путівки більше собівартості на величину витрат і прибутку фірми.
Витрати, в цих статтях поділяються на постійні та змінні. До категорії постійних витрат відносяться:
- вартість проїзду
- вартість трансферу;
- вартість страхового полісу;
- оформлення всіх необхідних документів.
Доля готельного обслуговування і харчування в загальній вартості путівки складає 60-65%. Обидва ці елементи є змінними елементами і залежать від коливання цін на ці види послуг, а також від сезонної градації, географічної зони розташування готелю, виду і класу обслуговування, договірних комерційних умов між туристичною фірмою і адміністрацією готелю.
Посадова інструкція – це документ, що регламентує виробничий процес кожного працівника. Зазвичай включає короткий виклад основних обов'язків, повноважень і необхідних навиків, що відносяться до конкретної посади в організації. (посадові інструкції працівників ТФ «Гальф-тур» мовою оригіналу наведені в додатку)
2. Теоретичні основи розробки нового туристичного продукту
2.1. Розробка ідеї туру
Тур - це складена з урахуванням індивідуальних побажань програма, призначена задовольнити мету подорожі туриста, і комплекс заходів по її реалізації, який включає надання послуг гостинності (розміщення, харчування, транспортне та екскурсійне обслуговування), додаткових послуг з організації дозвілля тощо. Таким чином, тур на ринку послуг виступає продуктом ринкової діяльності суб'єктів туристичного ринку. Цей продукт завжди комплексний, складний, багатокомпонентний, підвладний коливанням попиту, впливу моди, кон'юнктури світового ринку та інших чинників.
Тури розрізняються за мотивацією, напрямком, видами та формами, характером споживання, способами долання маршруту та схемою маршруту, іншими параметрами.
Розробку ідеї турпродукту можна поділити на такі етапи:
а) маркетингові дослідження;
б) інформаційне забезпечення програми;
в) генералізація інформації відповідно до обмежень по туру;
г) вибір схеми маршруту та засобів його долання;
д) забезпечення комплексу гостинності;
е) пропозиції з додаткових послуг;
є) обрахунки собівартості та продажної ціни туру відповідно до обмежень (сезон, термін, строки, транспортні засоби, додаткові послуги тощо);
ж) розробка організаційно-технічних заходів щодо впровадження туру;
з) маркетинг нового турпродукту.
Розробка ідеї туру є складним завданням, яке потребує володіння значною інформацією з ресурсного забезпечення, з розвитку матеріально-технічної бази туризму, знання кон'юнктури попиту та пропозиції на відповідних ринках, співпраці з суб'єктами ринкової діяльності.
Розробка ідей турів провадиться в індустріальних масштабах (за принципом масового виробництва), але їх реалізація здійснюється на індивідуальній основі. Використовується як якісна, так і цінова конкуренція. Зменшення ціни досягається як шляхом масовості виробництва, так і гнучкого використання партнерів-продуцентів послуг, а також сезонності попиту. Діяльність туроператорів реалізується по багатьох напрямках (як в географічному, так і в економічному плані). Туроператори все більше використовують надлишки потужностей готелей та авіакомпаній в період міжсезоння для розробки чартерних турів, соціалізують окремі види турпродукту за рахунок використання різноманітних фондів, вводять спрощені форми обслуговування (самообслуговування в харчуванні, наприклад). Комплексні тури дуже різноманітні за видами, формами, сезонами, термінами, класом обслуговування, набором послуг, видами пересування та іншими параметрами, тобто туроператори намагаються максимально пристосуваати їх до існуючого попиту та створити попит, просуваючи весь час новий товар на туристичний ринок.
Таким чином, основним ринковим продуктом туристичної фірми на ринку туристичних послуг є комплексний продукт - тур або окремі його складові (транспортне обслуговування, включаючи бронювання та продаж квитків, екскурсійне обслуговування тощо). Туристичне підприємство організує споживання туристичного продукту шляхом укладання партнерських угод з обслуговування туристів. Діяльність туристичного підприємства спрямована на розробку та реалізацію такого туристичного продукту, який би за своїми якісними властивостями та ціною задовольняв потреби населення в змістовному відпочинку.
2.2. Головні аспекти пошуку та відбору партнерів на підприємств постачальників послуг
Формування турпродукту включає кропітку роботу з пошуку закордонних партнерів, вибору готелів, підбору екскурсій, переговорів з авіакомпаніями, участь у виставках та ярмарках, точний розрахунок кількості місць в готелі та на авіарейсах, що бронюються, випуск каталогів, робота з пошуку та відбору агентств тощо.
Турагентство — це фірма-посередннк між туроператором і клієнтом. Однак, останнім часом крім посередницьких функцій вони часто виробляють власні послуги, додаючи їх до основної програми туроператора. Рекомендації ЄС «Положення до закону, що регулює контрактні організації подорожей та посередницький контракт подорожі» конкретизують, що турагеит — це роздрібне підприємство, а туроператор -гуртове. Тим не менш, слід враховувати, що на практиці досить важко чітко розмежувати чисто роздрібні і гуртові фірми. Гуртові фірми часто мають відділення або філіали для роздрібних операцій, а роздрібні фірми за будь-якої зручної нагоди готові взятися за невеликі гуртові операції.
В практиці туристичної діяльності розрізняють туроператорів і турагентів, які працюють на прийом туристів — рецептивні (inbound, incoming) або їх відправку — ініціативні генеруючі (outbound). Прийом і відправка можуть здійснюватися по відношенню як до внутрішніх, так і міжнародних туристів.
Функціонально виробничо-обслуговуюча діяльність туроператорів передбачає:
¦ формування (комплектацію) турів;
¦ просування турів;
¦ гуртову реалізацію турів;
¦ забезпечення обслуговування туристів в межах програми туру;
¦ контроль і оперативний супровід турів;
¦ відповідальність за виконання робіт.
До основних функцій туроператпорів відносять:
1) вивчення потреб потенційних туристів на тури та туристичні програми;
2) складання маршрутів та перспективних програм обслуговування туристів;
3) взаємодія з постачальниками послуг;
4) розрахунок вартості туру та визначення ціни;
5) реалізація турів;
6) методичне забезпечення турів;
7) забезпечення туристів необхідним та спеціальним спорядженням, сувенірною та рекламно-інформаційною продукцією;
8) підготовка, підбір та призначення спеціалістів на маршрути подорожей (екскурсоводи, інструктори, гіди-перекла-дачі тощо);
9) рекламно-інформаційна робота по просуванню туристичного продукту до споживачів;
10) контроль за якістю, надійністю та безпекою туристичного
обслуговування.
За специфікою функціонування на ринку туристичних послуг вирізняють чотири основних типи туроператорів:
1. Оператор масового ринку — найбільш відомий тип операторів. Сутність діяльності для даного типу полягає у формуванні, купівлі і продажу турпакетів у добре відомі туристичні центри і курорти, перевезення клієнтів до яких