8.Секретрі на фініші та фотофініші.

Секретарі працюють за технологією, визначеною головним секретарем, а при оперативній роботі по ходу змагань підпорядковується рефері змагань.

6. Правила техніки безпеки при заняття

Зимою тренування спринтера проводиться в залі, манежі і на відкритих площадках (сгіновою, утоптаною або укаткованою, з трачки дерев’яній або гаревій доріжці).

Якщо приміщень для занять немає, зимою можна всі тренування проводити на відкритих площадках.

Весною і влітку зняття проводяться на стадіоні, на місцевості і в залі. На місцевості проводяться спортивні ігри, кроси, спринтерські пробіжки, метання і різні страйки. В залі виконуються у вправи зі штангою і гирями, а також акробатичні і гімнастичні вправи.

Заняття на площадках взимку провощиться в теплих тренувальних костюмах. Швидкісні пробіжки і стрибки виконуються в легкоатлетичних шипівках, інші вправи в відповідних кросівках. Для занять необхідно мати шерстяні шкарпетки.

На весні, в період танення снігу, доцільно тренуватися на прорізних ділянках відкритих площадок.

Завжди, під час тренувань, змагань слід добре розігріватися, розминатися, розтягуватися, щоб не отримати травм. В холодну погоду необхідно добре одягатися, шапочку на голову і рукавиці на руки.

Висновки

Біг на 100 м відноситься до стрінтерських дистанцій. Вона є однією із найпопулярніших на видовищніших дистанцій.

Ще у древніх Олімпійських іграх у 776 р. до н.е. єдиним видом спорту був біг на 1 стадію (192 м). А вже пізніше, на всіх сучасних іграх олімпіади біг на 100 м був обов’язковою дисципліною, який постійно розвивався і удосконалювався (біг з високого старту – з низького старту – страхування з колодок). Постійно покращувався рекорд на цю дистанцію (12,0 – Томас Берк, 1896 р. Афіни – 9,77 – Асафа Пауелл, 2005 р. – Афіни).

Техніка з бігу на 100 м складається з таких фаз:

страт

стартовий розбіг

біг по дистанції

фінішування

Велике значення на змаганнях приділяється правильній організації, проведенню, обладнанню місць, а також суддівству змагань. Судді повинні знати свої обов’язки, правила і не уклінно дотримуватися їх.

Також при занятті цим видом потрібно завжди пам’ятати і дотримуватися правил техніки безпеки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

АЛАБИН В.Г., ЮШКЕВИЧ Т.Н. Спринт. Минск, Беларусь,1977.

БАРТЕНЕВ Л.В. Бегуна „короткие дистанции. М: ФиС, 1971.

БОРЗОВ В.Ф. Секреты скорости. М: ФиС, 1973.

БОРЗОВ В.Ф. 10 секунд – целая жизнь. м-: ФиС, 1962.

ДЕДКОВСКИЙ С.М. Скорость или выносливость. М.: ФиС,1972.

ЗАЩОРСКИЙ В.М. Физические качества спортсмена. М; ФиС,1970.

ИОНОВ Д.П. Бег во всех измерениях. М.: Лениздат, 1984 Легкая атлетика. Учебник для институтов физической культуры (Под редакцией Н.Г. ОЗОЛИНА, В.И.ВОРОНКИНА, Ю.Н. ПРИМАКОВА. Издание 4-е, доп. перераб. М.: ФиС,1989.

МАКСИМЕНКО Г.Н. , ТАБАЧНИК Б.И. Тренировка бегунов на короткие дистанции. Киев, Здоровье, 1985

Методика обучения легкоатлетическим управжениям: Учебник пособие для институтов физической культуры и факу-льтетов физ. воспитания ВУЗов (Под общ. ред. М.П.КРИВОНОСОВА, Т.П.ЮШКЕВИЧА, МН.: Высшая школа, 1966).

Обучение видам легкой атлетики: Методические указания (Под редакцией В.Г. АЛАБЙНА К.Ф.КОРЕНЕВА, Челябинск: ЧГИФК, 1986.

ОЗОЛИН Н.Г. Современная система спортивной тренировки. М: Физкультура и спорт, 1970.

ОЗОЛИН Э.С. Спринтерский бег. М: ФиС 1966г.

ПОПОВ В.Б., СУСЛОВ Ф.И., ЛИВАДО Е.И. Юный легкоатлет. М.: ФиС, 1984.

СУСЛОВ Ф.П. и др. Бег на средние и длинные дистанции. М.: ФиС, 1976

Тренажеры и специальные упражнения в легкой атлетике. (Под общ. ред. В.Г.Алабина, М.П. Кривоносова. М: ФиС,1976.

ТУРОВА Г.Ф. На беговой дорожке женщины. М: ФиС,1963.

ФИЛИН В.П. Бег на короткие дистанции. М: ФиС,1964.