РЕФЕРАТ

на тему:

“Буковель як один з прикладів розвитку і використання рекреаційних ресурсів Карпат”

Згідно прогнозів через рік «Буковель» зможе приймати півтора мільйона відпочивальників. Це прогнози, що випливають із закономірності динаміки розвитку гірськолижного курорту: перший сезон – 10 тисяч любителів активного зимового відпочинку, наступний – вже 100 тисяч, 2004 рік – 250 тисяч, цього сезону очікується 500-600 тисяч, а, можливо, й 700 тисяч відпочивальників.

Сьогодні “Буковель” – це 20 км лижних трас, 19,5 км яких стовідсотково осніжені, це 7 витягів, найсучасніші перепусткові (для зменшення черг) і охоронні системи, найсучасніша сніготрамбувальна техніка, сучасний сервіс - готель, ресторани. Є мобільний зв’язок, банкомат, система оплати кредитною карткою, обмінні пункти.

Ще п’ять років тому нічого цього не було…

Директор ТзОВ “Скорзонера” (один з власників гірськолижного курорту “Буковель”) Олександр Шевченко вперше став на лижі у 2000-му році у Словаччині. Завдяки цьому й виникла ідея гірськолижного курорту в Карпатах. Захоплення лижами називає “спортивним активним наркотиком”. Переконаний, 99 відсотків людей, які спробують покататися на лижах, вже не відмовляться від цього. А за сьогоднішніх технологій виготовлення лиж і супутніх предметів навчитися кататися можна вже за два-три дні, ці ж технології роблять катання комфортним і безпечним. А далі, додає Олександр Шевченко, вибір складності схилів уже залежить від вашої фізичної підготовки і бажання.

Спочатку “Буковель” був запланований як невеликий курорт. Думали збудувати 2-3 витяги, декілька котеджів і на цьому зупинитись. Потім, об’єднавшись з серйозними фінансовими колами, за підтримки і фактичного фінансування “ПриватБанку”, намітили більшу програму: побудувати у Буковелі-Поляниці (“Буковель” – це торгова марка, що походить від назви сусідньої гори, Поляниця – село) великий сучасний гірськолижний курорт європейського рівня: 120 км лижних трас, 22 основні і 4 допоміжні витяги для транспортування людей і для початківців, всі їх осніжити, відповідним чином забезпечити проживання 12 тис. і катання до 20 тис. людей. Оцю різницю - 8 тис. – залишили спеціально. Це ніша для лижників, які будуть приїжджати з сусідніх міст і житимуть в приватних садибах та готелях сусідніх сіл - Поляниці, Яблуниці, Яремчі, Татарова.

Зараз розпочинається залізничний проект під назвою “Буковель–лижний експрес”, який забезпечить швидкісні експреси з різних міст (від Києва, Тернополя, Львова, Чернівців і до Івано-Франківська), що будуть довозити лижників-одноденників або людей, які житимуть в регіоні.

Минулого року на “Буковелі” були тільки короткі схили, не надто складні. У цьому році, із запуском нових витягів, був значно більший асортимент схилів. Якщо торік реально було 5-6 км трас, то цього року – 20 км завдовжки і два, і три, і 3,5 км. За складністю траси як “зелені”, “сині”, “червоні”, так і “чорні” - для екстремалів. Прогнозується докорінно змінити думку про неможливість екстремалам кататися на Буковелі. Зрештою, якщо порівняти кількість екстремалів і лижників середнього рівня, то екстремалів близько двох відсотки, всі інші – початківці і середнього рівня. Зазвичай від рівня початківця люди різко переходять до середнього, а досягти рівня фахівців-екстремалів мало хто і прагне, і може. Тому й більшість трас має бути розрахована на середній рівень – “сині” і “червоні” траси. Кожному лижнику видаватимемо лижну карту, де буде чітко маркована кожна траса і рівень її складності. Отож вибирай трасу залежно від того, як вмієш їздити. Кожен підйомник має складні, середні і дуже легкі траси. На перехрестях будуть знаки відповідного кольору, відповідної конфігурації: дивись, зважай на свої можливості й вибирай. Єдине, що буде спільним, - ідеально підготовлені та осніжені траси, незалежно від складності.

В поняття “курорт світового рівня”, входить не лише якість лижних трас. Це комплекс. Якщо не буде відповідних готелів, це вже не буде курорт, якщо не буде відповідних витягів, системи безпеки, осніження трас - теж не курорт. Не економимо на таких дріб’язках, як захисні сітки, мати, вказівники – в цьому році їх було закуплено на 800 тис. грн. Придбано декілька спеціальних снігових мотоциклів. На кожному схилі є по два рятувальники. 2006 року всіх відпочивальників страхували. Тобто все має бути збалансованим. Це не дешево, але так повинно бути. Має бути або правильно, або ніяк. Нема сенсу робити щось, що не відповідає рівню міжнародної туристичної гірськолижної інфраструктури.

Якщо у бізнесі метою нового проекту часто є бажання негайно заробити, то мета проекту “Буковель” – соціальна спрямованість. Окупність курорту – 15-17 років, а якщо буде вкладено на наступний рік 400 млн. грн. інвестицій, то цим буде вирішено швидше соціальне питання. На сьогодні у розвиток “Буковелю” вже вкладено 250 млн. грн. По-перше, засновники хочуть зробити відповідний гірськолижний курорт, по-друге, довести, що не всі гроші в Україні працюють з блискавичною вигодою. Адже треба зробити і дороги, і мости, і берегоукріплення, і комунікації. Все це — за власний рахунок. З села, що було одним з найбідніших, депресивних, зроблено одне з найбагатших в Україні, у гірському принаймні регіоні. Буде таких сіл 20-30 - будуть багатими Карпати. На “Буковелі” працює близько 400 чоловік, ще з тисячу зайнято у будівництві. “Буковель” як локомотив, тягне весь регіон. Хочеться, звичайно, і щоб держава допомагала, та поки що особливого інтересу вона не виявляє.

Опис ТК “Буковель”

У 30 км від Яремче й у 110 км від Івано-Франківська, на висоті 900 м над рівнем моря, біля підніжжя гори Буковель у селі Поляниця