Курсова робота

на тему:

«Характеристика туристського потенціалу Волинської області (організація пішохідного походу І категорії складності)»

Зміст

Стор.

Вступ

В умовах розбудови української держави туризм стає дійовим засобом формування ринкового механізму господарювання, надходження значних коштів до державного бюджету, однією з форм раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, вивчення історії рідного краю, залучення широких верств населення до пізнання історико-культурної спадщини.

Зважаючи на місце і роль туризму в житті суспільства, держава проголошує його одним із пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки.

Стратегічна мета розвитку туризму в Україні полягає у створенні продукту, конкурентоспроможного на світовому ринку, здатного максимально задовольнити туристські потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні економічної рівноваги та історико-культурної спадщини.

Волинь, в історико-географічному сенсі, набагато більша територія ніж нинішня однойменна область України. До неї слід відносити Волинську, Рівненську області, західну частину Житомирщини, північні райони Тернопільщини і Хмельниччини та невеличкі прикордонні райони Польщі та Білорусі. Загальна площа краю - Волині складатиме близько 65 тис. км2, що перевищуватиме терени переважної більшості держав Європи. Волинь одна з найстаріших етнічних українських земель.

В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волиняк входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий /Святий/ заклав місто неподалік від давнього городища Велинь й назвав його Володимиром. У "Повісті минулих літ" згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння.

В 1704 році проходив Волинь із своїм військом гетьман Іван Мазепа, 1768 року захопила цей край і стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.

Таким чином, метою роботи є характеристика туристського потенціалу Волинської області та організація пішохідного походу І категорії складності.

Відповідно до мети завданнями дослідження, що проводиться в курсовій роботі є:

охарактеризувати туристський потенціал Волинської області відповідно до географічного положення та туристичних об’єктів;

розробити та організувати пішохідний похід І категорії складності;

Відповідно, об’єктом роботи є туристський потенціал Волинської області.

Предмет дослідження складають основні положення організації пішохідного походу І категорії складності.

Туристична діяльність в Україні сприяє розвитку тих територій, де є рекреаційні ресурси і немає перспектив для промисловості, створюючи нові робочі місця, підвищуючи рівень доходів населення, водночас забезпечуючи збереження пам'ятників історії, архітектури, культури.

Розділ І. Характеристика сучасного стану розвитку туризму у Волинській області

1.1. Характеристика та особливості використання природних туристських ресурсів

Волинська область розташована на північному заході України і межує на заході з республікою Польща, на півночі - з республікою Білорусь, на сході - з Рівненською областю, на півдні - з Львівською областю.[7]

Площа області складає 20,1 тис. кв. км.(92014474га.), або 3% від загальної території України.[7]

На території Волинської області протікає 130 річок, з них 70 довжиною понад 10 км. У північній та західній частині області проходить Головний Європейський вододіл, який розділяє басейн Чорного і Балтійського морів, зокрема басейн Дніпра ( р. Прип'ять, Стир, Стохід, Турія) і Західного Бугу. Для річок характерне мішане живлення, з перевагою снігового (60-70%). В результаті широкомасштабних осушувальних робіт в області значна частина річок або їх ділянок втратили свій первісний вигляд і постають тепер у вигляді магістральних каналів (верхів'я Прип"яті, Вижівки, Турії, Стоходу, ріки Коростинка, Копаївка, Конопелька).

На території області знаходиться 220 озер, загальною площею 14398 га., більшість з них карстового походження, зокрема групи Шацьких, Згоранських, Кримнівських озер, а також озер заплавного типу (долина р. Прип'ять). Найбільші озера: Світязь (площа 2750 га., глибина 58,4 м.), Пулемецьке (площа 1920 га., глибина 19 м), Турське (площа 1225 га., глибина 2,6 м.).

Долина р. Горинь

Земельний фонд області становить 2014,4 тис. га., який характеризується досить позитивною структурою розподілу земельних угідь: ріллі - 674,0 тис. га., що становить 33 %,з них зайнято посівами - 221тис. га, багаторічних насаджень - 11,4 тис. га., сіножатей 157,3 тис. га., пасовищ - 212,0 тис. га. Лісистість території області становить 32%. Кислих ґрунтів нараховується 223,0 тис. га., тобто 20,9 % від сільгоспугідь. В області піддається водній ерозії території. Площа порушених земель становить - 5,86 тис. га. Загальна площа осушених земель в області становить 416,6 тис. га.

Серед зональних типів ґрунтів за площею переважають дерново - підзолисті - 511 тис. га., лучні - 626 тис. га., менше дернових - 180 тис. га , лісостепових опідзолених - 183 тис. га., ще менше типових чорноземів - 72 тис. га..

Площа радіаційно - забруднених сільгоспугідь в потерпілих від аварії на ЧАЕС районах області становить - 163,1 тис. га. Найбільша кількість радіаційно - забруднених земель у Маневицькому районі .

Мінерально - сировинний потенціал області характеризується наявністю в надрах 18 видів корисних копалин, серед яких 12 видів , таких як: вугілля, газ природний, гелій, торф, германій, пісок скляний, підземні прісні та мінеральні води, торфяна грязь, сировина цементна, мідь і фосфорити відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Мідь і фосфати розвідані недостатньо, їх запаси не визначені, а місця їх залягання до державного фонду родовищ поки що не віднесені.

Волинська область лежить у межах Західно - Української геоботанічної підпровінції. Лісових і лісовкритих площ - 689,8 тис. га., в тому числі вкрито лісами - 638,8 тис. га, що складає 31,7 %. До головних лісоутворюючих порід відносяться : сосна звичайна(57 % від загальної площі лесів), вільха чорна (13 %), береза бородавчаста (13 %), дуб черешчатий (12 %). Серед лісів, бори