м. Переяслав – Хмельницький

У ХVІ-ХVІІ ст. Переяслав був одним з основних осередків українського козацтва. У 1630 р. в околицях міста козаки під проводом Тараса Федоровича (Трясила) розгромили польсько-шляхетські війська. Ця подія описана Т. Г. Шевченком у поемі “Тарасова ніч”. У 1654 р. у місті відбулася Переяславська рада, що проголосила возз`єднання України з Московією на правах широкого самоврядування.

м. Корсунь – Шевченківський

Корсунська битва 1648 р. – одна з визначних битв селянсько- козацького війська, очолюваного Б. Хмельницьким. Вражені звісткою про поразку в Жовтоводській битві та переконані підісланим козаком у тому, що повстанці значно переважають їх, командувачі 20-тисячних головних сил Марцін Калиновський та Міколай Потоцький залишили вигідні позиції під Корсунем і, маючи за поводиря таємного агента гетьмана, почали відступати, долаючи багато перешкод. 26 травня польсько- шляхетське військо рушило з Корсуня Богуславським шляхом. У Гороховій Діброві його оточили козаки та татари. Козацькі сили зросли до 15 тисяч, без урахування татарської кінноти. Наскочивши на козацьку засідку, поляки знову зазнали поразки. Хмельницькому до рук потрапили обидва командувачі польсько-шляхетської армії, 80 великих вельмож, 127 офіцерів, 8520 жовнірів, 41 гармата. До цього ж, за 6 днів до Корсунської битви помер король Владислав IV. Таким чином, Річ Посполита раптом втратила короля, командирів і армію. Під впливом переможної Корсунської битви в Україні розгорнувся широкий народно-визвольний рух, спрямований протии польсько-шляхетського панування. Про цю подію розповідає експозиція Корсунь-Шевченківського музею. У місті є пам’ятник Б. Хмельницькому.

м. Черкаси

Перші згадки про місто зустрічаються у писемних джерелах, датованих 1384 р. З кінця ХV ст. Черкаси – важливий козацький форпост на кордоні з Диким полем. З початку ХVІ ст. – центр Черкаського староства. Більшістю населення міста були козаки, що брали активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу проти Польщі.

З Черкас через організацію для туристів автобусних радіальних екскурсій можна здійснювати огляд найважливіших пам`ятних місць козаччини у Черкаській області: козацького кладовища, залишків замку та монастиря у Трахтемирові, Мотронинського монастиря в Холодному Яру, козацьких пам`яток Канева, Корсуня- Шевченківського, Золотоноші, Сміли, Суботова, Чигирина та ін. м. Чигирин (Черкаської області)

Відомий з першої половини ХVІ ст. як укріплений козацький зимівник. Згодом – центр Чигиринського староства. У 1648-1657 рр. місто було резиденцією Б. Хмельницького та до 1676 р. – гетьманською столицею. Після зруйнування турецько-татарськими загарбниками під час другого Чигиринського походу (1678 р.) занепав.

У 1989 р. на базі численних історико-культурних пам`яток козацької доби у Чигирині створено Державний історико-культурний заповідник, якому нині надано статус Національного.

с. Суботів (Чигиринського району Черкаської області)

Родовий маєток гетьмана Б. Хмельницького. Екскурсійні об`єкти Суботова – Іллінська церква (1657 р.), усипальниця гетьмана і замчище з залишками фортеці та Богданового палацу.

урочище Холодний Яр (Чигиринського району Черкаської області)

У лісах урочища Холодний Яр у кінці ХV – на початку ХVІ ст. збиралися селяни-втікачі та запорожці, що створювали військові загони для боротьби проти польського гніту. У Мотронинському Троїцькому монастирі під час національно- визвольної війни 1648-1657 рр. формувались козацькі полки. У 30-і рр. ХVІІІ ст. Холодний Яр був опорною базою гайдамацьких загонів, що їх очолювали М. Грива та І. Жила. У 40-і рр. ХVІІІ ст. у ньому розміщувався козацький загін під проводом Г. Голого. Холодний Яр був центром Коліївщини – великого народного повстання в Україні у 1768 р. В урочищі збереглися численні пам`ятки тих часів.

м. Дніпропетровськ

Засновано у 1787 р. на місці запорозької слободи Половиці. У Дніпропетровському історичному музеї знаходиться найбільша в Україні колекція козацьких старожитностей, зібрана видатним дослідником українського козацтва Д. І. Яворницьким. Цікавий екскурсійний об`єкт – меморіальний будинок-музей академіка Д. І. Яворницького.

с. Старі Кодаки (Дніпропетровського району)

У 1635 р. під керівництвом французького інженера Г. Л. де Боплана, який перебував на службі в Речі Посполитій, було збудовано на березі Дніпра фортецю – земляну, староголландського типу, оточену валом і ровом. Її призначенням було не допускати на Січ утікачів з України. У серпні 1635 р. запорожці під проводом кошового І. Сулими захопили та зруйнували фортецю, але в 1638 р. поляки знову відбудували її. У 1648 р. вона була захоплена козацькими загонами під командуванням полковника М. Нестеренка. У 1709 р. За наказом Петра І була зруйнована. Від споруди збереглася частина фортечного валу.

м. Запоріжжя

Місто засновано у серпні 1770 р., коли почалося будівництво Олександрівської фортеці. До Запоріжжя належить і заповідний острів Хортиця, розташований на південно-західній околиці міста посеред Дніпра. У 1554-1555 рр. на о. Мала Хортиця князем Дмитром Вишневецьким було засновано фортецю, що стала опорним пунктом оборони запорозьких козаків від нападів кримських татар. Острів Хортиця – осередок пам`яток козаччини, а саме залишки запорозьких укріплень.

У 1965 р. о. Хортиця отримав статус державного історико- культурного заповідника. Тут знаходиться Музей історії запорозького козацтва. Нині на острові створено Національний заповідник “Хортиця”.

3.3. Розробка схеми маршруту із зазначенням транспортного обслуговування

Програма туру:

Дніпровськими козацькими шляхами

1.05.08. – 5.05.08.

1 день. 9.00. - виїзд з Києва автобусом від автовокзалу. 10.00 – Переяслав - Хмельницький. Оглядова екскурсія. 13.00. - Корсунь – Шевченківський. 16.00. – Черкаси. Екскурсія. Обід. 19.30. Поселення в готелі.

2 день 8.00 – виїзд з готелю. Переїзд до Чигирина. Екскурсія. Далі: Суботів – усипальниця гетьмана. Переїзд до Холодного Яру. 16.00. – Дніпропетровськ. Екскурсія. Обід, вечеря. Поселення в готелі – 20.00.

3 день 9.00. – переїзд до Старих Кодаків. Екскурсія. Далі – Запоріжжя. Екскурсії, обід, вечеря. Поселення