дорожківський.

Адреса: просп. Свободи, 5

Тел. 72-85-61

Години роботи: 9.00 – 18.00

Вистави: 18.00 – 22.00

Вихідні дні: понеділок

Адміністрація: субота, неділя.

Український академічний драматичний театр ім. М. Заньковецької

Засновано в 1917 р.

Директор: Андрій Мацяк

Адреса: вул. Л. Українки, 1

Тел. 72-35-92, 72-07-51, 72-05-90

Години роботи: адміністрація – 9.00 – 18.00

Актори: 11.00 – 14.00 та 18.00 – 21.00

Вихідні дні: субота, неділя, понеділок.

Драматичний театр ЗОК МОУ

Засновано в 1953 р.

Директор: Володимир Гончаренко

Адреса: вул. Городоцька, 36

Тел. 33-31-85, 33-31-88

Години роботи: 11.00 – 21.00

Вихідні дні: понеділок

Адміністрація: субота, неділя

Будинок органної та камерної музики

Засновано в 1988 р.

Директор: Юліан Винницький

Адреса: вул. С. Бандери, 10

Тел. 72-39-53

Години роботи: 13.00 – 19.00

Адміністрація: 9.00 – 18.00

Вихідні дні: немає.

 

Театр „Воскресіння”

Засновано в 1990 р.

Директор: Ярослав Федоришин

Адреса: пл.. Генерала Григоренка, 5

Тел. 74-13-00

Години роботи: 11.00 – 19.00

Актори: 11.00 – 22.30

Вихідні дні: понеділок

Естрадний театр „Не журись”

Засновано в 1988 р.

Директор: Остап Федоришин

Адреса: вул. Братів Рогатинців, 25

Тел. 72-90-10

Години роботи: не плановані

Вихідні дні: понеділок

Молодіжний театр ім. Л. Курбаса

Засновано в 1988 р.

Директор: Юрій Зельцер

Адреса: вул. Л. Курбаса, 4

Тел. 79-86-57

Години роботи: не плановані

Вихідні дні: понеділок

Обласна філармонія

Засновано в 1939 р.

Директор: Тадей Едер

Адреса: вул. П. Чайковського, 7

Тел. 74-10-86, 72-67-24

Години роботи: 10.00 – 14.00

Вистави: 9.00 – 17.00

Вихідні дні: понеділок

Обласний театр ляльок

Засновано в 1946 р.

Директор: Ярослав Синиця

Адреса: пл. Д. Галицького, 1

Тел. 72-07-73

Години роботи: 9.00 – 18.00

Вихідні дні: немає

Державний цирк

Засновано в 1968 р.

Директор: Леонід Зільберг

Адреса: вул. Городоцька, 83

Тел. 72-40-48, 79-87-50

Години роботи: не плановані

Вихідні дні: немає

 

Театр естрадних мініатюр „І люди, і ляльки”

Засновано в 1990 р.

Директор: Олег Новохатський

Адреса: вул.. Фредра, 6

Тел. 74-00-25

Години роботи: 10.00 – 17.00

Вистави: 12.00 – 16.00

Неділя: 18.00 – 20.00

Розважальна програма „ТОП-ТОП ШОУ”

Перший Український театр для дітей та юнацтва

Засновано в 1944 р.

Директор: Євген Підкорчевний

Адреса: вул. В. Гнатюка, 11

Тел. 72-85-61

Години роботи: 10.00 – 18.00

Вистави: 9.00 – 18.00

Вихідні дні: понеділок

4.3 Львівський театр опери і балету

Наприкінці XIX ст. у Львові було ухвалене рішення про будівництво Великого міського театру. В 1895 році був оголошений конкурс на кращий архітектурний проект , у якому серед багатьох учасників, була фірма "Г.Гельмер і Ф.Фельнер", що побудувала на той час більше сорока театрів у Росії й Австро-Угорщині, у Болгарії й Німеччині (серед архітекторів, що працювали в цій фірмі, були такі відомі майстри, як наприклад, автор проекту Краківського театру Я. Завійський.

Компетентне незалежне журі в Лейпцизі одностайно визнало найкращим проект випусника Берлінської архітектурної академії, директора Львівської вищої художньої школи З. Горголевского ( 1845-1903). Він здивував журі вибором місця для будівництва, запропонувавши центр міста, хоча на той час місце, обране Горголевским було сильно забудоване. Архітектор сміло запропонував "сховати під землею" річку Полтву, що протікає в цьому місці, а замість фундаменту вперше в Європі використовував цільну бетонну основу.

Перший камінь у підставу театру був закладений у червні 1897 року. З. Горголевский сам керував і земляними, і будівельними, і розпорядницькими роботами, залучаючи до будівництва кращі львівські й закордонні фірми. Основне навантаження лягло на відому в той час будівельну організацію інженера І. Левинського. Для будівництва використовувалися місцеві матеріали. За кордоном виготовлялися форми деталей з мармуру й спеціальне полотно для розпису фойє. Монтаж електричного висвітлення проводила австрійська фірма "Сіменс", механізацію сцени - польська фірма з міста Санок.  

Будівництво тривало майже три роки. Воно було здійснено на засоби, виділені міською управою й добровільні пожертвування. Вартість будівництва становила 2,4 мільйони австрійських крон.

Театр побудований у класичних традиціях з використанням форм і деталей архітектури ренесансу й барокко, або в стилі, називаному "псевдоренесанс". Театр, багато декорований як зовні, так і усередині, став зосередженням скульптурних і художніх творів Західної Європи кінця ХІХ ст. В обробці театру брали участь такі майстри скульптури, як П. Войтович, А. Попель, Е. Печ, Т. Баронч, художники: Т. Попель, М. Герасимович, Т. Рибковский, З. Розвадовский, С. Дембицкий, С. Рейхан.

Великий міський театр (називався так до 1939 р.) відкрився 4 жовтня 1900 року. В урочистому відкритті театру брали участь художник Г. Семирадский, письменник Г.


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13