Фізичне виховання студентів як важливий аспект підготовки спеціалістів

Ситуація, що склалася сьогодні, характеризується погіршенням фізичного, психічного і духовного здоров'я, особливо молодого покоління і на думку учених обумовлена способом життя людини, пов'язаним з відривом від природи, гіподинамією, курінням, систематичним вжитком алкоголю і інших наркотиків. Враховуючи, що збереження і розвиток потенціалу здоров'я досяжне лише власними зусиллями людини, а також, що формування здорових звичок, «життєвої філософії» найефективніше у молодому віці. Отже, зміна ставлення людини до свого здоров'я, перш за все, проблема виховна. Тому саме системі освіти пред'являє суспільство соціальне замовлення - активізувати роботу по оздоровленню вузівського середовища, зміцненню здоров'я студентів і формуванню у них здорового способу життя.

Перед викладачами фізичного виховання завжди стояли й стоять питання: як сформувати у студентів мотивацію до занять фізичною культурою та спортом? Яким чином зробити ці заняття не тільки привабливими для студентів, але й показати їх беззаперечну необхідність для зміцнення здоров'я?

Безперечно, що в корекції поведінкових реакцій у напрямі зміцнення здоров'я вирішальну роль грає викладач, який дає суб'єкту освітнього процесу інформацію про відповідність його дій принципам і умовам здорового способу життя. При цьому у відборі інформації, необхідної і достатньої студенту для інтелектуальних і практичних дій у сфері зміцнення здоров'я визначального значення набувають індивідуально-особові потреби, спонукувані викладачем як керівником освітнім процесом.

Для реалізації діяльності по зміцненню здоров'я від викладача потрібен певний багаж знань, умінь, навичок. Тому можна зробити висновок про те, що ця діяльність є складовою частиною професійно-педагогічної діяльності.

Отже, на наш погляд, цілком правомірно виділення діяльності викладача з питання зміцнення здоров'я як один з аспектів професійно-педагогічної кваліфікації. Ми розділяємо думку дослідників розглядати даний аспект як «готовність педагога до зміцнення здоров'я студентів», що є інтеграційною здібністю викладача здійснювати діяльність по збереженню і зміцненню здоров'я учасників освітнього процесу, наявністю певних знань, досвіду, навичок і сформованістю вмінь в даній сфері. Відзначимо, що викладачу фізичної культури, діяльність якого полягає в тому, щоб сформувати у студентів потребу в заняттях фізичними вправами, дотриманні рухового режиму, в процесі виховання здорового покоління відводиться особлива роль. У реалізації поставлених завдань важливе значення має ефективне використання народних ігор як засобів фізичної культури.

Сьогодні в Україні спостерігається підвищений інтерес до історії свого народу, до завоювань культури предків, ведеться активна боротьба за збереження і реставрацію різних традицій, обрядів духовних цінностей національної культури. Найважливішим компонентом будь-якого народного обряду є фізичні вправи і ігри. Змагання в силі, жвавості, завзятості служили не лише святковою розвагою, але і перевіркою фізичної і морально-вольової фортеці народу, затвердженням його життєстійкості, непохитності, здорового духу.

Враховуючи, що фізичний статус студентів далекий від оптимального, дуже низька ефективність учбових занять, пропоновані форми занять фізичними вправами непопулярні, не відповідають інтересам і потребам студентів і неприйнятні, на наш погляд, це багато в чому пов'язано з недостатньою увагою викладачів до регіональних, культурно-побутових особливостей використання фізичної культури.

Слід особливо відзначити, що використання національних ігор і фізичних вправ у вузі на заняттях фізичної культури значною мірою сприяє залученню уваги студентів до занять фізичною культурою. Крім рішення вказаних задач і проблем фізичного вдосконалення молодого покоління, національні ігри допоможуть вирішити низку важливих соціальних проблем, таких як зміцнення сім'ї внаслідок спільної організації родинного дозвілля і ін. Використання в педагогічному процесі по фізичному вихованню національних ігор надають викладачу можливість суттєво розширити педагогічний арсенал і етичного вдосконалення студентів, виховує національну самосвідомість студентів, розширює коло спілкування і, загалом залучає їх до історичних досягнень і культурної спадщини українського народу.

Здійснення освіти по зміцненню здоров'я передбачає корінне покращання організації освітнього процесу, виходячи із завдань зміцнення здоров'я студентів, нормалізації учбового навантаження. Для цього необхідно стимулювати виконання програм, спрямованих на охорону і зміцнення здоров'я студентів, а також розвиток системи валеологічної підготовки, підвищення кваліфікації викладачів в питаннях охорони здоров'я і фізичного розвитку студентів.

Отже, реалізація завдання виховання здорового покоління передбачає проведення спеціальної роботи по підвищенню професійно-педагогічної компетентності студентів; формування готовності викладачів до організації учбово-виховного процесу вузу на принципах зміцнення здоров'я; вироблення знань традицій, звичаїв українського народу і інших народів, що проживають на території України і умінь використовувати виховний потенціал народної педагогіки; проведення профілактичних заходів і вживання різних форм оздоровчих робіт з використанням засобів фізичної культури і спорту.